100 тисяч окупантів і 900 танків. Росіяни намагаються розвинути наступ на Куп’янському напрямку: як вони діють і чи мають шанси на прорив

Поділитися:

Український військовій відпочиває на прифронтовій позиції в Харківській області, липень 2023 (Фото:REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy)

На тлі контрнаступу ЗСУ на півдні України росіяни намагаються розвинути наступ на Куп’янсько-Лиманському напрямку — на межі Харківської та Луганської областей, куди стягнули понад 100 тис. військових, майже тисячу танків і сотні одиниць РСЗВ.

NV зібрав головне, що важливо знати про напружену для українських захисників ситуацію на ділянці фронту між Куп’янськом, Сватовим і Лиманом.

«Ворог перейшов у наступ»: як командування ЗСУ оцінює події на Куп’янському напрямку

Куп’янськ — другий найбільший залізничний вузол Харківської області після Харкова, який розташований в 40 км від кордону з Росією. Росіяни окупували місто вже в перші дні повномасштабного вторгнення, однак 10 вересня 2022 року ЗСУ вдалося звільнити Куп’янськ внаслідок блискавичного контрнаступу в Харківській області.

Відтоді окупаційна армія не полишає спроб відновити втрачені восени позиції у Харківській та Луганській областях, продовжуючи постійний тиск на українських захисників вздовж умовної лінії Куп’янськ — Лиман (місто на півночі Донецької області, звільнене в перші дні жовтня 2022).

Попри те, що бойові дії тут не припиняються місяцями і ділянка фронту постійно є «гарячою», в липні 2023 року окупанти знову суттєво активізували наступальні дії в цих районах.

Ще 13 липня речник Східного угруповання військ Сергій Череватий повідомив, що на ділянці фронту між Куп’янськом і Лиманом окупанти накопичують підрозділи піхоти, десанту, армійського резерву, а також штурмові роти Шторм-Z, сформовані з колишніх в’язнів та найманців. Вже тоді цей напрямок став «лідером» за кількістю обстрілів, яких ЗСУ нараховували понад 660 на добу.

Увечері 17 липня командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський констатував, що «ворог перейшов у наступ на Куп’янському напрямку, поставивши перед собою мету розгромити наші війська в районі Куп’янська і продовжити наступ в глибину наших бойових порядків». А Череватий уточнив, що на Лимано-Куп’янському напрямку росіяни зосередили потужне угруповання, зокрема:

• понад 100 тисяч особового складу,
• понад 900 танків (здебільшого радянська техніка, уточнив Череватий),
• понад 55 артилерійських систем,
• близько 370 реактивних систем залпового вогню.

«Щоб ми розуміли, в Афганістані було 120 тисяч радянських військ, тобто це остання війна, яку українці могли пам’ятати перед цією великою війною. І там [на Лимано-Куп’янському напрямку — прим. ред.] понад 100 тисяч простоїть українським воїнам», — зазначив Череватий.

Він окремо пояснив, що ця проблема не є раптовою для Збройних сил України. «Ця проблема не нова, не сьогоднішня і Сили оборони вже багато місяців підряд не дають їм жодного прогресу і потужно наносять по них удари. Тобто це не вчора з’явилися 100 тисяч. Плюс-мінус цифра вже давно, трішки більше, трішки менше може бути», — відзначив речник Східного угруповання військ.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

За його словами, хоча вороже угруповання, яке намагається наступати на Куп’янському напрямку, дійсно є численним, це не є якісно підготовлені і вмотивовані війська.

«Так, воно [угрупування військ РФ]велике. Так, треба враховувати його розміри. Але ця цифра не є показником загрози чи причини страху, а навпаки — показник гордості за Сили оборони України», — наголосив Череватий.

Олександр Сирський визнав, що обстановка на Східному напрямку залишається складною — особливо з урахуванням того, що росіяни перекидають додаткові сили (зокрема частини повітряно-десантних військ) також в район Бахмута, де намагаються зупинити наступальні дії ЗСУ. 17 липня Сирський, який також є командувачем Східного угрупування військ, відвідав бойові бригади цього угруповання і зустрівся з командирами частин «для корегування наших планів і вирішення на місці проблемних питань». За словами командувача, він з командирами окремо відпрацював і прийняв «всі необхідні рішення для стабілізації обстановки на Лиманському напрямку».

https://www.facebook.com/UALandForces/posts/pfbid022jmYnicmhNeiBvtk3Y8JtdLbVr7XUJvRPM1q8bKj8UiN9qd4uCBwnfktHcRp2PTWl?__cft__[0]=AZVqDGsBONBJRrOAkl_pEqXUC3diplRvtv-3XmcdP_3YguiD0i7J3EubmOaU_b3iRnZmjHhhvFwiKF5jpXQlmRfY-gha12lMyPOw4WsVjlgqY59afAYadinirKfK-CF_jxHlTW-35uzhlqXnBTE67ocKx0sHGAnMGShEiSeaPjkFwZE96XX0FBDDy18dSNLlK9A&__tn__=%2CO%2CP-R

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр нагадала, що перед росіянами досі стоїть завдання виходу на кордони Донецької і Луганської областей, і вони повторно намагаються активно наступати на сході України ще з січня 2023 року. Це чотири основні напрямки: Авдіівський, Мар’їнський, Лиманський, Бахмутський.

«Залежно від оперативної обстановки [ворог] час від часу починає рух на Шахтарському, Куп‘янському, Сватівському [напрямках]», — додала Маляр.

Тому головною причиною поточного наступу на Куп’янському напрямку в Міноборони вважають просування ЗСУ на інших ділянках, зокрема під Бахмутом, де українським силам поступово вдалося зайняти «майже всі панівні висоти довкола міста.

«Щойно ми перехоплюємо оперативну ініціативу і починаємо просуватися вперед, ворог одразу активізується на додаткових напрямках, щоб відволікти і відтягнути наші сили туди, — пояснила Маляр. — Власне, зараз те саме відбувається. Росіяни запанікували від нашого просування на Бахмутському напрямку […] Тому ситуація передбачувана. Ворог рушив на відволікаючий Куп’янський напрямок, як вже не раз робив, але безуспішно».

Заступниця міністра оборони підтвердила, що на цій ділянці фронту активізувалися бої, однак, за її словами, українські штаби «працюють 24/7 та оперативно реагують на ситуацію».

Мапа бойових дій на Куп’янсько-Лиманському напрямку

Інфографіка: ISW

Роти Шторм-Z скорочують сіру зону: як діють окупанти і чи досягли проривів

Станом на 17 липня Інститут вивчення війни констатував активні наступальні дії росіян на лінії Куп’янськ-Сватове та їхні «незначні тактичні успіхи» на цьому напрямку. Аналітики звертають увагу на офіційні дані Міноборони України та ЗСУ, відповідно до яких російські війська намагаються просунутися на Куп’янському напрямку з кінця минулого тижня і атакують українські позиції біля Масютівки (13 км на північний схід від Куп’янська) та Новоселівського (14 км на північний захід від Сватового) у спробі відкинути українські сили за річку Оскіл.

Керівник Харківської ОВА Олег Синєгубов 17 липня повідомив, що на Куп’янському напрямку війська РФ «нарощують військовий потенціал і намагаються переходити від висування диверсійно-розвідувальних груп до масштабних масованих штурмових дій». «Наші військові на це активно реагують, ворога стримують і знищують на місці. Жодних просувань ворога на Куп’янському напрямку ми не фіксуємо», — запевнив Синєгубов.

Підтвердженої інформації про контроль території та просування окупаційних військ в напрямку Куп’янська небагато. У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ 18 липня наголошується, що на Куп’янському напрямку ЗСУ «стійко тримають оборону». Там відзначено безуспішні наступальні дії ворога західніше села Лиман Перший (Куп’янський район Харківської області), раніше командування ЗСУ також повідомляло про невдалі наступальні дії південніше Масютівки.

З урахуванням кадрів у соцмережах і даних російських джерел ISW звернув увагу на повідомлення про такі ймовірні чи геолокаційно підтверджені просування окупантів:

• за підсумками 15 липня — обмежені територіальні здобутки окупантів в районі Сватового (зокрема геолоковані кадри свідчать про те, що російська піхота просунулася в напрямку селища Новоселівське в 16 км на північний захід від Сватового і займала позиції вздовж залізниці поблизу населеного пункту; однак навіть у російських джерелах визнавали, що Новоселівське не контролюють ані російські, ані українські сили);
• станом на 16 липня — тактичні наступи російських війська поблизу Кремінної (геолоковані засвідчили незначні здобутки окупантів на захід від Берестового в 30 км на південь від Кремінної, тоді як Генштаб України повідомляв про відбиті атаки росіян в районі сусіднього села Веселе);
• за підсумками 17 липня — у російських джерелах повідомляли, що підрозділи російської 21-ї ОМСБр (2-га загальновійськова армія, Центральний військовий округ) та штурмових підрозділів Шторм-Z атакували позиції ЗСУ поблизу Кармазинівки (13 км на південний захід від Сватового) і нібито взяли під контроль два українські опорні пункти на північний захід від села Нововодяне (15 км на південний захід від Сватового) — однак візуальних підтверджень цих заяв російських пропагандистів-«воєнкорів» поки немає.

Водночас Леонід Маслов, аеророзвідник 92-ї бригади ЗСУ, яка тримає оборону на цій ділянці фронту закликав українців «не вестися на заголовки» про буцімто суттєві прориви окупаційних сил. «Хочу запевнити усіх друзів і знайомих. Попри те, що мають місце окремі спроби тиску на наші позиції під Куп’янськом на лівому березі Осколу, дані про „перехід в наступ“ противника слід трактувати як активізацію дій і тиск, — наголосив український аеророзвідник. — Ніхто нічого не прорвав, позиції на місці, дві ділянки, які раніше весь час переходили з рук в руки, зараз перейшли в інші руки. Це намагання змусити нас відтягнути сили».

Кількома днями раніше Маслов, який є командиром відділення розвідки 92-ї ОМБр, також дав інтерв’ю Радіо NV, де підтвердив намагання противника активізуватися на Куп’янському напрямку та охарактеризува дії ЗСУ як «активну оборону». «Вони [росіяни] намагаються захопити деякі наші позиції. Деякі наші порожні позиції зайняли нещодавно. Але звідти їх знову вибивають, вони йдуть. Отакий перемінний успіх, як кажуть, вони мають», — говорив Маслов 14 липня.

За його словами, під «порожніми позиціями» маються на увазі укріплення в сірій зоні – побудовані окупантами траншеї та бліндажі, — в яких не перебувають бійці ЗСУ.

Маслов нагадав, що перебуває на цьому напрямку фронту з моменту звільнення Куп’янська. «Можу сказати, що це періодичні такі загрози під час ротації, під час посилення їх новими підрозділами. Загроза така виникає постійно і періодично. Нічого нового насправді не відбувається. Подібні речі траплялися два місяці тому. Просто у них певний спалах активності. І через це деякі слабкі наші місця треба якось заклеювати, реагувати. І керівництво реагує», — запевнив він.

За даними Сергія Череватого, для подібних штурмів російські війська сконцентрували на Лимано-Куп’янському напрямку десантні війська, найкращі мотопіхотні підрозділи, бойовий армійський резерв, територіальні війська, приватні компанії та штурмові роти.

На початку липня Череватий відзначав, шо саме роти Шторм-Z, сформовані з колишніх засуджених, стали відносно новим явищем на Куп’янському напрямку. Методика їхнього застосування подібна до «м’ясних штурмів», які застосовувала ПВК Вагнера, використовуючи хвилі набраних по тюрмах «бійців» як засіб виснаження українських сил, перш ніж позиції остаточно намагаються захопити більш підготовлені війська.

«Це підрозділи з людей, які позбавлені волі або були під слідством на території РФ. Основне завдання, яке ставлять перед ними російські окупаційні війська, — це впритул наблизитися до позицій Сил оборони України. Тобто це ті загони, які скорочують сіру зону, що замінована», — пояснював телеканалу Еспресо наприкінці червня Юрій Федоренко, командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів Ахіллес 92-ї ОМБр на Куп’янському напрямку. За його словами, в такий спосіб на короткому відрізку фронту за декілька днів противник може втратити понад 100 людей зі груп Шторм Z. «Це для них нормальна практика. Вони не забирають із поля бою своїх поранених, і вони з 300-х перетворюються на 200-х», — розповів Федоренко, підтвердивши застосування «бахмутської» тактики штурмів з боку РФ.

Крім того, окупанти активно застосовують на цій ділянці фронту авіацію і артилерійські обстріли. Лише за минулу добу РФ завдала авіаційних ударів в районі Кислівки та Котлярівки, артилерійських і мінометних обстрілів противника зазнали Новомлинськ, Дворічна, Западне, Куп’янськ та Кислівка Харківської області.

Мапа бойових дій і спроб наступу окупантів на Куп'янсько-Лиманському напрямку / Інфографіка: Deep State

Два завдання, три ділянки тиску і незмінна мета: що кажуть аналітики про перспективи наступу ворога

Аналітики ISW підтверджують, що російські війська протягом останнього місяця стягували свої штурмові підрозділи Шторм-Z в район кордону Харківської і Луганської областей. Експерти констатують, що окупанти, схоже, почали в цьому секторі «невеликі локалізовані наступальні дії, використовуючи [роти] Шторм-Z, щоб спробувати скористатися перевагами оперативного фокусування України на інших ділянках фронту».

Однак, наголошують експерти, такі штурмові підрозділи, набрані з колишніх в’язнів, «здебільшого неефективні у досягнення чогось більшого за дрібні тактичні прориви». Тож новий етап наступальних операцій Росії на цих ділянках фронту навряд чи принесе їй значні територіальні завоювання — у тому числі через низьку якість сил і потенціал російських угрупувань в цій області, прогнозують в Інституті вивчення війни.

Українські військові нагадують, що спроби прорватися в напрямку Куп’янська та сусідніх населених пунктів окупанти роблять постійно, однак досі Силам оборони вдавалося їх зупиняти — зокрема в червні і навесні 2023 року. «Цей процес є практично безперервним. Місяць тому [наприкінці травня] окупанти дуже активно наступали на Куп’янськ, але на відстані 8 кілометрів від міста їх зупинили Сили оборони», — нагадував на початку липня Олесь Маляревич, сержант роти ударних БпЛА й артилерійської розвідки 92 ОМБр.

Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, визнав, що нині російські війська дійсно намагаються діяти на Куп’янському напрямку масштабно. «Дійсно дії росіян є. Думаю, що вони масштабні з точки зору розтягнутості по лінії фронту, тому що це Куп’янськ — Сватове — Кремінна — це десь 120−150 км і там дійсно є три ділянки фронту, де ворог намагається тиснути», — зазначив Згурець 18 липня в ефірі телеканалу Еспресо.

За його словами, ці три небезпечні ділянки фронту розподіляються так:

• район Куп’янська, «починаючи з Масютівки та до Верхнього Лиману»,
• «середня зона — це Кармазинівка»,
• ділянка фронту між Сватовим та Кремінною.

На його думку, тиснучи на цих напрямках, окупанти намагаються реалізувати два завдання: з одного боку, витіснити ЗСУ між Сватовим та Кремінною до річки Жеребець, а у районах вище від цієї ділянки — «дотиснути українських військових до річки Оскіл».

Однак, нагадав Згурець, «ця теорія ворога вже впродовж 3−5 місяців так чи інакше відпрацьовується і змін не відбувалося». «І зараз, попри розуміння того, що ворог намагається такими діями відтягнути нашу увагу та сили на цю ділянку фронту, думаю, що це було зрозумілою тактикою росіян і в української сторони є достатньо засобів і способів, аби нівелювати ці спроби росіян тиснути на наші підрозділи й намагатися нас дотиснути до цих двох річок, які мають стати новими рубежами, як вважає противник», — сподівається Сергій Згурець.

Редактор: Інна Семенова