18 місяців надії і болю. Вісім цифр, що визначили півтора року великої війни з Росією
Поділитися:
Український авіатор біля бойового літака Повітряних сил ЗСУ, серпень 2023 (Фото:Повітряне командування Південь)
Автор: Тетяна Куцовера, Інна Семенова
У День незалежності України, 24 серпня, виповнюється півтора року відтоді, як 24 лютого 2023-го Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
NV нагадує про те, які цифри визначили ці 18 місяців великої війни.
1 259 тис. знищених окупантів: втрати Росії перевищили сили вторгнення в 1,3 раза
Незадовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року США оцінювали, що до кордонів з Україною РФ стягнула близько 190 тис. військових. Такі дані озвучував зокрема представник США в ОБСЄ Марк Карпентер, ці ж цифри називала американська преса.
Станом на 23 серпня 2023 року втрати Росії в Україні наблизилися до показника 259 тис. осіб, за даними Генштабу ЗСУ — це більше ніж в 1,3 раза перевищує кількість сил вторгнення.
Це також у півтора раза більше, аніж СРСР втратив у радянсько-фінській війні, коли загинуло близько 167 тис. військовослужбовців Червоної армії.
Значно менше військових США втратили у кількох найбільших війнах ХХ століття. Так, у Першій світовій війні загинуло 116, 5 тис. американців (з них 53,4 тис. — бойові втрати, 63,1 тис. — небойові, здебільшого через епідемію грипу в Європі). А за вісім років участі у В’єтнамській війні США втратили в 4,4 раза менше, ніж Росія в Україні. Війна у В’єтнамі тривала 20 років: з листопада 1955 до квітня 1975 року. США брали активну участь у бойових діях з 1965 по 1973 рік, за цей час американська армія втратила в цій війні близько 58,3 тис. солдатів (включно з 47,4 тис. прямих бойових втрат).
Наразі, за даними Головного управління розвідки Міноборони України, в Росії продовжується повноцінна мобілізаційна кампанія, хоча й прихована: окупанти залучають до лав армії близько 20 тисяч осіб щомісяця.
2 Знищена техніка: Росія втратила в Україні більше одиниць авіації, ніж має на озброєнні Німеччина
Не менш приголомшливими є втрати Росії в техніці. За 18 місяців днів вторгнення окупанти втратили в Україні понад 4,3 тис. танків, відповідно до підрахунків Генштабу ЗСУ. Як видно на графіку нижче, цього б вистачило, щоб озброїти не одну армію. Наприклад, Туреччина має на озброєнні 2 229 танків, Ізраїль — 2 200, Польща — 569. Дещо більше танків, ніж знищено в Україні російських, має Китай — майже 5 тис. одиниць.
Інфографіка: NV
Суттєвих втрат ЗСУ завдали і російській авіації. За півтора року з моменту повномасштабного вторгнення українські захисники знищили понад 630 російських літаків та гелікоптерів. Це майже весь повітряний флот Великої Британії (663 одиниці авіації) або Німеччини (601 одиниця), за даними Global Firepower 2023.
Інфографіка: NV
3 Два нокдауни: ефективні удари України по Кримському мосту
Один з найважливіших підсумків 18 місяців великої війни проти Росії – той факт, що Кримський міст, символ окупації українського півострова, остаточно втратив статус «недоторканого» і «надзахищеного» об’єкта. Щонайменше двічі Україна спромоглася завдати суттєвих пошкоджень Керченській переправі. NV вдалося реконструювати ці дві надсекретні спецоперації СБУ у спеціальному матеріалі.
Удар № 1 стався вранці 8 жовтня 2022 року, наступного дня після 70-річчя Володимира Путіна. О 5:40 камера російської системи відеостеження зафіксувала навантажену фуру, яка рухалася в бік Криму. За мить вона вибухнула, пошкодивши два прольоти мосту і підпаливши залізничний потяг із цистернами, наповненими пальним, який рухався паралельно. Від удару загинули, за даними російської сторони, п’ять осіб, включно з водієм фури, а рух мостом повністю зупинили. У фурі була закамуфльована вибухівка, обмотана поліетиленовою плівкою. Такими «рулонами» забили цілий контейнер — їхня сумарна вага у тротиловому еквіваленті відповідала 21 т, або 42 російським «гіперзвуковим» ракетам Кинджал. Лише в березні 2023 року влада РФ заявила про повне відновлення автомобільної частини мосту, а в травні – про повне відновлення руху залізничною колією.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Удару № 2 було завдано 17 липня 2023 року. Цього разу міст атакували з моря спеціально розроблені в СБУ дрони Морський малюк (Sea Baby). Майже одночасно було використано два дрони: через вибух першого просіли два прольоти автомобільної частини мосту, а другий дрон атакував залізничну частину мосту, хоча й з меншими ушкодженнями. Морські малюки були обладнані бойовою частиною вагою 850 кг.
Інфографіка: NV
Загалом за півтора року великої війни проти РФ об’єктами ударів ЗСУ в окупованому Криму стали численні військові цілі росіян, зокрема ще щонайменше три важливих мости, які забезпечують логістичні потреби окупантів на півдні України:
- Генічеський міст (удар 6 серпня 2023)
- Чонгарський залізничний міст (29 липня 2023)
- Чонгарський автомобільний міст (22 червня і 6 серпня 2023)
Інфографіка: NV
4 Удари по Москві: понад півтора десятка атак БПЛА
Протягом літа 2023 року ще одним визначальним етапом у півторарічній великій війні України проти варварської агресії РФ стали повітряні удари по цілях вглибині самої Росії. Серед них особливо помітними є нальоти безпілотників на Москву, які останнім часом стаються майже щодоби. Через це у російських аеропортах тепер затримують рейси, а мерія Москви і Міноборони РФ, незалежно від наслідків, традиційно рапортують про «відбиття атаки БПЛА».
Хвиля таких ударів розпочалася з приголомшливої атаки безпілотників по московському Кремлю 3 травня 2023-го. Відтоді і до 23 серпня Москву загалом атакували ще щонайменше 16 разів, причому принаймні сім з таких ударів завдали пошкоджень різним об’єктам і спорудам у російській столиці чи її околицях.
Так, хмарочоси ділового кварталу Москва-Сіті в центрі російської столиці зазнавали пошкоджень щонайменше тричі: під час атак БПЛА 30 липня, 1 і 23 серпня. Зокрема дронам вдалося поцілити у вежі, де розміщуються офіси Міністерства цифрового розвитку РФ, Мінекономрозвитку та Мінпромторгу. Іншими ймовірними цілями атак у Москві могли бути центральний офіс кібервійськ ГРУ (розташований навпроти будівлі на Комсомольському проспекті, поруч з якою БПЛА впав 24 липня) і розташування 45-ї бригади Повітряно-десантних військ РФ (4 липня безпілотник впав на дах будівлі).
5 Абсолютне зло: Росія скоїла в Україні майже 100 тис. воєнних злочинів
За останніми даними Офісу генпрокурора, станом на кінець липня 2023 року внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україні було вбито близько 10,7 тис. цивільних українців. Серед них більше ніж 500 дітей. Ці дані не враховують повний перелік загиблих і поранених у таких знищених і окупованих містах як Маріуполь і Волноваха, де точні цифри поки неможливо встановити.
Ще близько 15,5 тис. осіб, з яких понад 1 тис. дітей, зазнали поранень за останні пвітора року варварських атак Росії.
Окрім цих десятків тисяч зламаних долі, Росія скоїла в Україні понад 97 тис. воєнних злочинів, з яких більше ніж 3,1 тис. — це злочини проти дітей. Лише офіційно задокументовано 215 фактів сексуального насильства, вчинених окупантами, реальні ж цифри можут бути значно вищими.
Найбільше воєнних злочинів прокурори зафіксували у Донецькій (понад 25,4 тис.), Харківській (18,3 тис.), Херсонській (17 тис.) та Київській (10,9 тис.) областях.
Цифри на інфографіці нижче — офіційні зведені дані Офісу генпрокурора станом на липень 2023 року:
Інфографіка: NV 
Інфографіка: NV
6 Ціна миру: менше ніж 5% українців готові поступитися Росії територіями
Вже 18 місяців Україна опирається абсолютному злу в особі Росії. Однак навіть надважка боротьба і перспектива тривалої війни не вплинували на єдність українського суспільства щодо принципових питань.
Так, на територіальні поступки Росії заради припинення війни готові піти менше 5% українців, свідчать дані нового опитування до Дня Незалежності. Дослідження провели фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Соціологи з’ясували, що переважна більшість українців категорично не підтримують компроміси з країною-агресором задля припинення війни: 90,4% неприйнятно ставляться до ідеї визнати окуповані території Україні частиною РФ, навіть якщо це буде умовою миру.
Готовність поступитися майбутнім членством України в НАТО висловили дещо більше — 18% українців. На скорочення ЗСУ у мирний час, яке нібито обговорювалося у Стамбулі у 2022 році, готові погодитися не більше 13% українців. Надати російській мові офіційний статус або відмовитися від політики декомунізації на догоду Кремлю готові не більше 17−18% опитаних.
Інфографіка: NV
7 Спустошення і руйнування: сума збитків завданих Україні, вдвічі перевищує сукупну допомогу США
На початку серпня 2023 року аналітики Київської школи економіки (KSE) оприлюднили оновлені дані про загальну суму прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення — наразі це $150,5 млрд. Це значно більше, ніж загальна сума усіх видів допомоги — військової, фінансової та гуманітарної — яку надали Україні США (близько 70,7 млрд євро).
Найбільших збитків завдано житловому фонду — вони оцінюються у $55,9 млрд. Станом на червень 2023-го в Україні було пошкоджено або зруйновано близько 167,2 тис. житлових будинків (з них 147,8 тис. — приватні будинки; 19,1 тис. — багатоквартирні, ще 0,35 тис. — гуртожитки). Найбільших руйнувань зазнало житло українців в таких містах як Маріуполь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм та Волноваха. Так, у Сєвєродонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, такі міста як Бахмут і Мар’їнка майже не мають непошкоджених будівель.
На другому та третьому місцях за сумою збитків залишаються сфери інфраструктури та промисловості, а також втрати підприємств. Суму збитків інфраструктури фахівці KSE оцінили в $36,6 млрд. З початку бойових дій в Україні були пошкоджені 19 аеропортів і цивільних аеродромів, щонайменше 126 залізничних вокзалів і станцій. Водночас активів підприємств зруйновано або пошкоджено на загальну суму $11,4 млрд.
Сума збитків в освітній сфері досягла $9,7 млрд. Внаслідок бойових дій вже пошкоджено або зруйновано понад 3,4 тис. освітніх закладів, серед них — понад 1,5 тис. закладів середньої освіти, близько тисячі — дошкільної, понад 500 — вищої освіти.
8 Обсяги допомоги Україні: країни Балтії випереджають США порівняно з ВВП
Вже півтора року Україна залишається найбільшим одержувачем зовнішньої допомоги США. Це перший випадок, коли європейська країна очолила список відтоді, як адміністрація Гаррі Трумена спрямувала величезні кошти на відновлення країн Європи за планом Маршалла після Другої світової війни, нагадують у Раді з міжнародних відносин США.
В абсолютних цифрах США є безумовним лідером у міжнародній коаліції союзників України. Вартість озброєння, військової підтримки, гуманітарної та фінансової допомоги, обіцяної з боку США, оцінюється в 70,7 млрд євро. Це вдвічі більше, аніж зобов’язалися виділити Україні інституції ЄС (35 млрд євро, без урахування військової допомоги окремих країн Європи), за даними Інституту світової економіки Кільського університету.
Водночас деякі європейські уряди, наприклад країни Балтії надають Україні більше допомоги, ніж США, пропорційно до розміру їхньої економіки. Естонія, Латвія і Литва вже озвучили зобов’язання на суму близько чи понад 1% їхнього ВВП, тоді як для США цей показник складає лише 0,3% ВВП.
Крім того, фактичні поставки зброї в Україну наразі є значно нижчими, ніж обсяги озвучених військових зобов’язань. «Загалом [в Україну] поставлено лише трохи більше ніж половина обіцяного важкого озброєння. Особливо такі західні партнери [України], як США, Німеччина та Велика Британія, швидко збільшили суми свої зобов’язань, але поставки залишаються значно нижчими від обіцяних. Натомість країни Східної Європи, такі як Чехія, Словенія, Польща та Словаччина, поставили понад 80% обіцяних важких озброєнь», — констатують фахівці Інституту світової економіки Кільського університету.
Загалом Україні допомагають понад 40 країн світу. Здебільшого це західні демократичні країни включно з Австралією; Європа — майже в повному складі за деякими окремими винятками. Серед країн Сходу Україна отримує різні види допомоги від Туреччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню тощо.
