ISW про резонансне інтерв’ю Сирського: що виявили озвучені ним цифри про армію РФ і які труднощі чекають її надалі
Трофейний знищений російський танк у Миколаєві на тлі зруйнованої росіянами будівлі Миколаївської ОВА (Фото:REUTERS/Thomas Peter)
Хоча нові заяви Олександра Сирського свідчать про те, наскільки суттєво Росія збільшила свою армію порівняно з початковими силами вторгнення в Україну, в середньостроковій та довгостроковій перспективі армія РФ, ймовірно, зіштовхнеться з труднощами в генерації необхідних їй сил для проведення війни.
У своєму новому звіті фахівці ISW проаналізували резонансне інтерв’ю Олександра Сирського британському виданню The Guardian — його перше інтерв’ю західній пресі після призначення головнокомандувачем ЗСУ.
Зокрема аналітики звернули увагу на слова Сирського про те, що за останні два з половиною роки Росія суттєво збільшила кількість живої сили та техніки, яку задіює у війні проти України. Зокрема головнокомандувач ЗСУ уточнив, що якщо початкові сили вторгнення РФ складали 100 тис. військових, то зараз проти України воюють 520 тис. осіб, при цьому Росія сподівається збільшити їхню кількість до 690 тис. до кінця 2024 року. Крім того, Сирський заявив, що наразі російські війська мають перевагу в техніці 2:1 або 3:1 над українськими силами, при цьому з 2022 року росіяни подвоїли кількість танків (з 1700 до 3500) і БТР (з 4500 до 8900) та потроїли кількість артилерійських систем (цифра не уточнювалася — прим. ред.).
Водночас заява Сирського не свідчить про раптове збільшення російської військової присутності в Україні, а є репрезентативним показником тих труднощів, з якими стикаються Збройні сили України протягом двох років, коментують ці дані в Інституті вивчення війни.
«Порівняння Сирським поточного військового контингенту Росії, залученого [до участі у війні] в Україні, з початковими силами вторгнення підкреслює різницю між армією, комплектування та постачання якої РФ поступово налагодила протягом двох з половиною років війни, та початковими й погано підготовленими силами вторгнення, які, за помилковою оцінкою Кремля, нібито могли швидко скинути український уряд у лютому 2022 року», — констатують аналітики ISW.
Натомість здатність Росії продовжувати поступове збільшення кількості живої сили та техніки для війни проти України зіштовхнеться зі значними труднощами в середньостроковій та довгостроковій перспективі, наголошують фахівці Інституту вивчення війни. Вони нагадують, що армія РФ досі значною мірою покладається на відновлення зброї та військової техніки з радянських запасів. Зокрема нині це дозволяє РФ підтримувати темп своїх наступальних операцій в Україні, уникаючи повної мобілізації російської економіки та суспільства й офіційного оголошення воєнного стану.
Представники України раніше вже відзначали, що Росія наразі не виробляє достатньо техніки, щоб покрити її поточні втрати в Україні. У лютому 2024 року британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) озвучив свій прогноз щодо того, що Росія, ймовірно, зможе втрачати понад 3000 бойових броньованих машин щороку протягом ще щонайменше двох-трьох років (приблизно до 2026−2027 років), компенсуючи ці втрати відновленням радянської техніки.
Однак в ISW наголошують, що якщо РФ має намір підтримувати поточний темп операцій у середньо- та довгостроковій перспективі, то російському уряду, ймовірно, доведеться додатково мобілізувати російську економіку та оборонну промисловість. Адже Росія виснажує свої обмежені радянські запаси, при цьому незрозуміло, чи зможе оборонна промисловість РФ виробляти достатню кількість техніки, щоб компенсувати високий рівень її втрат навіть за умови подальшої економічної мобілізації. «Подальша економічна мобілізація, ймовірно, буде дуже непопулярною серед росіян, які переважно апатично ставляться до війни, доки вона не впливає на їхнє повсякденне життя, а зміна політики може погіршити внутрішню підтримку війни», — припускають в ISW.
Поточні зусилля Росії з поповнення армії та техніки поки що дозволяють збройним силам РФ лише підтримувати поточний темп наступальних операцій і рівень заміни особового складу в Україні. Водночас [через значні втрати] ці зусилля поки не дають змоги росіянам розбудувати значно більші сили в Україні, а російські військові залишаються неспроможними проводити посилені широкомасштабні наступальні операції в Україні.
Російський диктатор Володимир Путін у грудні 2023 року заявив, що в «зоні бойових дій» нібито перебуває 617 тис. російських військовослужбовців — маючи на увазі, ймовірно, усіх військових РФ у зоні т.зв. «спеціальної військової операції», яка включає тилові райони та райони базування в прикордонних районах Росії. У червні 2024 року Путін заявив, що в «зоні СВО» буцімто перебуває майже 700 тис. російських військових. Водночас командувач Сухопутних військ України генерал-лейтенант Олександр Павлюк заявив, що станом на 3 травня в Україні перебувало приблизно від 510 тис. до 515 тис. російських військовослужбовців.
Незрозуміло, як довго Росія зможе підтримувати поточні темпи формування збройних сил. При цьому заяви Павлюка та Сирського свідчать про те, що наразі Росія генерує приблизно достатню кількість особового складу для підтримки поточного рівня компенсації втрат без значного збільшення кількості військових РФ в Україні.
У нових заявах Сирського підкреслюється, що ЗСУ успішно захищали та навіть звільняли територію від російської армії, попри її значну перевагу в людях і техніці. ISW продовжує оцінювати, що ЗСУ можуть кинути виклик ініціативі росіян на полі бою та зрештою встановити власні умови для проведення як обмежених, так і значних за масштабом контрнаступальних операцій України за умови своєчасної та належної безпекової допомоги з боку Заходу.
Редактор: Інна Семенова
