Війна з агресором  не поставила на паузу схеми з нелегального заробітку. Про низку можливих корупційних проявів в Україні, які мають на меті наживатись на горі українців під час війни, ми дізнались з публікацій у ЗМІ,. Окремі чиновники з влади,  маючи доступ до бюджетних коштів та прийняття управлінських рішень, обгрунтовано підозрюються у закупівлі за завищеними цінами електрогенераторів, харчування для військових, укладання договорів в енергетичній галузі, які завдають збитки суспільним інтересам. У корупційні схеми задіяна здавалось б навіть така непомітна галузь як мисливство, або іншими словами «використання тваринного світу». 

З метою подолання можливої корупції мною, відповідно до статті 53 ЗУ «Про запобігання корупції», опубліковано статтю «Корупція на Прикарпатті у галузі мисливства починається від генерала Олексія Голубчака».  Дану статтю 26.04.2023 року направлено на розгляд Кабінету Міністрів України і зареєстровано  «ПР-15538348».  У статті я аргументовано зазначаю, що лише в Івано-Франківській області збитки через недотримання вимог законодавства (статті 24 ЗУ Про мисливське господарство та полювання) складають 10 млн грн. Факти, викладені у статті, доручено розглянути Івано-Франківському районному управлінню поліції. Листом від 01.06.2023 року № П-86/108/46/0-2023 року не спростовано факту завдання збитків суспільним інтересам і вказується, що неможливість правозастосування законодавства лежить на Кабінет Міністрів України, який на даний час не розробив процедуру визначення ціни за мисливські угіддя. Аналогічну правову позицію щодо невиконання вимог законодавства вказуючи на «недоопрацюванні Кабінету Міністрів України» в частині плати за користування мисливськими угіддями використовують в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що свідчать листи  від 26.04.2022 року № 11-09/19-358,  лист від 26.04.2022 року № 11-09/19-358.

Законодавча вимога щодо платності за використання мисливських угідь набрала чинності 1 січня 2015 тобто, за прем’єрства Арсенія Яценюка, який зайняв посаду завдяки виступу на Майдані під час «Революції Гідності». З яким пафосом можна заявляти, що «З ганьбою жити не буду … Якщо куля в лоб, то куля в лоб!». Але, як виявляється, виступати з палкими промовами легше, ніж виконувати функціональні обов’язки. До цього часу вимоги законодавства не виконуються й за очільника Кабіміну  Дениса Шмигаля. Про те, що гідності в Україні до цього часу немає, вказує очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок і закликає Україну “Покінчити із 30 роками кумівства та корупції” Ця вимога є основою вступу України в ЄС. Практично аналогічну позицію займає президент США Байден, який вказав, що армія відповідає  стандартам країн НАТО, але через корупцію в Україні він не буде полегшувати Україні шлях до НАТО. На моє переконання при ситуації, в якій опинилась Україна втрата підтримки країн Європи та США означає втрата української державності. Зауважу, що Євросоюз не виставляє вимоги щодо результативного контрнаступу на фронті, а вимагає від самих українців організувати своє суспільне життя. Перемога над «рускім міром» кується як на фронті, так і у владних кабінетах.  Україна відсвяткувала 30 років Незалежності, пережила дві революції, за цей час змінилось шість Президентів України, а кумівство та корупція в Україні процвітає. І з цією тезою Аннилени Бербок погоджуються переважна більшість українців. Так нещодавні соціологічні дослідження, проведені міжнародними організаціями вказують на те, що практично одностайно – 97% громадян вірять, у перемогу у війні з Росією, але парадокс заключається в тому, що не довіряють українській владі як організатору суспільного життя. Transparency International Ukraineвказує, що «73% українців та 80% представників бізнесу серед можливих ризиків найбільше непокоїть повернення корупційних схем у процеси відбудови. 63% громадян і 73% підприємців бояться відсутності контролю і, як наслідок, розкрадання державних коштів. І лише на третьому місці бізнес (45%) та населення (55%) називають повернення воєнних дій». Іншими словами, негатив українців до своєї влади майже вдвічі перевищив безпекові загрози, які виходять із сторони агресивної росії. Як тут не згадати пророчу цитату Тараса Шевченка “Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають”. Джерело найбільших негараздів не завжди походить зі сторони, часто криється всередині людини. На жаль, в інформаційному полі часто можна почути маніхейську єресь про боротьбу добра і зла, (сакрум та профанум, світла і темряви), яка має філософське підгрунтя у платонізмі у протиставлянні світлої душі та темного тіла, вип’ячуючи одну націю та принижуючи інші. Так, бувають ситуації, коли народ може завдати собі більше кривди, ніж інші народи.

Зауважу, що з 1 січня 2015 року в Україні введена в дію норма щодо плати за користування мисливськими угіддями, але фактично ця норма не виконується, хоча в усіх європейських країнах та, навіть, у білорусії та росії користувачі мисливських угідь оплачують власникам земельних ділянок кошти. У Німеччині, площа якої менша, ніж України, ця сума сягає 340 млн євро.

На жаль, навіть агресор  ̶  російська федерація, бере кошти за використання українських мисливських угідь, звісно, що у свій бюджет. Так, в окупованому Українському Криму через механізм аукціону, який відбувся 2 липня 2019 року, за понад 16 млн. російських рублів продали 4,1 тис га мисливських угідь, тобто, один гектар українських мисливських угідь вартує біля 30 доларів США. Можна спрогнозувати, якщо на даний час в Україні обліковується біля 40 млн га, то через бездіяльність службових осіб Україна не отримала до різних бюджетів понад 1 млрд. доларів США.[1] 

Але це, якби українська влада виконувала національне законодавство, то тоді б можна прогнозувати поступлення до бюджету всіх рівнів. Показовим в цьому плані є діяльність Голови НАЗК Олександра Новікова, який, не вирішивши питання притягнення до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією порушення посадових осіб органів державної влади, заблокував дію чинного законодавства в частині плати за користування мисливськими угіддями. Про ці факти мною неодноразово інформувалось НАЗК, на що отримав відповіді Національного агентства з запобігань корупції на 85 аркушах, які були звичайними відписками, так як не притянуто до відповідальності посадових осіб органів влади, до компетенції яких входить адміністрування мисливського законодавства. Ба більше, і до цього часу на Прикарпатті повністю заблоковано його застосування, чим завдано збитків з початку дії законодавства з 1.01.2015 року на 10 млн грн.

Голова Національного агентства з питань корупції Олександр Новіков свою бездіяльність аргументував листом від 28.04.2020 року, повідомивши, що він припиняє розгляд моїх звернень відповідно до статті 8 ЗУ «Про звернення громадян». Але дана стаття чітко визначає, що не розглядаються повторні звернення лише у випадку, якщо вони вирішені по суті, а стаття 19 визначає, що орган, до компетенції якого належить вирішення заяви, зобов’язаний об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви, а у випадку, коли вони є правомірними і відповідають вимогам законодавства, вжити реальні заходи щодо виконання ухвалених у зв’язку з заявою рішень та письмово повідомити про це рішення. Для того, щоб імітувати «бурхливу діяльність», НАЗК після повномаштабного вторгнення московитів знайшла собі «фішку» ̶ вести  реєстр «Міжнародні спонсори війни». Станом на 19 червня 2023 року НАЗК склало список з 9037 осіб до санкційних списків. Як заявив Олександр Новіков: «Санкції — це така ж зброя, як танки та літаки. Застосування персональних санкцій для адміністративного колапсу може бути одним з найефективніших інструментів для повного краху режиму московії». Першочерговими кандидатами є ті компанії, що забезпечують державний та приватний сектор товарами і послугами критичного призначення, а також поповнюють бюджет країни, тим самим фінансуючи війну.

Тож я пропоную НАЗК внести до реєстру «Міжнародних спонсорів війни» мисливське господарство «Лаки», яке сплатило до бюджету російської федерації за оренду мисливських угідь площею  4124 га 16 млн. рублів, чим поповнила бюджет московії. Але більш дієвим для нашої перемоги над агресором буде не внесення російських компаній до реєстру «Міжнародних спонсорів війни», а домогтись від органів державної влади виконання вимог чинного законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями. Вірю, що Крим повернеться в Україну і кошти, незаконно  отримані росією, повернуться в Україну, але воювати нам потрібно сьогодні, на що необхідні кошти. Можна обгрунтувати невиконання українського законодавства на непідконтрольних територіях, але невиконання вимог законодавства на територіях, які підконтрольні Києву, і для наповнення бюджету упродовж 8 років є злочином.  Як бачимо, агресор виконує законодавство щодо платності використання мисливських угідь на захоплених землях, використовуючи їх на продовження агресії, тоді як Україна блокує виконання чинного законодавства, що призводить до зниження українського потенціалу для відповіді агресору.

Показово цинічним в цьому контексті виглядає заява Голови Національного агентства з питань корупції Олександра Новікова: «Невідворотність покарання за корупцію вкрай важлива, але в довгостроковій перспективі саме культура нульової толерантності до корупції та соціальне схвалення доброчесної поведінки має стати основою суспільства». Але про яку невідворотність покарання чи нульову толерантність до корупції може йтись, коли мною аргументовано доводиться, що власне бездіяльність Голови НАЗК заохочує органи влади до невиконання вимог законодавства. Про те, як слова розходяться з ділом, свідчить виступ очільника Національного  агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова під час панельної дискусії «На захисті демократії: конституційний та антикорупційний контроль» 30.05.2023 року. «ДАП — це про запобігання корупції, а не про боротьбу з її наслідками. Запобігання – це перш за все про іншу якість державної політики, тобто правила співжиття для всіх, які мінімізують корупційні ризики.

На жаль, в Україні на невиконання вимог законодавства не впливає зміна президентів України, які відповідно до ст. 106 Конституції України: «Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України». Також за цей час помінялось декілька складів Кабінету Міністрів України, основними завданням відповідно до ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»,  якого є: забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України. Стаття 19 визначає, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України. Україна пережила склад молодих,  досвідчених та європейсько орієнтованих і т.д. міністрів, але їм чомусь виконати вимоги законодавства стає не під силу? Прем’єр- міністр України Денис Шмигаль заявив, що внаслідок неефективного управління Україна щороку втрачає 100 млрд доларів валового внутрішнього продукту. Валити все на попередників і робити на корупції політичний піар  ̶  це найпростіше, а реалізувати потенціал економіки не виходить.

Аналогічно не застосовуються вимоги законодавства щодо платності завикористання мисливських угідь Івано-Франківською обласною радою на території комунальних лісів. Прикриваючи свою шестирічну бездіяльність в частині виконання вимог законодавства, приймається рішенням від 09.07.2021 р. № 167-7/2021 «Про звернення обласної ради щодо врегулювання окремих питань в галузі мисливського господарства». Дане рішення облрада направляє до депутатів Верховної Ради України, Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова та до Прем’єр- міністра України Дениса Шмигаля з вимогою встановлення методики щодо визначення вартості плати за користування мисливськими угіддями. Цинізм голови Івано-Франківської обласної ради О. М. Сича, який очолює виконавчий орган ради, проявляється в тому, що після шести років бездіяльності після звернення пройшло ще два роки, а вимоги законодавства як не виконувались, так і далі  не виконуються. Більше того, він добре знає що, в інших областях знайдено механізм плати за користування мисливськими угіддями. На тридцятій сесії облради він вказав, що в інших областях середня вартість оплати за користування мисливськими угіддями становить 6-7 грн за гектар. Голова Івано-Франківської обласної ради О.М. Сич заручився підтримкою щодо невиконанням вимог законодавства в Івано-Франківській ОДА, на яку відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» покладені функції щодо забезпечення виконання вимог законів України в межах області,  про що свідчить відповіді  на 129 з надуманими причинами щодо невиконання вимог законодавства.

Про те, що лише в Івано-Франківській області не виконується законодавча вимога платності за користування мисливськими угіддями, свідчить лист Держлісагенства від 04.10.2022 року № 03-06/5130-22. Якщо влада не знає,  як отримати кошти за надання у користування мисливських угідь, то користувачі мисливських угідь, які безоплатно отримали у користування природний ресурс, за хабарі здають їх в суборенду. І ось свіжий приклад: 5 січня 2022 року, за інформацією Львівської прокуратури, на Львівщині під час отримання хабаря у розмірі 1000 доларів затримали директора мисливського господарства. Слід зауважити, що в кримінальну суборенду надавалась лише частина мисливських угідь господарства, тоді як в Україні нараховується більш як тисяча мисливських господарств.

Звісно, що блокування виконання вимог законодавства, яким передбачається плата за природний ресурс, не проходить безоплатно. Тож замість того, щоб кошти, які відповідно до вимог законодавства повинні були б поступати на рахунки органів місцевого самоврядування, державних підприємств і тим самим задовільнити потреби суспільства, знаходять інше застосування. Зрозуміло, що виконавча гілка влади за послуги з блокуванню законодавства отримує свою частку, за яку фінансуються не ЗСУ, а батальйони «Монако», «Відень» та багато рот та взводів по усьому світу. У ЗМІ проходить зомбування населення про поганих «олігархів», яким, попри заборону, вдалось «проскочити» кордон. Можна зробити висновки, що лише влада давала їм зелене світло на кордоні і за сприянням влади є значне соціальне розшарування та вирощуються «олігархи». Ще чомусь жодного багача не спіймали, коли він переходить пішки гори, або переправляється човном через річку. Про виїзд осіб, з відкритими проти них кримінальними провадженнями які підозрюються в розкраданні бюджетних коштів, клопочиться влада про їх виїзд. Бо як тоді пояснити перетин ними кордонів на автівках.

Про толерантність влади та «антикорупційної інфраструктури» до корупції свідчить той факт, що ними не розглядаються та на даний час не вживається жодних заходів по факту розповсюдження від імені центрального органу виконавчої влади подарунків «Президентський стандарт», на що було витрачено 500 тис. грн. По цьому факту опубліковано статті Корупція від Держлісагентства чи спецоперація ФСБ?, Пів мільйона на “подарунки” керівництву: журналісти викрили корупційну схему в системі Держлісагентства, в яких аргументовано з відеофіксацією доводиться закупівля «невідомими» особами даних подарунків.

Тут і до ворожки не ходи… – на 100 % можна стверджувати, що подарунки закуплялись не з зарплат посадових осіб органів влади. На стільки ж відсотків можна назвати закупівельника, так як на подарунку зафіксовано емблему центрального органу  виконавчої влади. В той час коли спеціальні підрозділи СБУ героїчно проводять спецоперації по знешкодженню агресора і ризикують своїм життям та здоров’ям, інші не хочуть дійти до істини  ̶ хто ж в середині країни проводить диверсію проти центральних органів виконавчої гілки влади, маскуючись під Держлісагентство та виготовляючи на 500 тисяч гривень подарунків «Президентський стандарт».

Секретар РНБО Олексій Данілов, вказує, що росіяни мають план дестабілізувати Україну зсередини. Щось подібне вже сто років тому говорив Симон Петлюра: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди». Якщо ЗСУ дають собі раду з російськими вошами на фронті то також необхідно відкрити внутрішній фронт проти українських «гнид», які роз’їдають основи державності, і тим самим уникнути дестабілізації держави зсередини.