«Найближчі місяці, якщо не тижні». Кампанія інтенсивних наступів Росії в Україні скоро досягне кульмінації – аналіз ISW
Військовослужбовці 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка Збройних сил України (Фото:Сухопутні війська ЗСУ / Facebook)
За рік наступальних операцій в Україні, які РФ почала в жовтні 2023 року, окупаційна армія продемонструвала здатність досягати лише повільних тактичних, але не оперативних завоювань. Поточна ж кампанія посилених наступів Росії, що триває з літа 2024 року, ймовірно досягне кульмінації протягом найближчих тижнів або місяців.
Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни. У ньому фахівці ISW аналізують усю російську наступальну кампанію на сході України, яка розпочалася рік тому — восени 2023-го.
Їхні головні висновки є такими:
- Наступальні зусилля РФ, що розпочалися рік тому, продовжують забезпечувати Росії поступові тактичні переваги на певних ділянках фронту, однак значні досягнення оперативного рівня, ймовірно, «продовжуватимуть вислизати від російських сил».
- Українські війська ведуть ефективну глибинну оборону вздовж усієї лінії фронту, завдаючи значних втрат російським військам, повільно поступаючись територіями, але не дозволяючи армії РФ досягати більш швидких успіхів на полі бою.
- ЗСУ дійсно стикаються з серйозними оперативними викликами та обмеженнями на полі бою, які дають російським силам можливість досягти тактично значущих успіхів.
- Однак російські сили не мають достатньої живої сили та матеріальних ресурсів, щоб продовжувати такі посилені наступальні дії нескінченно довго. Тож поточні російські наступальні операції на сході України, ймовірно, досягнуть кульмінації протягом найближчих місяців, якщо не тижнів, наголошують в ISW на власній оцінці, яка збігається із заявами деяких українських офіційних осіб, додають аналітики.
Деталізуючи цей аналіз, в ISW нагадують про різницю між тактичними перевагами, які мають значення на тактичному рівні бойових дій поблизу певної ділянки фронту, і оперативними переваги, які є значущими на оперативному рівні війни та впливають на великі сектори всієї лінії фронту.
Тож російські війська нещодавно досягли значних тактичних успіхів, але не продемонстрували спроможностей захопити важливі з оперативної точки зору цілі, вважають аналітики ISW. У цьому контексті вони наводять такі факти:
- Захоплення Вугледара, ймовірно, забезпечить росіянам покращену тактичну позицію для продовження їхніх оперативних зусиль, спрямованих на просування до траси H-15 (Донецьк — Запоріжжя) і ліквідації широкого українського виступу на заході Донецької області. Однак окупація Вугледара Росією сама по собі радикально не змінить оперативну ситуацію на Донеччині, і військам РФ, ймовірно, буде важко досягти своїх оперативних цілей у цих районах.
- Інші російські наступальні операції, які переслідують важливі в оперативному сенсі цілі (як-от зусилля Росії захопити Часів Яр або відтіснити українські сили зі східного берега річки Оскіл) або зупинилися, або ж призводять до особливо повільних завоювань протягом тривалого часу.
- Російські війська продовжують віддавати перевагу своєму наступу на Покровськ. Але оперативне значення гіпотетичного захоплення міста, ймовірно, принаймні частково залежатиме від здатності військ РФ скористатися містом під час ширших оперативних маневрів у Донецькій області.
- Загалом під час повномасштабного вторгнення російські війська неодноразово намагалися здійснити широкі оперативні маневри на кількох напрямках по всій Донецькій області, однак наразі ведуть посилені наступальні операції для досягнення більш обмежених цілей лише на двох взаємопідтримувальних ділянках лінії фронту на Донбасі (західна частина Донецької області та Покровський напрямок).
Фахівці ISW вказують і на те, що посилену наступальну кампанію літа 2024 року військове командування РФ готувало місяцями до того, накопичуючи оперативні резерви та ресурси — які вочевидь значно виснажилися протягом останніх місяців боїв [з великими втратами для армії РФ]. Аналітики нагадують, що значну частину цих резервів окупанти, ймовірно, витратили на:
- наступальну операцію в північній частині Харківської області, зупинену Збройними силами України;
- спроби посилити темпи наступу на Покровському напрямку та в західній частині Донецької області;
- відповідь на українське вторгнення в Курську область.
Війська РФ також продовжують зазнавати значних втрат бронетехніки під час великих і невдалих механізованих штурмів по всій лінії фронту, зокрема на Донеччині. В ISW прогнозують, що попри накопичені запаси техніки для таких штурмів, у середньостроковій та довгостроковій перспективі обмеження запасів російської бронетехніки ставатиме дедалі більш відчутним. А поточне сильне виснаження росіян у Донецькій області та подальша вимушена передислокація росіян у Курську область послаблять здатність Росії підтримувати наступальні операції на північному сході та на сході України. Хоча, припускають аналітики ISW, росіяни, швидше за все, продовжуватимуть зменшувати наступальну активність спочатку на менш пріоритетних ділянках фронту, аніж рівномірно по всій лінії фронту.
Поточна наступальна операція, яку Росія активізувала влітку 2024 року, ймовірно, досягне кульмінації в найближчі тижні та місяці, прогнозує Інститут вивчення війни. Водночас аналітики попереджають, що надалі росіяни все одно зможуть продовжувати наступальні операції по всьому фронту навіть зі значно нижчими темпами — в надії, що послідовний наступальний тиск не дозволить ЗСУ накопичити живу силу та ресурси, необхідні для того, щоб перехопити ініціативу на полі бою.
У цьому контексті ISW озвучує ще декілька додаткових спостережень:
- Росіяни спрямували значну частину своїх оперативних резервів для підтримки наступів на Донеччині та в північній частині Харківської області. Це може вказувати на те, що РФ, можливо, віддає перевагу формуванню резервів для підтримки наступальних операцій на пріоритетних ділянках фронту, а не для розвитку наступальної кампанії по всьому театру бойових дій.
- Українське вторгнення в Курську область, схоже, значно ускладнило формування оперативних резервів Росії. У серпні New York Times із посиланням на джерела повідомляла, що Росії, ймовірно, знадобиться залучити від 15 до 20 бригад — щонайменше 50 000 військовослужбовців — з боїв в Україні або з російських оперативних резервів, щоб витіснити ЗСУ з Курської області.
- Вплив обмежень у живій силі на наступальний потенціал Росії залишатиметься складним викликом для командування РФ доти, доки Володимир Путін не вирішить, що переваги більш ефективної політики формування збройних сил (наприклад, нова хвиля мобілізації) переважають ризик суспільної негативної реакції.
