Радіація на черевику. Як Швеція змусила Москву визнати факт аварії на Чорнобильській АЕС
Фотомомент ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції з Мі-26, 1986 рік (Фото: PhotoXpress/ZUMA via Reuters)
x1 0:00 – 14:02 Автор: Ростислав Камеристий-Брайтенбюхер
Чорнобильську катастрофу у Кремлі вирішили замовчувати, але вже на другий день після вибуху на станції радіаційний контроль шведської АЕС Форсмарк зафіксував небезпечні ізотопи на взутті одного з працівників — і за кілька годин шведи знали, звідки вони взялися.
У понеділок, 28 квітня 1986 року, хімік Кліфф Робінсон снідав у кімнаті відпочинку шведської атомної електростанції Форсмарк, що на узбережжі Балтійського моря. Після сніданку він пішов до вбиральні почистити зуби. Це приміщення розташовувалось на межі контрольованої та неконтрольованої зон, тому на зворотному шляху до роздягальні Робінсон мусив пройти через рамку радіаційного детектора.
Прилад чомусь увімкнув сигналізацію. Робінсон здивовано відступив: та бути такого не може! Годинник показував сьому ранку, його зміна щойно почалася, і він ще навіть не заходив до реакторної зали. Хімік відступив і спробував пройти вдруге — детектор знову видав характерний звук. А третя спроба виявилась чистою, тому Робінсон і черговий технік вирішили, що електроніка потребує калібрування. На тому й розійшлися.
Але о дев’ятій годині сталося щось дивне: біля детектора вишикувалась черга з працівників, і жоден не міг перетнути лінію контролю, бо щоразу спрацьовувала сигналізація. Робінсон попросив в одного з чоловіків черевика, поклав у пластиковий пакет і поніс до лабораторії, щоб перевірити на германієвому детекторі, який вимірює гамма-випромінювання.
