Еволюція українського Барса. Відверте інтерв’ю NV з виробником таємної ракети-дрона, яка вже успішно атакувала Москву

Ракета-дрон Барс на виставці озброєння MSPO 2026 (Фото: NV)

Автор: Сергій Окунєв

Українська ракета-дрон Барс була анонсована у 2024 році, проте її перші фото з’явилися лише нещодавно. Параметри виробу та його ціна залишалися секретом. Кореспондент NV зустрівся з представником компанії-виробника цієї ракети-дрона на одній із найбільших у світі виставок озброєння MSPO 2026, де український стенд користувався чималою популярністю. Ім’я співбесідника не розкривається з міркувань безпеки. Він уперше розповів про характеристики Барсів та поділився планами на майбутнє.

— Розкажіть, будь ласка, про ваш виріб, його основні можливості.

— Коли тільки почалися перші розробки засобів для глибинного ураження ворога, ми знали про те, що всі компанії починають конструювати вироби на бензиновому двигуні. Ми ж одразу сконцентрувалися на завданні летіти трохи швидше. Таким було бачення компанії і в цілому запит від наших експлуатантів — військових. Тому ми зробили дрон deep strike на реактивній тязі, на маленькому реактивному двигуні. Почали з невеликої бойової частини — 22 кілограми, закривали радіус 700 кілометрів.

— Зараз характеристики змінилися?

— Вони змінювалися багато разів. Ми дійшли до того, що у нас бойові частини — 60 кілограмів, радіус застосування — понад 1000 кілометрів, швидкість — до 700 км/год.

— Кажуть, що нібито Барсів дуже мало…

— Зараз їх застосовують кожен день. Виготовляється більше 2000 одиниць Барсів на місяць, у різних модифікаціях та конфігураціях. У принципі немає такого, щоб вони десь лежали про запас — все їде в бій. Серед місій — нафтопереробні заводи, електростанції, підстанції. Крім того, саме наші дрони виконують деякі особливі завдання, про які поки повідомляють дуже мало або не повідомляють зовсім. Виконують їх саме тому, що мають параметри, яких не вистачає у звичайних, нереактивних дронів.

— Мабуть, найяскравіший епізод із використанням Барса — удар по Московському НПЗ, на кількох відео фіксувався ваш виріб під час цієї атаки. Як він себе показав під час тієї операції?

— На мою думку, незадовільно. Поясню, чому. Якщо ми хочемо досягти 100% ураження і 100% знищення ворожих об’єктів, то своєї мети Україна, стратегічно кажучи, поки не досягає. Нехай це не звучить як офіційна заява компанії, це просто моя особиста оцінка.

Якщо казати саме про наш виріб, то ми мали певний відсоток дронів, який пройшов три ешелони російської ППО і мав вдалі влучання. Але я вважаю, що треба ще кращий відсоток. Ми хочемо, щоб було як мінімум 75% ураження.

— І дешевша, ніж те, що можуть пропонувати європейці або американці?

— У декілька разів дешевше. Але в європейців інший підхід. Наприклад, у нашому випадку кодифікація виробу тривала 4−5 місяців, і ми могли це робити на бойових застосуваннях. А в Європі… Ми колись хотіли провести тести в одній сусідній країні, і нам порахували день використання полігону — близько 110 тисяч євро. Це тільки полігон! Якщо ми робимо в Україні тестові польоти, то більш-менш безкоштовно, а там це коштує великих грошей.

Аналогічний і підхід до сертифікації. Пройти її в Європі обійдеться у 15−20 мільйонів євро. У нас це також коштує певних грошей, але набагато дешевше. Від європейських та американських виробників вимагають можливість зберігання виробу на складах 10 років, це один із критеріїв якості. Ми, виходить, неконкурентні з ними в цьому, тому що не можемо сказати, чи наш виріб може пролежати 10 років і потім бути застосований. Але ж нам це і не потрібно!

Коли говорять, що ми маємо зробити європейську модель на ринку озброєння, то ціна нашого виробу в Україні одразу буде як мінімум у два рази вища.

— Це вплине не лише на ціну, а і на терміни виробництва?

— Саме так! Політика нашої компанії завжди була така: треба на зараз, у крайньому разі — на завтра. Але бажано взагалі на вчора. У плані безпекових питань ми намагаємось тримати стандарт. Але якщо стоїть питання сертифікації, то ми сертифікацію проходимо шляхом бойового застосування. Тобто якщо воно працює, то це сертифікована історія.

Сертифікація в Україні може тривати пів року щодо деяких компонентів. Це тільки щоб отримати всі погодження, ще без виробництва. Тому я завжди запитую: нам треба інновації чи штампи на папірці? Якщо треба перше, те, чим одразу можна бити по ворогу, то ми можемо цим займатися.

Реклама:

— Чи можна порівнювати ваш виріб із російськими реактивними дронами?

Читайте також:Іван Киричевський Давайте чесно. Реактивні Шахеди — це вже ніякі не БПЛА

— З Бандероллю формально порівнювати можна. Ми почали виготовляти подібні засоби ще у 2024 році. І, на мій погляд, ми зневажливо поставились до спроб ворога зробити вже тоді шахеди на реактивній тязі. Тривалий час вони ще не виготовляли їх масово, підхід росіян був тоді дилетантський, але ми бачимо, що сьогодні це вже стало великою проблемою. Заздалегідь слід було готуватися до цього. Вважаю, це недопрацювання наше, що ми не зробили перехоплювач на реактивній тязі ще тоді. Ворог має непоганий виріб і ми зараз страждаємо від цього.

Ми були на їхньому рівні ще два роки тому, уже просунулися трохи далі, можна сказати, що вони нас наздоганяють. Ми поки що попереду технологічно, але бачимо, що вони вивчили уроки, дивлячись на наш виріб, і вже застосовують ці технології у своїх дронах.

— Нещодавно з’явилася новина про те, що Барс хоче закупити Німеччина для власних збройних сил. Це правда? Якщо так, то на якому етапі перемовині?

— Так, інтерес від Німеччини є. Ми готові до співпраці з європейцями. Але нас цікавить у першу чергу, що ми можемо отримати для України взамін? Якщо Німеччина, до прикладу, надає Україні дані супутникової навігації або додаткові фінансові можливості, якщо наш уряд погоджується з тим, що це в інтересах України — будемо тільки за.

— З вами вже комунікували урядовці з цього приводу?

— Так. Відбувається двостороння комунікація між урядами Німеччини та України. До нас надійшов запит, погоджений з урядом України. Ми, в принципі, зацікавлені в колаборації. По-перше, є Build with Ukraine, ініціатива зі спільного виробництва української оборонної продукції на території країн-партнерів та обміну військовими технологіями з іноземними партнерами.

Реклама:

По-друге, є певні компоненти, до яких у нас обмежений доступ, ті ж самі реактивні двигуни. Існує ідея, що Німеччина долучається до виробництва двигунів і розширює нам можливості їх постачання.

По-третє, у нас доволі обмежені ресурси, тому що надходить дуже багато запитів на модернізацію і бракує часу зробити все досконально. І, наприклад, нам цікаво було би зробити щось для німецької армії спільно з німецьким виробником. Ми можемо надати їм технологію, показати: дивіться, зараз у нас це працює так, але в ідеалі треба, щоб ви приділили час і зробили так, щоб воно було сертифіковано за всіма правилами. У них на це може піти кілька місяців, яких у нас немає наразі, а ми можемо потім перенести цей налагоджений процес в Україну.