ISW про початок контрнаступу ЗСУ: де атакує Україна і що слід знати про операцію під Оріховом на тлі заяв пропаганди РФ

Військовослужбовці ЗСУ в Запорізькій області (Фото:REUTERS/Stringer)

Україна дійсно розпочала ширші контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту. Деякі з них вже принесли перші успіхи, а менш вдала атака ЗСУ в районі Оріхова Запорізької області не має бути приводом для поспішних суджень про спроможності контрнаступу ЗСУ.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

Україна провела контрнаступальні операції «з різними результатами» щонайменше на трьох ділянках фронту, констатують аналітики ISW. Вони відзначають, що ці операції розгортаються з 4 червня і дійсно є частиною «ширших контрнаступальних зусиль ЗСУ». Зокрема це такі ділянки фронту:

• на Бахмутському напрямку — українські офіційні особи повідомили, що ЗСУ перейшли тут від оборонних до наступальних операцій та просунулися на відстань від 200 метрів до майже 2 км на флангах міста;
• західна частина Донецької області біля кордону із Запорізькою областю — тут з 4 червня українські війська досягли тактичних успіхів під час обмежених локальних контратак, відзначають експерти ISW;
• західна частина Запорізької області: українські війська, ймовірно, здійснили атаку в цьому районі в ніч з 7 на 8 червня неподалік від Оріхова, але, схоже, не досягли успіхів у рамках цієї атаки станом на момент публікації звіту ISW.

У сьогоднішньому зведення ISW найбільш детально аналізує останній епізод — «обмежену, але значущу атаку на заході Запорізької області в ніч із 7 на 8 червня». Аналітики Інституту вважають, що росіянам вдалося провести тут доктринальну оборонну операцію та, ймовірно, відновити свої початкові позиції станом на 8 червня.

Пізно ввечері 7 червня російські джерела почали повідомляти, що частини українських бригад, нещодавно оснащених західним обладнанням, розпочали атаку на південний захід від міста Оріхів. Кілька російських «воєнкорів» стверджували, що українські війська наступали вздовж лінії Мала Токмачка-Пологи з метою прорвати російську оборонну лінію між селами Роботине і Вербове (обидва приблизно в 15 км на південний схід від Оріхова). Російські джерела визнали, що українські сили прорвали першу лінію оборони на цьому напрямку, але повідомили, що російським підрозділам вдалося контратакувати та врешті-решт відкинути українські сили на вихідні позиції. Наявні геолоковані відеозаписи бойових дій свідчать про те, що обмежені українські сили перетнули трасу N08 Пологи-Воскресенка, однак російські джерела стверджують, що окупанти, ймовірно, відтіснили українців у напрямку Оріхова до лінії фронту та нібито повернули втрачені позиції.

Російська пропаганда також стверджувала, що в цих боях нібито було завдано ударів по західній техніці, журналіст BILD припустив, що постраждати міг один танк Leopard 2, однак ця інформація залишається непідтвердженою.

https://twitter.com/JulianRoepcke/status/1666844664769421317

Щодо цієї контрнаступальної операції ЗСУ в районі Оріхова ISW озвучує декілька висновків:

• Хоча російські джерела акцентують увагу на тому, що ЗСУ ймовірно втратили в цій операції окремі транспортні засоби, надані Заходом, такі втрати є неминучими під час будь-яких військових дій. «Західна техніка не є більш стійкою до пошкоджень, ніж та техніка, яку українці використовують і втрачають з лютого 2022 року. Втрата техніки — зокрема західної — на початку контрнаступу ЗСУ не є показником його майбутнього прогресу. Важливо не перебільшувати вплив початкових втрат західної чи будь-якої іншої техніки, особливо в боях для прориву проти підготовлених оборонних позицій», — наголошують аналітики ISW.
• Міністерство оборони Росії та провоєнна спільнота РФ відреагували на українську атаку «нехарактерно злагоджено», зокрема вихвалюючи підрозділи Південного військового округу за відбиття атаки та відновлення втрачених позицій. На думку експертів Інституту вивчення війни, така реакція свідчить, що окупантам вдалося провести планові оборонні дії, оскільки зазвичай російський інформаційний простір реагує з високим ступенем хаосу та неузгодженості в тому випадку, коли події на полі бою захоплюють його зненацька, що не дозволяє пропагандистському апарату виробити чітку лінію реакції.
• Відповідно до повідомлень російських джерел, ускладнити наступальні дії ЗСУ в районі Оріхова могло використання російськими військами систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), підтримки з повітря та наземних мін проти українських сил.
• Російські війська, схоже, спромоглися скористатися принципами своєю формальної доктрини щодо тактичних оборонних дій у відповідь на українські атаки: вона передбачає, що перший ешелон військ має відбити або уповільнити атакуючі сили за допомогою мінних полів, укріплень і опорних пунктів, а другий ешелон — контратакувати противника. «Цей маневр є регулярною частиною оборонних операцій і виконувався як українськими, так і російськими військами протягом всієї війни», — зауважують аналітики ISW. Вони закликають не тлумачити динамічну зміну контролю певної місцевості в перші дні операції «як загальний результат ширшої атаки».
• Підрозділи російського Південного військового округу армії РФ, розгорнуті в цьому конкретному районі [захід Запорізької області], ймовірно, є більш якісним угрупованням сил, аніж Росія має на інших ділянках фронту. Тож їхні оборонні зусилля навряд чи відображатимуть оборонні можливості російських угруповань на інших ділянках фронту. Зокрема підрозділи 58-ї загальновійськової армії, що діють у цьому секторі, ймовірно, загалом свіжіші та досвідченіші, аніж підрозділи окупаційної армії деінде.
• Оборону цього сектора окупантами не слід сприймати як показник загальної оборонної спроможності Росії в період, коли ЗСУ продовжують контрнаступальні операції. «Російські війська, які оборонялися в інших секторах, насправді показали набагато гірші результати. Україна, яка нещодавно відновила ініціативу на полі бою по всьому театру бойових дій, зможе обирати, де саме продовжувати атаку, враховуючи, серед інших факторів, оборонні можливості різних російських угруповань уздовж лінії фронту», — резюмують аналітики ISW.

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Загалом українські атаки в західній частині Запорізької області, проведені 8 червня, не відображають повний обсяг можливостей ЗСУ в нинішньому контрнаступі. Раніше Україна вже продемонструвала здатність вести злагоджену та ефективну наступальну операцію з використанням численних механізованих бригад, коли ще у вересні 2022 року звільняла Харківську область, нагадують в Інституті вивчення війни. Там також зауважують, що ЗСУ володіли цією спроможністю — і силами, і здатністю координувати складні атаки — ще до того, як Захід надав Україні техніку для наступальних бригад і провів додаткові навчання для військових ЗСУ.

Контрнаступ України, ймовірно, складатиметься з багатьох заходів різного масштабу, включаючи більш локальні атаки — подібно до тих, що спостерігалися в цьому секторі 8 червня. Тому менші зусилля не відображають максимальну чисельність чи ефективність українських військових, наголошують в ISW. Там нагадують про більш ранні повідомлення, що Україна сформувала 12 спеціалізованих бригад для контрнаступу, дев’ять з яких оснащених західною технікою і три — наявною в Україні технікою. Схоже, що Україна залучила лише частину великого резерву сил, доступних для контрнаступальних операцій, і спостерігачам слід уникати підрахунку ймовірно залучених українських бригад або пошкодженої західної техніки як спробу виміряти залишки ефективної бойової потужності українських сил, підкреслюють в ISW.

Ділянки контрнаступу ЗСУ в Запорізькій і Донецькій областях — мапа

Інфографіка: ISW Інфографіка: ISW Інфографіка: ISW Редактор: Інна Семенова