Битва за правду про удар по Костянтинівці. Як скандальна версія NYT про «українську» ракету підіграла наративам РФ, і що відповіла Україна

Поділитися:

Наслідки удару по Костянтинівці 6 вересня 2023 (Фото:Volodymyr Zelenskiy Via Telegram/via REUTERS)

Чи міг удар по ринку в Костянтинівці, який 6 вересня забрав життя 17 людей і важко поранив понад 30, бути завданий українською ракетою через трагічну випадковість? Дискусію щодо цієї версії, яку раніше намагалася роздмухати російська пропаганда, тепер підживило розслідування New York Times. Видання стверджує, що нібито зібрало низку непрямих доказів на користь такої причини трагедії – на відміну від офіційної позиції України про удар російської ракети.

За версією New York Times, 6 вересня у Костянтинівці могла впасти несправна ракета ЗРК Бук, випущена з околиць підконтрольного Україні міста Дружківка (Донецька область), яке розташоване приблизно в 19 км на північний захід від Костянтинівки.

Водночас Служба безпеки України наполягає, що удару була завдано російською ракетою зенітного комплексу С-300, з яких Росія нерідко обстрілює наземні цілі в Україні.

NV розповідає, як реагує Україна на скандальні припущення NYT, де вони звучали раніше і на чому базуються.

«Трагічна невдача»: на які «аргументи» спираються журналісти New York Times

Присутність кореспондентів NYT у Дружківці в момент удару по Костянтинівці. Журналісти видання стверджують, що були в Дружківці 6 вересня, коли о 14:00 почули звук запуску ракети, а через кілька хвилин — ще один. «Один із членів команди випадково записав [звук] першого запуску у голосове повідомлення», — йдеться у матеріалі. Відео удару по Костянтинівці, яке оприлюднив Володимир Зеленський, свідчить, що він стався о 14:04.

Свідчення місцевих соцмереж про ймовірні запуски з Дружківки. Про «виходи» нібито українських ракет тоді ж повідомили мешканці Дружківки в місцевій Telegram-групі, констатує NYT. «Ще одна», — цитує видання пост від 14:03, автор якого, як припускають журналісти, ймовірно мав на увазі запуск другої поспіль ракети.

Слова ймовірних свідків. NYT стверджує, що поспілкувалася з двома свідками, які буцімто бачили ракети, випущені з Дружківки в напрямку російської лінії фронту приблизно під час удару по Костянтинівці. Один з них сказав, що бачив, як ракети йшли в напрямку Костянтинівки. Український військовий, дислокований у Дружківці, на умовах анонімності також підтвердив виданню, що вдень 6 вересня чув два запуски ракет приблизно в один і той же час.

Реакція людей на місці трагедії та нібито віддзеркалення ракети на дахах автівок, що начебто може свідчити про напрямок її «прильоту». На відео камери спостереження видно, як за лічені секунди до трагедії кілька людей обертаються — ймовірно, на звук ракети, що наближається. І хоче незрозуміло, чи бачать вони саму ракету, чи ж шукають джерело звуку, у NYT вказують на це як на гіпотетичний доказ. «Вони [повертаються] обличчям у камеру — у бік підконтрольної Україні території», — пише видання. Також американські журналісти вказують на ймовірні віддзеркалення ракети, які послідовно з’являються на дахах припаркованих автівок — мовляв, це нібито свідчить, що вона рухалася з північного заходу, тобто з боку Дружківки.

Вирва і сліди уламків на місці удару. NYT нагадує, що боєголовка ракети детонує на певній відстані над землею незадовго до удару, викидаючи металеві уламки. Видання наводить фотографії, на яких видно невелику вирву та сліди від ймовірних уламків, що розсіялися за долі секунди до моменту її влучання. «Точка влучання фюзеляжу ракети щодо подряпин [від імовірних уламків] свідчить про те, що ракета прилетіла в Костянтинівку з північно-західного напрямку», — припускає видання, посилаючись на анонімку думку експерта з вибухівки. Журналісти додають, що одразу після удару їм нібито перешкоджали в доступі до уламків ракети та зони її падіння. Однак вони стверджують, що зрештою змогли потрапити на місце трагедії, опитати свідків і зібрати «залишки використаної зброї».

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Інфографіка: NYT

Ймовірне місце роботи невідомого українського ЗРК та пусків з нього. Кореспонденти NYT посилаються на одного зі свідків, який припустив, що ракети могли запускати з полів на околиці Дружківки. За словами місцевих жителів, цю локацію використовують українські військові, і саме звідти мешканці раніше нібито бачили запуски ракет української ППО. Журналісти Times відвідали це місце і, як вони стверджують, «побачили ознаки того, що його нещодавно використовували військові» — такими ознаками вони вважають окопи, ями для сміття та ймовірні сліди пересування габаритної військової техніки, що зім’яла траву. Місцеві жителі, що мешкають поблизу можливого місця запусків, описали звуки виходу ракет як аномально гучні — на відміну від тих звуків війни, до яких вони звикли у цьому прифронтовому районі, пише NYT.

З цього місця, як стверджує NYT, могла працювати українська ППО / Інфографіка: NYT

Сліди вогню на землі та порівняльні супутникові знімки. Як нагадує NYT, системи протиповітряної оборони наземного базування часто влаштовані так, що пускова установка розташована в задній частині пересувного комплексу, тому під час пострілу ракети випалюють грунт чи траву навколо. Журналісти показали фото, на якому видно випалену землю на місці біля Дружківки, де, на їхню думку, міг працювати український ЗРК. «Аналіз супутникових знімків до і після показує нові сліди випалення навколо окопів в день удару», — пише NYT, припускаючи, що це місце використовувалося для запуску ракет. Згаданих супутникових знімків видання, однак, не наводить.

Форма та розміри елементів ураження. Коментуючи офіційну версію України про те, що Росія, ймовірно, вдарила по Костянтинівці з системи ППО С-300, NYT заявляє, що боєголовка її ракети нібито відрізняється від тієї, що могла вибухнути в Костянтинівці. Видання стверджує, що фасади будівель, найближчих до місця вибуху, «були перфоровані сотнями квадратних чи прямокутних отворів, ймовірно, зроблених кубоподібними об’єктами, які вилетіли з ракети». NYT висуває версію про те, що розміри цих пробоїн — які і фрагментів, знайдених на місці трагедії — відповідають розміру та формі уражаючих елементів ракети 9M38, яку запускає мобільна ЗРК Бук. Такі ЗРК радянських часів використовують як Росія, так і Україна, визнають у виданні. Ракета 9M38 містить суцільні металеві кубічні фрагменти двох різних розмірів: 8 мм та 13 мм. При цьому деякі отвори на місці трагедії в Костянтинівці мають ширину менше 10 мм, а інші трохи більші. NYT також наводить фото пробоїн, ймовірно завданих схожими елементами, та знайдені на місці фрагменти. Журналісти видання заявляють, що оглянули інші фрагменти від ракет, вилучених з багатьох місць російських ударів по Україні – зокрема з російських С-300, С-400 і систем Бук, а також двох різних американських систем ППО. «Їхні форми та розміри свідчать, що пошкодження на місці удару по ринку, швидше за все, спричинила [ракета] 9M38», — пише видання. Крім того, NYT на умовах анонімності поспілкувалася з двома військовими експертами зі знешкодження вибухівки, які дійшли схожих висновків і припустили, що уламки та пошкодження на місці удару в Костянтинівці найбільше відповідають ракеті 9M38.

Водночас, розглядаючи версію про українську ракету, що нібито могла вдарити по Костянтинівці, NYT припускають, що це сталося внаслідок «трагічної невдачі» — мовляв, ракета могла вийти з ладу і впасти невдовзі після запуску з невитраченим паливом у двигуні, що призвело до його вигоряння на місці удару.

«Істину буде встановлено»: як реагує Україна на розслідування NYT

Резонансну публікацію New York Times вже прокоментували в Управлінні стратегічних комунікацій апарату головнокомандувача ЗСУ. Там нагадали, що з метою з’ясування обставин ракетного удару по Костянтинівці СБУ 6 вересня розпочала кримінальне провадження за ст. 438 (Порушення законів і звичаїв війни). [Саме за цією статтею щоразу відкриваються розслідування у випадку злочинних ударів Росії по цивільній інфраструктурі та містах України — прим. ред].

«Наразі триває офіційне розслідування. До його завершення, за законом, коментування будь-яких деталей щодо інциденту забороняється і є недоцільним», — зауважили в СтратКомі ЗСУ. Там нагадали, що будь-якими коментарями чи припущеннями «можуть скористатися і обов’язково скористаються російські пропагандисти».

У публікації NYT також є посилання на «речника Збройних сил України» [без згадки його імені – прим.ред.], який у відповідь на запит видання про коментар також зауважив, що Служба безпеки України розслідує удар по Костянтинівці, а тому відповідно до українського законодавства він не може коментувати цю тему.

Водночас у Службі безпеки України NV повідомили, що дані слідства наразі свідчать: 6 вересня саме Росія здійснила обстріл Костянтинівки із зенітно-ракетного комплексу С-300. Зокрема на це вказують ідентифіковані уламки ракети, вилучені на місці трагедії.

У відповідь на резонансну статтю New York Times СБУ підтвердила, що розслідує цей воєнний злочин РФ. Наразі слідство досліджує низку інших матеріалів, які вказують на причетність ворога до цього обстрілу.

Джерело NV у СБУ додало, що автор статті в NYT Томас Гіббонс-Неф (Thomas Gibbons-Neff) був неодноразово помічений на просуванні російських наративів.

«Він систематично готує антиукраїнські матеріали в The New York Times, де намагається дискредитувати Україну та нашу армію», — сказав співрозмовник, який побажав залишись анонімним. Серед іншого, каже джерело, раніше Гіббонс-Неф неправдиво писав, що ЗСУ нібито використовують касетні боєприпаси у населених пунктах, заявляв, що українські військові торгують танками та артилерією, а також звинувачував у марнотратстві американських волонтерів, які допомагають Україні.

«Саме цього журналіста вже двічі позбавляли прескарти ЗСУ за порушення правил роботи в районах бойових дій», — наголосив співрозмовник в СБУ.

Радник глави ОП Михайло Подоляк у відповідь на публікацію в NYT констатував, що «поява в іноземних виданнях публікацій із сумнівами щодо причетності Росії до удару по Костянтинівці спричиняє зростання конспірологічних теорій, а отже, вимагатиме додаткової юридичної оцінки з боку слідчих органів».

«Суспільство точно отримає відповідь на питання, що саме сталося в Костянтинівці. Як і в тисячах інших випадків російських ударів по нашій країні в межах неспровокованої війни», — запевнив Подоляк. Він нагадав, що правоохоронні органи України за замовчуванням проводять ґрунтовне та детальне розслідування кожного інциденту в межах фіксації та документації російських воєнних злочинів.

«Зокрема, вивчаються обставини удару по Костянтинівці, — підтвердив радник глави ОП. — У будь-якому разі юридичну істину буде встановлено. Тим часом не слід забувати: це Росія розпочала вторгнення в Україну й саме Росія відповідальна за принесення війни до нашої країни. І саме Росія регулярно завдає масованих ракетних, бомбових і дронових ударів по цивільній інфраструктурі та цивільному населенню. Україна ж веде виключно оборонні дії, захищає себе та свої території».

Ще раніше, одразу після трагедії в Костянтинцівці, Подоляк називав «безглуздими» припущення про те, що українська ракета могла завдати удару по місту. «Для нас немає жодних двозначностей і потреби проводити розслідування [такої версії]. Все очевидно, все конкретно, все зафіксовано, ще один склад злочину, це порушення міжнародного гуманітарного права», — наголошував на початку вересня радник глави ОП.

Хто ще висував версію про нібито «українську» ракету в Костянтинівці і які контраргументи щодо неї вже прозвучали

Невдовзі після трагедії в Костянтинівці російська пропаганда та «воєнкори» РФ традиційно намагалися звинуватити Збройні сили України у завданні удару по місту — як роблять це роками на тлі найстрашніших воєнних злочинів Росії: від брехні про збиття Росією малазійського Boeing в небі над Донбасом у 2014 році до версії про нібито українську ракету, що влучила в житловий будинок у Дніпрі на початку 2023 року.

Цього разу російські пропагандисти ще до публікації NYT мали додаткове джерело для своїх спекуляцій. Припущення про те, що у Костянтинівці могла вибухнути українська ракета, висловив OSINT-аналітик Руслан Левієв, співзасновник Conflict Intelligence Team. Саме Левієв заявляв про можливість «трагічної випадковості» і озвучив низку аргументів, частково схожих з припущеннями New York Times. Серед них:

• версія про приліт ракети нібито з північного заходу на основі реакції людей та її гіпотетичного віддзеркалення на дахах автівок;
• посилання на фото, на якому видно вирву від удару та сліди від ймовірних уламків, що розлетілися навколо — на думку Левієва, вони теж вказують на гіпотетичний напрямок прильоту ракети з північного заходу;
• дані і гіпотези з проросійських пабліків про час і умови вильоту ракет, які нібито чули «ждуни», як називає дописувачів сам Левієв.

Водночас український журналіст Роман Вінтонів (Майкл Щур) у нещодавньому випуску свого Телебачення Торонто докладно розібрав аргументи, наведені Левієвим, і протиставив їм декілька думок:

• Щодо реакції людей: Вінтонів нагадує, що відлуння звуку ракети в місті може спотворити враження, звідки саме вона летить. «Звук відбивається від різних об’єктів. Таким чином, може створитися хибне враження, де знаходиться джерело цього звуку», — зауважує журналіст. По відео неможливо сказати, чи бачать люди ракету, чи реагують тільки на звук.
• Щодо ймовірного віддзеркалення ракети на дахах автівок: Роман Вінтонів посилається на оптичну ілюзію, коли схоже послідовне відображення об’єкта в двох дзеркальних поверхнях може бути створено тоді, коли він падає вертикально чи під гострим кутом, а не наближається з певного боку (пізніше Левієв визнавав це, хоча й припускав, що в такому випадку об’єкт повинен мати значно більші розміри, аніж ракета).
• Щодо гіпотетичного напрямку прильоту ракети з боку контрольованої Україною території. «У контексті цієї війни ми дуже багато разів бачили, як ракети маневрують та змінюють напрямок», — нагадує автор Телебачення Торонто. Навіть оглядач німецького таблоїду Bild Юліан Рьопке, який після трагедії у Костянтинівці теж розмірковував у соцмережах про напрям «прильоту», наголошував, що робить припущення лише про те, звідки летіла ракета, але не про її приналежність до українських чи російських військ. Адже і РФ, і Україна мають на озброєні керовані крилаті ракети, які можуть змінювати траєкторію польоту, відзначав Рьопке.

«Левієв називає доказами речі, які насправді нічого не доводять», — переконаний Роман Вінтонів.

https://www.youtube.com/watch?v=Vc-ZC0Hiyvk

Він також нагадав численні випадки про те, коли Руслан Левієв у своїх оглядах вже озвучував непідтверджені факти щодо подій російського вторгнення в Україну, які згодом виявлялися неправдою. При цьому кілька разів Левієв посилався на те, що «не встигав» ретельно перевірити інформацію. Серед таких фактів:

• буцімто «ехолокаційні» кадри затопленого крейсера Москва, що виявилися фейком;
• версія про те, що Каховська ГЕС нібито зруйнувалася не через умисний підрив росіянами, а через поганий технічний стан після захоплення її російськими окупантами — хоча численні свідчення та перехоплення української розвідки, супутникові знімки та оцінки західних інженерів і фахівців свідчать про підготовлений і реалізований РФ вибух на ГЕС;
• гіпотеза про «хвостометрію» — припущення про те, що місце розташування уламків таких ракет, як Точка-У, може свідчити про напрямок їхнього прильоту. В одному з відео сам Левієв визнав, що ця теорія «не працює».

Редактор: Інна Семенова