Найбільша втрата гелікоптерів для РФ. Чим важливі аеродроми Луганська та Бердянська, по яких влучили ЗСУ, і чи міг це бути удар ATACMS

Поділитися:

Російські гелікоптери в аеропорту Бердянська станом на 13 липня 2023 (Фото:Brady Africk / Planet Labs)

Автор: Інна Семенова

У ніч проти 17 жовтня Збройні сили України завдали влучних ударів по аеродромах російських військ поблизу окупованих Бердянська (Запорізька область) та Луганська. Знищено щонайменше 9 гелікоптерів та численні інші об’єкти включно з ворожою ППО.

Це найбільша одномоментна втрата гелікоптерів та одна з найбільших втрат російської авіації за весь час вторгнення в Україну. А ще — одна з найуспішніших атак ЗСУ по тилових позиціях окупантів.

NV зібрав головне про операцію.

Операція Dragonfly: що відомо про наслідки удару з українських джерел

Нічний удар по тилових російських аеродромах на окупованій території України першим підтвердив СтратКом ЗСУ (Управління стратегічних комунікацій апарату Головнокомандувача ЗСУ). З цього повідомлення стало відомо, що вночі 17 жовтня Збройні сили України завдали «успішних ударів по гелікоптерах та обладнанню аеродромів російських окупаційних військ» поблизу окупованих Луганська та Бердянська.

Пізніше Сили спеціальних операцій України уточнили, що операція мала назву Dragonfly. У ССО розповіли, що заздалегідь мали інформацію про використання росіянами аеродромів в Бердянську та Луганську, а також про перебування на них «значної кількості [російської] авіаційної і спеціальної техніки, та боєприпасів».

Після того, як цю інформацію перевірили та підтвердили, координати та для ураження та інші необхідні дані передали підрозділам Сил оборони України. Зрештою внаслідок «вогневого удару», за даними ССО, на аеродромах у Бердянську та Луганську було знищено:

• дев’ять російських гелікоптерів різних модифікацій;
• спеціальна техніка, яка знаходилася на аеродромах;
• пускова установка ППО;
• склад боєприпасів;
• пошкоджено злітні смуги аеродромів.

Росіяни також втратили десятки військових загиблими та пораненими. За інформацією ССО, станом на середину дня 17 жовтня їхні тіла все ще діставали з-під завалів.

Склад боєприпасів у Бердянську детонував до 4 ранку, а детонація у Луганську тривала до 11 ранку.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат окремо підкреслив, що ураження російських гелікоптерів під час удару є важливим для України через те, що окупанти широко використовують їх на фронті проти українських військових. Водночас він не став розкривати інші деталі атаки.

«Що, як і чим було уражено, я не маю можливості вам про це говорити, — зауважив Ігнат в ефірі Радіо Свобода. — Але, зрештою, ураження такої техніки як вертольоти противника, які він використовує – Ка-52, Мі-24 — безумовно, це добре для нас. Тому що гелікоптери разом із тактичною авіацією постійно працюють на фронті і передній лінії. Ворог намагається вертольоти тримати ближче до лінії бойового зіткнення, як це було в Чорнобаївці. І тут Луганськ, Бердянськ — це напряму недалеко від лінії фронту», — зауважив речник Повітряних сил.

Ігнат додав, що росіяни мають сучаснішу вертолітну техніку порівняно з Повітряними силами ЗСУ, а особливу небезпеку становлять протитанкові керовані ракети з великою дальністю застосування, якими оснащені гелікоптери окупантів.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Вертольоти працюють постійно за 10+ кілометрів від лінії бойового зіткнення. Тому ураження такої техніки цілком важливе для нас», — резюмував Юрій Ігнат.

Український мер Мелітополя Іван Федоров, який є одним з джерел інформації про окуповані території Запорізької області, оприлюднив відео, де ймовірно видно наслідки удару по аеропорту біля Бердянська.

Чим важливі для росіян аеродроми Луганська та Бердянська і чому це винятковий удар ЗСУ

Аналітики відкритих даних з проекту OSINTtechnical зауважили, що одним з підтверджень українських заяв про удари по аеродромах є дані FIRMS — пожежної системи спостережень NASA про термічні аномалії на земній поверхні.

Ця система зафіксувала низку пожеж в районі аеропорту Бердянська близько 03:00 вівторка, 17 жовтня, за українським часом. «Аеродром, активно використовуваний російськими гвинтокрилами, горів», — роблять висновок дослідники OSINTtechnical.

https://twitter.com/Osinttechnical/status/1714178261364969556

Ці ж дослідники нагадали про більш ранній пост OSINT-аналітика Брейді Ефріка, який наприкінці вересня 2023 демонстрував щільність розташування російських гелікоптерів на аеродромі в Бердянську. Тоді він нарахував на супутникових знімках понад 20 військових вертольотів РФ. Ефрік окремо відзначав, що станом на той момент окупанти продовжували будівництво нових укриттів для транспортних засобів та обладнання на цій локації.

https://twitter.com/bradyafr/status/1707847715789672710

А український OSINT-аналітик, що веде сторінку в Х (Twitter) під ніком Tatarigami_UA, ще в серпні 2023 року звертав увагу на використання окупантами аеродрому в Луганську, який не працював з 2014 року. Тоді він розповідав, що військові РФ лише відносно недавно почали використовувати це летовище як базу для своїх ударних та десантно-штурмових вертольотів. Зокрема супутникові знімки Planet Labs від 19 липня 2023 року демонстрували розміщення загалом 15 гелікоптерів армії РФ в Луганську (зокрема Ка-52, Мі-28 Мі-8/Мі-17), тоді як зазвичай там перебувало від 12 до 16 вертольотів росіян включно з вертольотами Мі-24.

https://twitter.com/Tatarigami_UA/status/1688846219156598784

Тоді автор акаунту нагадував, що аеропорт Луганська розташований приблизно в 100 км від лінії фронту, що ще раз доводить потребу україни в далекобійній зброї.

https://twitter.com/Tatarigami_UA/status/1688846225682956288

«Залежно від того, скільки вертольотів було в Бердянську та Луганську [на момент удару 17 жовтня], ми можемо побачити найгірші одномоментні втрати в історії російських Військово-повітряних сил», — зауважили автори OSINTtechnical ще до того, як Сили спеціальних операцій України підтвердили знищення дев’яти гелікоптерів різних модифікацій. А після цієї інформації в OSINT зауважили, що досі найгіршим днем від початку вторгнення було 5 березня 2022 року, коли РФ втратила 8 одиниць авіації. Щоправда, з цією події може бути співставний удар по аеродрому Саки в Новофедорівці влітку 2022 року, коли зафіксовані втратами стали п’ять літаків Су-24, три Су-30СМ, а також було пошкоджено один Су-30СМ та, ймовірно, три Су-24.

Дослідники проекту World At War зауважили, що удар по аеродромах в Бердянську і Луганську матиме «значні наслідки для військового потенціалу Росії», хоча його повний масштаб можна буде оцінити після уточнення типів знищених вертольотів.

«Якщо це будуть ударні вертольоти, то Росії буде складніше підбити українські танки. Ка-52 — найважливіший гелікоптер Росії», — підкреслили автори World At War, зауваживши, що саме ці гвинтокрили становлять найбільшу загрозу для української бронетехніки.

https://twitter.com/World_At_War6/status/1714185744179151278

Раніше Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, пояснював, що саме застосування багатоцільових вертольотів Мі-8, ударних Мі-24 та Ка-52 завдає чимало проблем українським силам наступу на південному й східному фронтах.

Читайте також: Олексій Мельник «Алігатори» та «нічні мисливці» проти ЗСУ. Як з ними боротися

«Найбільша проблема, що ці гелікоптери можуть запускати протитанкові керовані ракети (ПТКР) типу Вихрь, Штурм-В та Атака-М з максимальної дальності 8−10 км. Але навіть якщо брати не максимальні значення, а 5−6 км, то все одно літальний апарат ворога не заходить в зону ураження українських переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). А враховуючи, що польоти й підходи до пускових рубежів виконуються росіянами на гранично малих висотах, то виявити такий гелікоптер українським наземним радіолокаційним станціям (РЛС) практично неможливо. Втім, навіть якщо його і виявлять, то залишається обмаль часу на реакцію, щоб знищити ціль», — розповідав Мельник.

«Один з найсерйозніших ударів»: визнання масштабу атаки у російських пабліках

Російські Телеграм-канали і провоєнні пабліки 17 жовтня не змогли приховати розпачу через удар України по аеродромах у Луганську та Бердянську, які розташовані приблизно в 100 км від поточної лінії фронту.

Telegram-канал Fighterbomber, який, імовірно, веде капітан Збройних сил РФ Ілля Туманов, визнав «один із найсерйозніших ударів за весь час», відколи Росія розпочала так звану «СВО». «Якщо не найсерйозніший. Є втрати і в людях, і в техніці», — сказано в повідомленні Fighterbomber, яке було опубліковано у зранку 17 жовтня.

Провоєнний канал Два майора підтвердив «масований» ракетний удар по аеродрому Бердянська. «Число ракет з місць оцінюється не менше ніж 40, хоча це може бути суб’єктивна оцінка. Негативний досвід облаштування та захисту аеродромів не було враховано», — жаліється цей ресурс.

Російський пропагандист Борис Рожин припустив, що по аеродрому Бердянська було завдано удару ракетами ATACMS та підтвердив «кілька прильотів». «Аеродрому завдано певних збитків. Метою обстрілу були гелікоптери армійської авіації, що підтримували дії російського угруповання на південному напрямку», — визнав Рожин.

Аналогічне припущення про ракети ATACMS оприлюднили у провоєнному російському каналі WarGonzo та інших пабліках.

Нарешті, російський військовий блогер Ян Матвєєв визнав, що аеродром у Бердянську «був дуже важливий, останнім часом там активно будували укріплення, щоб прикрити гелікоптери». «Ті самі, які регулярно літали на Запорізький фронт. […] Зачекаємо подробиць, але з ажіотажу вже зрозуміло, що атака була результативною та суттєвою», — додав Матвєєв.

Чи дійсно могли бути використані ракети ATACMS? Вони вже в Україні?

Припущення російських пабліків щодо ATACMS, ймовірно, підживила значна віддаленість Бердянська й Луганська від поточної лінії фронту.

Офіційно ані Білий дім, ані українська сторона не підтверджували надання Україні далекобійних ракет ATACMS. Журнал The New Yorker, утім, повідомляв, що у вересні 2023 року президент США Джо Байден таки нібито вирішив схвалити відправку ATACMS в Україну.

ATACMS — це майже двотонна ракета з твердопаливним двигуном, призначена для ураження ворожих командних пунктів, пускових установок, об’єктів ППО, вузлів зв’язку та складів, розташованих у тилу ворога на відстані до 300 км. Залежно від модифікації має осколково-фугасну або касетну бойову частину вагою від 160 до 560 кг. Оснащена інерційною та GPS системою наведення. Швидкість — 3 Маха (приблизно 3675 км/год).

Інфографіка: NV

У соцмережах, зокрема українських OSINT-пабліках, сьогодні почали з’являтися фотографії суббоєприпасів, нібито знайдених на місці удару по аеродрому Бердянська. Дослідники припустили, що це М74 від ATACMS.

Ці припущення поки не підтверджені, однак якщо це дійсно так, то це означатиме передачу Україні варіанту ATACMS Block IA або ж M39A1. Як пояснював раніше Defence Express, його дальність стрільби сягає 290 км, маса бойової частини становить до 150 кг, спорядження — 300 суббоєприпасів М74.

Президент України Володимир Зеленський поки ніяк не коментував удар по летовищам окупантів у Бердянську та Луганську. Водночас сьогодні на Ставці верховного головнокомандувача він подякував «тим, хто потужно знищує логістику та бази окупантів на нашій землі». «Є результати. Я дякую деяким нашим партнерам — ефективна зброя, як ми й домовлялися», — заявив Зеленський.

Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз