Ринок перевернувся. Відомі підприємці та СЕО — про те, як розвивається бізнес в умовах війни
Зустріч NV «Діалоги про стійкість. Як розвивається бізнес в умовах війни» (Фото:NV/Андрій Петров)
Як бізнесу вдалося вистояти на початку повномасштабного вторгнення та чи є умови для розвитку
«Найголовніший капітал — це люди», «стійкість — це про людей», «перша наша інвестиція була в безпеку людей», «якщо у вас є команда, якій не все одно — ви мільярдер».
Саме ці слова найчастіше звучали під час зустрічі NV «Діалоги про стійкість», в рамках якої відомі підприємці та представники влади обговорили, як бізнесу вдалося вистояти на початку повномасштабного вторгнення, чи є умови для розвитку зараз та чого чекати в подальшому.
Модератор дискусійної панелі, оглядач NV Олександр Пасховер підкреслив, що історії українських бізнесменів мав би почути весь світ, оскільки Україна зараз переживає унікальний досвід.
«На початку війни ми прийняли найважливіше в історії компанії рішення, яке було емоційним і не мало під собою якоїсь економічної моделі – ми вирішили продовжувати працювати», — зізналася керуюча акціонерка Арсенал Страхування Марина Авдєєва. «Ми демонстрували всім, що, незважаючи на бойові дії та війну, продовжуємо інвестувати. Це дає меседж людям, що є майбутнє» — поділився стратегією перший заступник генерального директора Інтерпайп Денис Морозов. «З лютого 2022 року ми по всій країні робили такі речі, які ніколи в житті до цього не робили. Бізнес — свою частину, найбільш спроможні державні команди — свою», — зазначив голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм.
NV публікує ключові цитати всіх спікерів:
Марина Авдєєва, співзасновниця і керуюча акціонерка Арсенал Страхування
Фото: NV/Андрій Петров
«В березні 2022 року стало зрозуміло, що 85% свого бізнесу ми втратили. Тоді ми з партнерами зібрали екстрений зум, що тривав 12 годин. І обговорювали різні варіанти, як діяти далі, наприклад, законсервувати бізнес і працювати лише на страхові виплати. Але зрештою прийняли найважливіше в історії компанії рішення, яке було емоційним і не мало під собою якоїсь економічної моделі – ми вирішили продовжувати працювати»
«Як працювати, коли бізнесу немає, клієнтів немає. Кому тоді потрібні були страховки? Так наша команда перетворилася на величезну службу підтримки, службу турботи. Ми повідомили всіх своїх і не своїх клієнтів: телефонуйте з будь-яких питань. І почалися дзвінки. Чи потрібна українцю зелена картка, щоб виїхати за кордон? Як доставити ліки в Ірпінь? Як викликати евакуатор у Польщі? Як в Австрії оформити медичне страхування? Ми на все знаходили відповідь. І знаєте, що? Це була найкраща інвестиція, бо коли ситуація в Україні почала покращуватися, наші клієнти повернулися до нас»
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю https://www.youtube.com/embed/wFWw_yFemIA
«Отже, якщо вам пощастило і у вас є цифровий актив, „компанія в смартфоні“, є команда і люди, яким не все одно, є клієнти, ваші споживачі, які незважаючи на все, платять вам зараз, ви мільярдер»
«Нещодавно на лондонському ринку з’явилася котировка по страхуванню великого промислового об’єкта, розташованого в Україні. Знаєте, скільки дорівнював тариф? 30% від вартості. Ось так високо оцінили андеррайтери рівень ризику. Ясна річ контракт не відбувся. Але страховика можна зрозуміти — навіщо приватній компанії брати на себе ризик за нижчу премію? І це відповідь на питання, чому страхові компанії в Україні досі не покривають воєнні ризики (за виключенням страхування авто та приватних будинків), тому що не мають перестрахування»
«Страхування це такий самий бізнес, як і всі інші. Наша премія (плата, яку ми беремо за те, що тримаємо ризик на собі) прямо пропорційна ймовірності події. Про що ж саме зараз говорять, коли йдеться про страхування воєнних ризиків в Україні вже розпочато. Поясню — в даних випадках мова про гарантії (зараз цим питанням дуже активно займається Мінекономіки) від різноманітних міжнародних організацій, таких як MIGA, DFC та ЕКА різних країн або фондів, створених їх урядами. Ці гарантії захищають інвестиції в Україну»
Мустафа Найєм, голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури
Фото: NV/Андрій Петров
«Коли почалася повномасштабна війна, мені запам’яталися два дзвінки. Один був від великого перевізника з питанням, як продовжувати бізнес, якщо повністю заборонений виїзд чоловіків. І тоді був придуманий інструмент — система Шлях. Другий дзвінок — після подій в Бучі. Вночі зателефонував бучанський прокурор і каже: „Слухай, мені терміново потрібні рефрижератори“. На такі запити ми відповідали в перші дні. Запит бізнесу був в тому, щоб йому допомогли з боку держави витримати. Запит місцевих громад — в тому, щоб робити речі, які ми ніколи до цього не робили»
«Схожа історія була з енергетикою після перших великих обстрілів 10 жовтня минулого року. Ми ніколи цим не займалися, але потрібно було придумати, як захищати електропідстанції. Так, до речі, взагалі почалося Агентство з відновлення. Ми по всій країні робили такі речі, які ніколи до цього не робили. Бізнес — свою частину, найбільш спроможні державні команди — свою»
«Зараз є три рівні захисту енергетики. Перший рівень стосується саме запобіганню від попадання уламків і будується навколо підстанції. Раніше це були сендбеги, тепер ми отримали габіони. Це до 10−12 метрів споруди, які захищають трансформатор від осколків. Дуже ефективний захист. Але він працював доти, доки не з’явилося багато випадків, коли дрони потрапляють прямо в трансформатор»
«Тому далі діє другий рівень захисту, який будується, починаючи з березня цього року. Йдеться про бетонні конструкції навколо мережі Укренерго»
«І є третій рівень, який захищає, власне, від ракет. І тут маю додати, що такої загрози ще в жодній країні не було, таких масованих ракетних атак по інфраструктурі. Тому і споруд захисту таких ніде в світі немає. Ми запрошували різних експертів, але зрештою конструкцію, що допомагає захищати підстанції від таких великих загроз, придумали наші військові інженери після навчання в Лондоні. Це дуже коштовні споруди і вони довго будуються. Для деяких споруд 40 метрів під землю треба палі вбивати. Ось такі є зараз пропозиції на цей сезон. Сподіваюся, що ми встигнемо захистити якомога більше підстанцій»
Денис Морозов, перший заступник генерального директора Інтерпайп
Фото: NV/Андрій Петров
«Стійкість — це в першу чергу про людей. Наш ключовий завод „Інтерпайп Ніко Тьюб“ знаходиться в Нікополі. В місті, яке з перших днів повномасштабного вторгнення постійно обстрілюють. І йдеться не тільки про ракети, але й артилерію, коли вже за 30−40 секунд може бути влучання. В таких умовах працювати надскладно. Чимало мешканців виїхали. Але ті, що залишилися, попри все — герої, які продовжують працювати та виробляти продукцію, що вкрай потрібна Україні та світові»
«Перша наша інвестиція була в безпеку. Ми мали бомбосховища, але за той короткий час, який потрібен для евакуації, до них можна було просто не встигнути добігти. Тому ми придбали сертифіковані бетонні куполи, які розставили на всіх ділянках в цехах. Кожна людина, яка працює на виробництві, знає, де розташований найближчий, де можна перечекати обстріли»
«Друга важлива річ — ми демонстрували всім, що, незважаючи на бойові дії та війну, продовжуємо інвестувати в завод. Думаю, за шість-сім місяців ми завершимо, наприклад, будівництво нової дільниці термообробки труб в Нікополі. Це дає меседж людям, що завод має майбутнє. І ми віримо, що це майбутнє буде»
«Важливий пункт — клієнти. Я пам’ятаю, як рік тому наші європейські клієнти говорили про те, що не можуть робити у нас замовлення через високий ризик-менеджмент, через побоювання, що продукція просто не дійде до них. Нам було дуже складно довести, що таких великих ризиків немає. Як це вдалося? Ми демонстрували, що можемо день в день привозити продукцію до всіх наших клієнтів. Так, починали з невеликих обсягів. Але, якщо робиш це перманентно, привозиш продукцію just-in-time, це доводить, що ми — надійний постачальник»
«До речі, Європа надала дуже велику підтримку, тимчасово відмінивши всі квоти та мита на українську продукції до ЄС. Це дало змогу не тільки більше продавати, але й знайти нові продукти, які ми раніше ніколи не виробляли. Наприклад, спеціальні труби для машинобудування. Це дало поштовх для нової хвилі молодих класних інженерів, завдяки яким за дуже короткий період — чотири місяці – ми освоїли близько 200 типів нової продукції виробництва»
«Співробітники почали дуже бережливо ставитись до витрат, економлять, контролюють кожну пробу, аби не було жодного дефекту, бо розуміють: якщо буде якийсь брак, у подальшому не буде замовлень, не буде робочих місць, не буде роботи. І це дуже змінило людей. Тому, коли ми приїжджаємо до європейців, вони говорять — ви вже європейський виробник і у вас велике майбутнє»
Сергій Пилипенко, генеральний директор групи Ковальська
Фото: NV/Андрій Петров
«Ми, як і багато бізнесів в Україні, на жаль, не були готовими до повномасштабної війни. Розглядали деякі сценарії, але в жодному, навіть страшному, сні не уявляли, наскільки брутальною буде ця агресія і війна, наскільки руйнівні наслідки для бізнесу, для людей, для країни вона може принести. Тому діяли вже Ad hoc, маючи ситуацію, на яку намагалися швидко знайти рішення, від першого дня і до сьогодні»
«Найбільше, як керівник, переймався тим, що втрачу людей — професіоналів, менеджерів, які будували команду. Це один з найбільших активів, не будівлі, не споруди, не обладнання. З колективу близько 6000 співробітників, після 24 лютого 2022 року в доступності залишилося не більше 500. Та ми все одно продовжили працювати»
«У травні 2022-го дуже обережно відновили роботи на свої будівельних майданчиках. Кілька місяців ми єдині, хто працював. Але зрештою це стало каталізатором, певним сигналом, поштовхом до початку процесу відновлення ринку»
«На жаль, загалом ринок дуже сильно перевернувся. Якщо говорити про будівництво, то 80% наших продажів були в житловій нерухомості. Зараз йдеться про поодинокі випадки — 5−10% від початку війни. Але ринок зрозумів, що заморозити об’єкти — це не вихід. Тому створився консенсус серед девелоперів — будувати далі, незважаючи на попит, за рахунок накопичень минулих періодів»
«Ринок житла не відновиться швидко, оскільки напряму прив’язаний до ВВП на душу населення та кількістю, вартістю житла, яка продається. В мене досить песимістичний сценарій, що ринок житла буде відновлюватись, якщо умови війни зберігатимуться найближчим часом. це буде ще три, п’ять, а то і більше років»
«Але ринок перебудувався: по-перше, у нас з’явилася держава в вигляді потужного замовника, яка відбудовує інфраструктуру, зруйноване житло і є генератором приблизно 20−25% виручки і взагалі обсягів будівельної продукції, що виробляється в Україні. Це створює робочі місця, стимули для нас та нові можливості»
«По-друге, розвивається сектор промислового будівництва, що пов’язано з релокацією та перебудовою логістичних маршрутів. Сюди можна буде додати — масштабну відбудову житла в тих регіонах, які зараз сильно постраждали та знаходяться біля прифронтової зони. Крім того, європейці анонсували будівництво нових виробництв, які були зруйновані або релоковані»
Фото: NV 
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Директор ЦРУ Вільям Бернс написав книжку,
яка, на мою думку, має бути обов’язковою для прочитання тими, хто прагне зрозуміти всі важливі події у світі з кінця ХХ століття, зокрема за кулісами дипломатії, міжнародної політики
Кирило Буданов, начальник ГУР, — про книгу
Невидима сила. Як працює американська дипломатія
Повний текст про улюблені книжки
Буданова читайте в номері,
що можна придбати тут
