Снайпер-богослов. Як професор і релігієзнавець Юрій Чорноморець забезпечує фронт десятками гвинтівок «від Палича»
Юрій Чорноморець демонструє один з прикладів снайперського озброєння, яке невдовзі вирушить на фронт (Фото:NV)
Український релігієзнавець Юрій Чорноморець, доктор філософських наук і професор кафедри богослов’я Університету ім. Драгоманова, ще на початку повномасштабного вторгнення пішов у київську тероборону снайпером. Зараз він як волонтер забезпечує спеціалізованими гвинтівками десятки українських снайперів на різних ділянках фронту.
В інтерв’ю NV 49-річний богослов-снайпер і волонтер Юрій Чорноморець розповів, якими шляхами йому доводилося завозити зброю в Україну і як працюють ці гвинтівки і карабіни на фронті.
Автори: журналістка NV Олена Жилун, оператор Микола Дюкарєв.
https://www.youtube.com/watch?v=q18SWtKem9Q&ab_channel=NVUA
До війни я був — і навіть зараз є — головою спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій по богослов’ю. Був одним із найвідоміших критиків доктрини руського миру, як тільки вона з’явилася. Доклав систематичних зусиль для того, щоб ця доктрина, як вона з’явилася, відразу зазнала краху. І попереджав усіх, що ця доктрина приїде до нас на танках. Я вважаю, що навіть у богослов’ї була культурна війна. А потім, як почалося це велике вторгнення, ми були змушені брати участь у війні. Від часу теоретичної війни настав час повернутися до практичної війни, і дійсно завдати поразки ворогу, наскільки це максимально можливо.
У молодості я займався снайпінгом. І ясно, що коли почалося це вторгнення, я відразу зателефонував своєму знайомому, який обіцяв у випадку великого вторгнення дати мені снайперку, і сказав: «Ви ж пам’ятаєте, ви обіцяли». Він говорить: «Так, приїжджай».
27 лютого зранку я пішов у Голосіївську тероборону — прямо повз військкомати. І коли я прийшов зі своєю зброєю, вони так зраділи, тому що був страшний дефіцит зброї саме в Голосіївському районі. Було дуже багато класних пацанів. А тут приймали цілими командами, якщо люди мали підготовку. Мені відразу сказали, що зараз приїдуть айдарівці, з них буде сформовано другий розвідвзвод в батальйоні, підете їх супроводжувати. Я кажу: «Ну, добре». Вони приїхали і мені такими видалися… Боже, армія Махно просто! Телефоную дружині, і кажу: «Це такі хулігани!». Вона каже: «Юрочка, не хвилюйся, з такими саме і виживеш». І так воно і вийшло.
https://www.facebook.com/growukraine/posts/pfbid0qLEN4o1LLc5ydzRggniphZhysXmhZ52s8whXYd57uhNhQbBVvFR1khMhdcuPSSVkl?__tn__=%2CO*F
Ми виконували завдання — в тилу ворога контролювати мости [в Київській області], тому що всі мости були заміновані. Там з нами трапилася така невелика неприємність. Я поїхав, це п’ять людей на невеликому човні. І ми десь висадилися не в тому місці, тому що цей провідник, якийсь місцевий житель, він явно не розумів тієї місцевості, куди він нас завозить. Він ледь не завіз нас в Білорусь. І потім все-таки він нас висаджує в цій зоні відчуження. Я кажу: «Це зовсім не те». Було ясно, що тепер треба пішки пертися на з’єднання з хлопцями, які висадилися зовсім в іншому місці. Захопили ці мости. Потім ми перші, разом з ГУРівцями і ССО ввійшли в Іванків, там нікого не було, тому це не дуже важливо. А міст — це було важливо. І видно, ми десь там шось хапанули.
У в мене здоров’я вже було і так не дуже, тому що в мене порок серця давно, клапан не закривався до кінця. І коли вже нас евакуювали, коли я вже їхав, то відчуваю, що в мене тиск такий — ого-го! Я приїхав, поміряв тиск, він дійсно шалений. І тоді я зрозумів, що треба їхати до свого лікаря в Інститут серця, там підлатали. Але потім, коли я поїхав на полігон і пробував стріляти, то настільки погано стало, що я ледь не здох. І вже ти просто волонтер — до побачення, телебачення.
Я знаходжуся в лікарні, мені телефонує Азов і каже: «У нас немає нормальних патронів, ми не можемо стріляти». О, треба дістати тисячу патронів. І я беру у Facebook [роблю] акцію Народні патрони. Ми там за чотири дні зібрали на тисячу патронів ось таких, 50 BMG, для Азову. І під Гуляйполем це реально було одним з факторів зупинити росіян, їхній наступ. Відповідно, усі почали дзвонити, коли дізналися, що їде в Азов тисяча патронів. І кожен почав говорити: «Я би взяв те, а я би взяв те».
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Тоді ще нічого не було, ми все з рук брали. Ми платили будь-які гроші за будь-які снайперки. Просто приїжджали до чемпіонів світу, до чемпіонів Європи, я приїжджав разом з бізнесменами деякими впливовими. І ми казали: «Ми знаємо, що в тебе є особиста гвинтівка, нащо вона тобі? Ти ж не пішов воювати? Не пішов. Ми знаємо, в тебе немає здоров’я, все інше. Ми привезли гроші. Скільки ти хочеш? Поїхали оформлятися». Тоді дуже сильно дозвільна система йшла назустріч. Я приїжджав весь час, кожен день з бійцями, кожен день з гвинтівками, щось переоформлювалося. А потім, слава Богу, мережі почали привозити. Тому що на початку війни там нічого не було.
Вся Європа — це просто мережа, де люди чекають, поки на виробництві Schmidt & Bender [німецька компанія, що спеціалізується на виробництві оптичних прицілів, зокрема для полювання та зброї] наробить цих прицілів, які саме нам треба, щоб їх зразу викупити, привезти.
Ось це [показує снайперську зброю] забороняють італійці, щоб воно в’їжджало в Україну. Але це тихенько в’їхало з третьої країни. Воювати ж треба. Мало, що заборонено. Справжній мафіозі [допоміг]. Я кажу: «Дякую, що привезли». — «Чого ти дякуєш? Все для фронту, все для перемоги». Якби в нас кожен бюрократ був такий, як цей мафіозі, який тупо безкоштовно перевіз все.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02MmPpLWndaFdAN5MQcfAMRGAGGGmzX2mCSmXuLJTSBgjqhwyJnKTRSLqQAz7PQhuCl&id=100087932614765&__cft__[0]=AZVLrlws4N8Y0Lxi8SUX3bmopDCxUqBSQhtGBeeWCNIaVoW4OMFlZaFJjymQLyj4xNKgJN91Hh5fzTOgHw6SMNrrVHTkk5UOx1PHCZKi_LLq0tqk85oqZk0vkOlh2WaMpG9RFwF02-5M-Y8bwHwooR0LmuHWfDligJw4WyfyABDv3g&__tn__=%2CO%2CP-R
У нас були смішні випадки. Одну рушницю дуже класну везли судді Конституційного Суду. Підключив 20 людей, вони «воззвали» до совісті цієї людини. Мені подзвонив чувак і каже: «Я від такого-то. Приїжджайте в магазин, привозьте гроші, ми вам віддаємо свою чергу на цю гвинтівку». Бо ж на секунду ти віддав свою чергу — хтось інший вхопить. Я приїхав, передали з рук в руки, все класно.
На сьогоднішній момент вже 210 гвинтівок надали [підрозділам ЗСУ], повністю обладнані. При чому є такі, що просто 10 тисяч доларів. А є, як весь цей комплекс [показує], коштує 30 тисяч доларів. Ця сама важить 13 кг, ще приціл, ще глушник. І виходить в цілому 15 кг. А якщо патрони ще…
Результати прекрасні. Тому що люди беруть і реально зупиняють наступи росіян. Крім наших 210 гвинтівок, які ми повністю дали обладнаними, постійно патронами забезпечуємо. У нас близько 150 снайперів, зараз десь 140 з чимось, яким ми дали приціли, боєзапаси. І це вже скрізь стало такою пошестю просити ці приціли «від Палича», в них флешмоб народний.
Ми купляємо весь час [карабіни] Cadex Defence 375. Зараз оце [показує зброю] поїде до хлопців, які будуть через Дніпро переправлятися. Його доведемо до ума. І ось така гвинтівка — вона менше, чим та, але влучає зате на три кілометри. У нас є ураження [пострілом] 2 600 м на кордоні з Білгородщиною, 2 800 м через річку на Херсонському напрямку. Я дуже люблю 375-й калібр. Бо він, як космічний корабель — прилетів, хлоп. Я думаю, що сама куля розроблялася в NASA. Бо вона точно як космічний корабель. Видно, запроектували, у якої кулі найкраща буде балістика.
Я бачу своє покликання в тому, що допомагаю суперпідготовленим людям. Тому що в мене є снайперські групи, наприклад, іноземних добровольців, які повністю на мені. Це патрони: це треба півмільйона в місяць на патрони. Це машини: треба на паливо 600 тисяч в місяць для їхніх машин. Сама вже підтримка тих людей, яких ми взяли під своє крило — вже величезні гроші. Ти розумієш, що зараз це набагато важливіше, ніж самому воювати. Так Бог розпорядився, і все. Хоча, звісно, такі думки весь час бувають: поїхати, постріляти, все інше. Але я розумію, наприклад, мене вб’ють. А хто буде їм всім допомагати?
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Директор ЦРУ Вільям Бернс написав книжку,
яка, на мою думку, має бути обов’язковою для прочитання тими, хто прагне зрозуміти всі важливі події у світі з кінця ХХ століття, зокрема за кулісами дипломатії, міжнародної політики
Кирило Буданов, начальник ГУР, — про книгу
Невидима сила. Як працює американська дипломатія
Повний текст про улюблені книжки
Буданова читайте в номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Путін був змушений вбити одного зі своїх найдовіреніших лейтенантів, Пригожина, на очах у всього світу, щоб показати, що він все ще головний. Це схоже на кінець гангстерського фільму Обличчя зі шрамом, коли Тоні Монтана вбиває свого найкращого друга
Борис Джонсон, британський експрем’єр
Повне інтерв’ю з Джонсоном
читайте в номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Європейський Союз з’явився тільки тому, що Захід програв всі війни за свої імперії
Тімоті Снайдер, знаменитий американський історик
Повне інтерв’ю з Снайдером
читайте в номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Володимир Зеленський є президентом країни в стані війни понад 600 днів, він неабияк втомився, і я не впевнений, що він настільки жадає влади, що захоче лишитися при владі назавжди
Френсіс Фукуяма, зірковий американський політолог і філософ
Повне інтерв’ю з Фукуямою
читайте в номері,
що можна придбати тут
Редактор: Інна Семенова
