Було кілька сплесків. На гарячу лінію Хочу жити надійшло понад 26 тисяч дзвінків від росіян, які хочуть здатися в полон — FT
Російський льотчик Максим Кузьмінов, який здався в полон разом з вертольотом Мі-8, зараз він живе в Україні (Фото:Скріншот із відео ГУР)
Станом на грудень понад 220 російських військових здалися через гарячу лінію Хочу жити, а ще понад тисячу справ перебувають на розгляді, повідомляє Financial Times із посиланням на речника департаменту у справах військовополонених Головного управління розвідки Міноборони України Віталія Матвієнка.
Видання нагадує, що гарячу лінію Хочу жити ГУР відкрило у вересня 2022 року, за словами Матвієнка, на ній працюють 10 операторів.
FT прослухало запис одного із дзвінків, який починається так: «Вітаю, ви подзвонили на гарячу лінію оборонної розвідки України. Ви хочете жити?»
«Привіт, так», — пролунала відповідь. «Хтось дав мені цей номер. Чи можете ви допомогти мені здатися?»
Вперше російський військовий здався в полон за допомогою проєкту Хочу жити через місяць після його запуску. Зараз таким чином здаються в полон близько трьох російських військових на тиждень, сказано у статті.
FT повідомило, що наразі на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків через телефон та супутній чат-бот у месенджері Telegram, а його веб-сайт hochuzhit.com відвідали більше 48 мільйонів разів, у тому числі 46 мільйонів разів — користувачі з Росії. Через кілька днів після запуску сайт заблокували в Росії, але він досі доступний через служби, які приховують інтернет-адресу користувача.
Видання пише, що, коли росіян звільняють в рамках обміну полоненими, Матвієнко дає їм візитівки Хочу жити, щоб ті роздали їх чоловікам в Росії, яких можуть мобілізувати, на випадок, якщо вони захочуть здатися, коли прибудть в Україну. Представник ГУР називає це «завчасним здаванням (в полон — ред.)», яке дозволяє росіянам швидко розпочати процес подання заявки.
Поки російський новобранець, який вибрав «завчасне здавання», прибуде в Україну, ГУР вже опрацює його заяву та проведе перевірку, скоротивши час перебування солдата на полі бою.
Оператори Хочу жити цілодобово працюють із засекреченого місця в Києві. Команда складається з військових психологів та аналітиків, які, за словами Матвієнка, були спеціально навчені спілкуватися з російськими солдатами.
Окрім труднощів з пошуком безпечного місця, щоб здатися в полон, російські солдати живуть у постійному страху перед тим, що їхні власні товариші спробують їх вбити. Про це свідчать відео з місця бою та перехоплені телефонні розмови, з якими ознайомилося FT.
«Коли ворог дзвонить тобі зі сльозами, каже, що хоче жити, його потрібно заспокоїти», — зазначив Матвієнко.
Також багатьох російських військових, які перебувають під впливом російської пропаганди про те, що Україну очолює «неонацистський режим», який прагне вбивати росіян, потрібно переконувати, зазначається у статті.
Українська влада обіцяє не тільки, що вони будуть жити, але й що з ними добре поводитимуться відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими — медичне обслуговування, триразове гаряче харчування, спілкування з родиною вдома і вірогідність обміну на українських військовополонених і повернення додому в Росію.
Для військових, які побоюються, що їхнє життя опиниться під загрозою, якщо вони повернуться до Росії, ГУР пропонує можливість подати заяву про притулок в Україні.
За словами Матвієнка, було кілька сплесків дзвінків на гарячу лінію. Перший стався в листопаді 2022 року, приблизно в той час, коли українські військові під час контрнаступу звільнили Херсон на півдні. Тоді кілька російських солдатів, які застрягли на своїх позиціях після того, як їх покинули товариші, зателефонували на гарячу лінію, щоб мирно здатися.
Ще одна хвиля була навесні, коли Україна готувалася до чергового контрнаступу. «У березні 2023 року ми отримали майже 3 тисячі звернень. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1500 заяв», — сказав Матвієнко.
Причинами, з яких російські військові прагнуть здатися в полон, є погане ставлення з боку їхнього командування і тактика «м’ясних штурмів».
«Ми маємо інформацію, що російські військові фактично страчували солдатів, які відмовлялися виконувати накази» [або] прагнули відступити від вогню української артилерії”, — говорив у жовтні речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
«Російська армія — це, по суті, радянська армія. Як відомо, у радянській армії ціна життя солдата була нульовою», — заявив Матвієнко.
Одна з найбільших історій успіху здавання в полон ГУР сталася в серпні, коли російський пілот вертольота Мі-8 Максим Кузьмінов змінив сторону.
Кузьмінов сказав під час прес-конференції у вересні, що російські війська зрештою зрозуміли, що щось не так. Вони відкрили вогонь по його вертольоту, поранивши його в ногу, після чого він летів ще 20 хвилин, перш ніж приземлитися у Полтавській області.
Інших російських членів екіпажу «ліквідували» під час спроби чинити опір затриманню, повідомив начальник ГУР Кирило Буданов.
За словами Матвієнка, зараз Кузьмінов з родиною проживає в секретному місці в Україні.
Виступаючи з Києва під час прес-конференції, Кузьмінов закликав російських товаришів наслідувати його приклад, зазначивши: «Ви не пошкодуєте».
Редактор: Анастасія Одінцова
