Справедливо чи безглуздо? Експерти розповіли, чи можливо в Україні ввести мобілізацію через лотерею

Поділитися:

Мобілізація в Україні (Фото:Президентська бригада/Генштаб ЗСУ)

Автор: Єлизавета Драбкіна

NV опитав експертів, чи приживеться в Україні ідея мобілізації через лотерею та чи буде вона ефективною.

Ексміністр економіки, розвитку і торгівлі, член наглядової ради Укроборонпрому та позаштатний радник голови Офісу президента Тимофій Милованов запропонував проводити мобілізацію за принципом лотереї: «Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди, які народилися у ці дні, мобілізуються, інші ні. І так чинить для кожної хвилі мобілізації».

Ідея викликала жваву дискусію у соцмережах, при чому більшість українців обурила така пропозиція. Зокрема, звучали думки про те, що у разі проведення мобілізації через лотерею вона буде неефективною.

NV поспілкувався з експертами, аби дізнатися, чи можливо впровадити таку ідею в Україні та чи буде вона результативною та справедливою.

Ідея мобілізації через лотерею не нова. Таке жеребкування проводили декілька разів у США у XX столітті, але й тоді такий підхід не вважався ефективним.

Наявне українське законодавство передбачає мобілізацію. Водночас у США в ті роки, коли вони залучали людей до війська через лотерею, такого процесу не було, зазначив Олександр Мусієнко, військовий та політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень.

Він зауважив, що армія в Україні та США будується за різними принципами, і підготовка до служби також проходить інакше.

«США не знали, що робити на той момент. У них не було мобілізації, як такої. Вони придумали цю ідею, яка так само викликала певне обурення. У США все ж таки була передбачена контактна армія, але коли їм стало не вистачати людей, вони почали входити в ось такі параметри», — сказав він.

За словами експерта, не можна сказати, що ідея з мобілізацією через лотерею не годиться цілковито, але вона не підходить українським реаліям.

Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, зауважив, що попри те, що з юридичної точки зору можна впроваджувати будь-який принцип роботи, не зрозуміло як цей механізм може працювати на практиці.

Так, за впровадження такої ідеї кожен військовозобов’язаний має невідворотно взяти участь у лотереї. З огляду на це виникає низка питань, зокрема:

• Чи потрібно скасовувати бронювання працівників?

• Чи мобілізуватимуть українців, які перебувають за кордоном? Як їх повертатимуть в Україну?

• Чи підпадатимуть під мобілізацію такі категорії людей, як, наприклад, діти чиновників? Як забезпечувати їхнє приєднання до війська?

• Скільки потрібно обирати дат народження (чисел) для забезпечення мобілізації?

«Ну і основне питання — з точки зору прав людини. Це можна розглядати як певну справедливість, але поки що лотерейний принцип, тобто його наслідки, не показали себе дуже гарно. Навіть під час війни у В’єтнамі. Тому треба вивчати історичні наслідки цих лотерей», — додав юрист.

Лихачов також зазначив, що невідомо, як суспільство прийме ідею лотерей та як її взагалі можна реалізувати: «Хто буде відловлювати людей по країні чи за кордоном? Ті, хто зіграють в таку лотерею, можуть що завгодно робити, намагатись змінювати дату народження і все інше».

«Я вважаю, що вона [ідея] в цілому не може бути направлена на справедливу мобілізацію. Воювати будуть всі, це зрозуміло, але треба побудувати прозору систему мобілізації», — сказав він.

Експерти погоджуються, що замість впровадження таких ідей, як лотереї чи відкуп від служби, Україні слід вдосконалювати наявну систему залучення людей до війська.

Зокрема, Мусієнко вказав такі напрямки для розвитку:

• Закінчення реформи територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки,

• Вдосконалення процесу рекрутингу,

• Покращення інформаційно-комунікаційної складової,

• Дозвіл на пряму мобілізацію у конкретні бригади, а також проведення закритого аналізу з виявлення причин більшої популярності одних підрозділів над іншими та виявлення наявних проблем,

• Створення центрів підготовки для військозобов’язаних у кожному місті та районі. Це потрібно для того, аби люди могли проходити навчання, вдосконалювати свої навички і не боялися, що їх можуть кинути на фронт без підготовки,

• Боротьба з корупцією.

«Це, мені здається, шлях, яким треба рухатися. А не шляхи лотерей, конкурсів, вернісажів, фестивалів якихось», — сказав він.

Тим часом Лихачов пропонує частково усунути від процесу мобілізації ТЦК та дозволити військовим частинам самим набирати людей.

«Є досвід деяких військових частин, які гарно працюють з рекрутингом, це і Третя штурмова бригада, і інші. Треба змінювати систему по-іншому — щоб військові частини самі набирали людей. І подивитися, як це спрацює», — сказав він.

Так, він вважає, що людям слід надати можливість обирати конкретну посаду, проходити підготовку та починати службу.

Юрист зазначив, що принцип прямого відбору людей до військових частин добре зарекомендував себе на початку повномасштабної війни. Водночас ТЦК тоді допомагали з оформленням документів.

Лихачов зауважив, що багато людей хотіли б служити в одній військовій частині з їхніми родичами. Прямий принцип відбору міг би це забезпечити. За його словами, у такому разі люди також обирали б й непопулярні посади у піхотних підрозділах.

Такий механізм залучення людей до війська також продемонстрував би наявні проблеми у військових частинах. Можна було б проаналізувати, чому одні частини мають більше охочих доєднатися, ніж інші.

За словами Лихачова, така ідея не призведе до підвищення рівня корупції. На його думку, процес мобілізації буде навіть простішим та прозорішим.