Активна мобілізація мала початись раніше, війську потрібні молоді люди — представник 47-ї ОМБр

Українські військові на позиції неподалік від Бахмута, 25 січня 2024 року (Фото:REUTERS/Inna Varenytsia)

Начальник служби зв’язків із громадськістю 47-ї ОМБр Дмитро Лазуткін в інтерв’ю Radio NV висловив думку, що активну мобілізаційну кампанію в Україні варто було почати раніше.

«Мобілізація потрібна, бо є санітарні втрати, люди хворіють, отримують поранення. Інтенсивність артилерійського, мінометного вогню доволі висока, FPV-дронами ворог атакує і вдень, і вночі, по позиціях, по логістиці КАБи летять щоденно. Ми розуміємо, що це так просто не минається. Морально-психологічний стан теж від цього страждає. Люди втомлюються головою передусім, втомлюються жити в такій атмосфері. Потрібна якась ротація, заміна, а для цього потрібні люди. Потрібна мобілізація, конкретні рухи. Причому вона вже потрібна», — наголосив Лазуткін в ефірі Radio NV.

https://www.youtube.com/watch?v=lO7X5tdfhhs

Представник 47-ї ОМБр також сказав, що на його думку, старт активної кампанії з мобілізації мав бути раніше.

«Ці люди вже зараз мали би проходити підготовку, вже вливатись у війська і бажано, аби це все-таки були молоді люди. У нас зараз чомусь досі тривають дискусії: знизити вік, не знизити. Чомусь у нас горілку з 21 року нормально продавати, а Батьківщину захищати з 21 року — це якось зарано. Для мене це дуже дивна історія», — заявив Лазуткін.

Раніше голова фракції Слуга народу Давид Арахамія розповів, що в Україні планують впровадити сертифікат військовозобов’язаного для людей мобілізаційного віку (27−60 років).

За словами Арахамії, нова модель може запрацювати через чотири місяці.

Також Арахамія сказав про важливість в армії так званої смартмобілізації. Він вважає, що під час мобілізації держава має враховувати навички, освіту, те, чим мобілізовані займалися у цивільному житті.

До цього стало відомо, що новий законопроєкт про мобілізацію в Україні може передбачати сертифікат захисника України, який відображатиметься через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема з використанням мобільного застосунку порталу Дія.

25 грудня 2023 року Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації.

У початковому варіанті серед запропонованих положень були:

• зниження призовного віку з 27 до 25 років;
• скасування строкової служби;
• надсилання повісток про виклик у ТЦК і СП електронною поштою та через електронний кабінет;
• можливість звільнення після трьох років безперервної служби під час воєнного стану;
• запровадження базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян від 18 до 25 років.

Документ отримав багато критики. Після того, як 4 січня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки почав розглядати цей законопроєкт, його секретар Роман Костенко заявив, що комітет має питання практично до всіх 73 сторінок законопроєкту.

Омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що його окремі норми обмежують права українців і суперечать Конституції.

Очікувалось, що документ мали розглянути у першому читанні 11 січня. Друге читання, після внесення усіх поправок, могло відбутися на початку лютого.

11 січня Верховна Рада збиралася виносити на голосування законопроєкт Кабміну про мобілізацію, проте за результатами наради нардепів за участю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, міністра оборони Рустема Умєрова і начальника Генштабу ЗСУ Сергія Шаптали його повернули на доопрацювання уряду.

18 січня ЗМІ повідомили, що народні депутати очікують на другу версію законопроєкту про вдосконалення мобілізації у перший тиждень лютого.

Редактор: Анастасія Одінцова