Що продемонстрували удари України по НПЗ у Росії та як дефіцит боєприпасів у ЗСУ підвищує ризик раптового прориву росіян — ISW
Військовослужбовці 93-ї бригади ЗСУ ведуть вогонь із самохідної гаубиці 2С1 Гвоздика по російських позиціях, ділянка фронту поблизу міста Часів Яр Донецької області, 22 лютого 2024 (Фото:REUTERS/Inna Varenytsia)
Дефіцит боєприпасів та іншого озброєння у ЗСУ внаслідок затримок західної допомоги загрожує крихкістю ліній оборони, які тримають українські захисники, та може забезпечити росіянам можливість вдарити у несподіваному місці.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Аналітики ISW склали мапу нещодавніх ударів України по нафтопереробних заводах та військових об’єктах на території Росії. Експерти звернули увагу на повідомлення українських медіа, які з посиланням на джерела в СБУ писали 13 березня, що ці атаки мають на меті завдати удар по економіці Росії, зменшивши як доходи від нафтопереробки, так і поставки палива, яке Росія використовує безпосередньо для військових дій в Україні. Російське видання КоммерсантЪ повідомляло ще в лютому, що російські нафтопереробні заводи скоротили виробництво на 4% в січні 2024 року порівняно з тим же періодом 2024 року та на 1,4% порівняно з груднем 2023 року (після попередніх ударів України по нафтопереробних заводах у Краснодарському краї та Волгоградській області в січні та лютому 2024). За даними Коммерсанта, це скорочення принаймні частково стало результатом посилення атак безпілотників на нафтову інфраструктуру Росії. Аналітики ISW додатково відзначають, що навіть це відносно невелике падіння нафтопереробки «демонструє потенціал України у створенні асиметричного впливу на критично важливу російську енергетичну та військову інфраструктуру», коли цілями ударів за допомогою кількох відносно недорогих безпілотників стають високовартісні активи РФ.
Дефіцит боєприпасів та іншого озброєння в Україні внаслідок затримок у наданні американської військової допомоги може зробити поточну лінію фронту, яку утримують ЗСУ, більш крихкою, аніж на це вказує відносно повільне просування Росії в різних секторах, вважають в ISW. Експерти наголошують, що вимушена потреба України пріоритезувати сектори, яким найбільше загрожують російські інтенсивні наступальні операції, може створити вразливі ділянки в інших місцях. Росіяни матимуть змогу скористатися такими вразливостями для раптового та несподіваного просування, якщо поставки зброї для ЗСУ продовжуватимуть скорочуватися. Збереження Росією ініціативи по всьому театру бойових дій збільшує ризики такого розвитку подій, оскільки дозволяє російському військовому командуванню нарощувати чи зменшувати інтенсивність операцій в будь-якому місці вздовж лінії фронту майже за власним бажанням.
На підтвердження таких міркувань аналітики ISW наводять свідчення українських командирів підрозділів, які 12 березня анонімно опублікував німецький Spiegel. Ці співрозмовники заявили, що майже всі українські підрозділи та з’єднання змушені заощаджувати боєприпаси та техніку через загальну нестачу боєприпасів. Також зі свідчень цих командирів випливає, що деякі українські підрозділи з обмеженими боєприпасами та технікою можуть лише утримувати свої поточні позиції, і тільки за умови, що російські війська не «атакують у повну силу». Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше попереджав про загрозу просування російських підрозділів углиб українських ліній оборони на невизначених ділянках лінії фронту.
Заяви Сирського та українських командирів свідчать про те, що посилення російських наступальних операцій у тих районах, які нині не є пріоритетними для ЗСУ у плані забезпечення боєприпасами, й без того дефіцитними, може призвести до російського прориву та дестабілізації на раніше стабільній ділянці фронту за короткий період часу. Отже, поточна лінія фронту, швидше за все, не є стабільною, констатують в ISW. Тож своєчасне забезпечення українських військ західним озброєнням має важливе значення, щоб не дати Росії виявити та використати можливості для прориву на вразливій ділянці фронту.
Швидкість російського просування на захід від Авдіївки нещодавно сповільнилася, хоча війська РФ, ймовірно, збережуть здатність активізувати наступальні операції в цьому районі в будь-який момент, зауважують в ISW. Аналітики нагадують, що після захоплення Авдіївки окупанти досягли відносно швидкого тактичного успіху на захід від міста наприкінці лютого та вочевидь сподівалися просунутися якомога далі на захід, перш ніж українські сили зможуть створити більш міцну оборону. Українські сили, схоже, уповільнили просування росіян уздовж позицій поблизу лінії Бердичі-Орлівка-Тоненьке на початку березня — навіть попри припущення, що цих оборонних позицій ЗСУ буде недостатньо для стримування наступальних операцій Росії.
Утім, в ISW припускають, що росіяни планують продовжили наступальні дії в районі Авдіївки в найближчій та середньостроковій перспективі, зокрема силами Центрального військового округу (ЦВО) армії РФ та бойовиків «ДНР». Аналітики Інституту вказують, що командування ЦВО ще не залучило до наступальних операцій на захід від Авдіївки окремі додаткові підрозділи. Зокрема «значний незадіяний оперативний резерв» для росіян можуть становити підрозділи 90-ї танкової дивізії, 74-ї мотострілецької бригади, 1454-го мотострілецького полку бойовиків і 10-го танкового полку бойовиків «ДНР», а також ПВК «Ветерани». В ISW припускають, що ці підрозділили зазнали значних втрат під час наступальних операцій у період з жовтня 2023 року до середини лютого 2024 року, але з того часу мали змогу отримати відпочинок і поповнення — принаймні до того низькоякісного рівня, яке російське командування вважає прийнятним. Раніше ISW оцінював, що російські наступальні зусилля в районі Авдіївки зрештою досягнуть тимчасової кульмінації – принаймні доти, доки російські сили не посилять свої атакуючі підрозділи. Водночас ті окупаційні сили, які, вочевидь відновлюються в районі Авдіївки, можуть виконати роль оперативних резервів і дозволити росіянам запобігти кульмінації їхньої наступальної операції та активізувати зусилля для просування далі на захід від Авдіївки, якщо або коли російське командування вирішить це зробити.
