Що то було. Авіаційний експерт — про проліт російської крилатої ракети над територією Польщі
Однією з причин, як російська крилата ракета могла опинитися в небі над територією Польщі, могла стати недосконалість російських боєприпасів, гадає Анатолій Храпчинський (Фото:DR)
Автор: Роман Фещенко
Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт і заступник гендиректора компанії із виробництва засобів РЕБ, поділився з NV думками, на що може вказувати проліт ракети РФ у повітряному просторі країни НАТО.
Одним із можливих варіантів, чому 24 березня російська крилата ракета під час масованого удару по Україні протягом 39 секунд перебувала у повітряному просторі Польщі, могла бути перевірка реакції країн НАТО на цей інцидент, вважає авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.
Другим можливим варіантом фахівець називає ймовірну похибку самої крилатої ракети, яка не є високоточною зброєю.
«Та ж [крилата ракета] Х-101 використовує застарілу систему наведення, яка фактично є доробленою інерційною системою з німецьких ракет Фау, — пояснює NV недосконалість російських ракет Храпчинський. — Зрештою, Х-101, Х-555 та Х-55 — це по суті вкрадений у американців Tomahawk [дозвукова крилата ракета з дальністю ураження від 450 до 2500 км залежно від модифікації]».
На думку авіаексперта, навряд чи є логіка у діях агресора, коли він використовує, наприклад, стратегічний бомбардувальник-ракетоносій Ту-160 із радіусом дії 12 тис. км, що озброєний крилатою ракетою із дальністю у 5500 км, якщо необхідно уразити ціль на відстані до 1000 км.
«Річ у тім, що у росіян немає крилатої ракети із дальністю ураження 1000 км», — пояснює нелогічні дії агресора фахівець. І наводить у розмові з NV характеристики наявних у ворога далекобійних авіаційних ракет: Х-55 має дальність ураження 2000 км, Х-555 — 2500 км, а Х-101 — 5500 км.
«Тобто це ракети дальньої дії, які було розроблено із урахуванням того, що колись вони будуть задіяні у війні проти США, Великої Британії чи Франції, — коментує інцидент з прольотом російської ракети над Польщею Храпчинський. — Тому для дальніх цілей використання таких ракет зрозуміле. А от для використання на дальність до 1000 км вони не були розраховані».
Нагадаємо, витримавши паузу в 44 дні, Росія поновила масовані ракетні обстріли України й завдала серію комбінованих ударів уранці 21, 22, 24 та 29 березня. Основними цілями ворога стали об’єкти енергетичної та газової інфраструктури. Під удар потрапила легендарна ДніпроГЕС у Запоріжжі, одне із підземних газосховищ на заході країни, Харків фактично залишився без світла, а у низці областей запровадили аварійні відключення електроенергії.
Крім того, ворог став застосовувати тактику подвійних ударів, коли в одну ціль летять спершу крилаті ракети, а згодом — Кинджали або Іскандери, що призводить до збільшення жертв серед мирного населення.
Повну версію інтерв’ю з Анатолієм Храпчинським про те, чому агресор змінює тактику масованих ударів по мирних містах України, та про нинішній стан його стратегічної авіації, читайте тут.
