Інфляція в Україні під час війни: аналіз динаміки та фактори впливу
Поділитися:
Упродовж минулого року зростання споживчих цін в Україні зазнавало стійкого уповільнення. За результатами 2023 року вимірюваний Держстатом показник знизився до 5,1% р/р проти 26,6% р/р у грудні 2022 року. Водночас його фактична динаміка суттєво випереджала наявні офіційні та ринкові прогнози.
За підсумками І кварталу цього року споживча інфляція продовжила своє зниження до 3,2% р/р. Також поступово уповільнювалося зростання базового показника цін, що виключає високоволатильні складові продовольства та енергоносіїв, який у березні становив 4,2% р/р. Січневі прогнози НБУ передбачали перебування таких показників на рівні на 5,0% р/р і 4,0% р/р відповідно.
Серед основних чинників подібної динаміки цін виділяються, як ефекти від реалізації виваженої політики Нацбанку разом з урядовими рішеннями щодо фіксації частини адміністративно регульованих цін на послуги ЖКГ, так і немонетарні складові в попиті та пропозиції.
Монетарна політика НБУ
З початком повномасштабного вторгнення Національний банк послідовно проводить політику, яка спрямована на збереження цінової та фінансової стабільності. За минулий рік регулятор реалізував комплекс заходів із забезпечення достатньої привабливості гривневих активів і курсової стабільності, зміцнення міжнародних резервів України.
Як наслідок, вдалося забезпечити заякореність курсових та інфляційних очікувань населення і бізнесу, мінімізувати множинність обмінних курсів, а також здійснити перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу.
Тривале збереження курсової стабільності має прямий і опосередкований вплив на охолодження інфляційного тиску за широким спектром товарів і послуг насамперед із високою складовою імпорту.
Фактор пропозиції
В Україні продовольчі товари історично займають вагому частку споживчого кошика (43%), який використовується для розрахунку індексу інфляції. Згідно із такими умовами динаміка цін продуктів харчування має суттєвий вплив на загальний показник споживчих цін.
Аграрні сезони 2021−2023 років виявилися успішними з погляду обсягу зібраних врожаїв завдяки наявним сприятливим погодним умовам. Водночас під час повномасштабного вторгнення вітчизняні агровиробники зіштовхнулися зі значними логістичними складнощами для експорту. Поєднання таких чинників призвело до насичення внутрішнього ринку сирим продовольством і формування потужного знижувального тиску на ціни.
Протягом другої половини 2023 року інфляція за сирим продовольством стрімко уповільнилася до 2,2% р/р проти 41,6% р/р у грудні 2022 року. Водночас вже за результатами І кв. 2024 р. було зафіксовано зниження цін на 4,9% р/р — лише четвертий випадок за останніх 25 років, згідно зі спостереженнями НБУ.
Крім того, позитивна динаміка вартості сирих продуктів харчування сприяла зниженню виробничих витрат у суміжних галузях, зокрема, стримуючи зростання цін обробленого продовольства.
Фактор попиту
На боці попиту також відбулися суттєві зміни. Початок повномасштабного вторгнення, згідно із оцінками ЦЕС, міг спричинити скорочення населення на підконтрольній Україні території на понад 15%. Одночасно війна принесла зростання безробіття всередині країни та скорочення реальних доходів населення, зокрема, серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Такі умови призвели до різкого падіння споживчого попиту домогосподарств та його структурних змін, що виступає стримуючим фактором для інфляції. Так, згідно з дослідженням Deloitte, у 2023 році споживчі настрої населення залишалися консервативними, зосереджуючись на товарах першої потреби.
Зокрема, при розподілі бюджету 2/3 коштів спрямовується на продукти харчування (38%) та обов’язкові платежі (28%), які перевищують бажаний показник витрат опитаних домогосподарств загалом на 11 в.п. Водночас суттєво нижчими за бажаний рівень є витрати за напрямами «заощадження та інвестиції» (-4 в.п.), «електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку» (-2 в.п.), «дозвілля, відпочинок і туризм» (-3 в.п.).
Чого очікувати від інфляції
Стрімке охолодження інфляційного тиску на початку цього року, на нашу думку, має переважно тимчасовий характер: динаміка цін насамперед визначалася насиченням ринку значною пропозицією сирого продовольства завдяки теплим погодним умовам.
Упродовж найближчих місяців вірогідним є помірне зростання темпів інфляції під впливом, як вичерпання тимчасового чинника надлишкової пропозиції, так і підсиленням базових проінфляційних чинників. Так, підсиленню базової інфляції сприятимуть подальше відновлення споживчого попиту на тлі проведення м’якої фіскальної політики та зростання реальних доходів населення, а також очікуваного зростання адміністративно регульованих цін і тарифів.
Подальший розвиток інфляційних процесів тісно пов’язаний із підвищеною невизначеністю і ризиками в умовах триваючої війни. Найвагомішим серед них залишається поява додаткових бюджетних потреб і руйнувань в економіці через інтенсифікацію бойових дій.
За підсумками 2024 року очікується помірне прискорення зростання цін до близько 8−9% в річному вимірі. Поточні рівні ставок за гривневими активами, насамперед за державними облігаціями (ОВДП), здатні забезпечити захист заощаджень населення від знецінення. Водночас Національний банк України має достатньо інструментів та резервів для подальшої збереження стабільності валютного ринку й контрольованості споживчих цін.
