«Могли би за цей час зробити дрони». Президент Технологічних сил України наголосив, що змушений боротись за фахівців з ТЦК
Дрон R-18 від FRDM (Фото:Кадр відео Militarnyi via YouTube)
Голова наглядової ради оборонно-технічної компанії FRDM та президент Асоціації виробників дронів Технологічні сили України Вадим Юник розповів в ефірі Radio NV, що змушений боротись за потрібних йому фвхівців з територіальними центрами комплектування.
«Буквально вчора ми їздили до чергового ТЦК, намагалися пояснити, що ця людина залучена в ВПК, корисна для країни, може зробити щось класне. І я зрозумів одну річ: замість того, аби розробляти новий дрон, випробовувати його, щось придумувати, аби допомогти хлопцям в окопі, я витрачаю свій час на боротьбу зі власною державою. Я ходжу по цих ТЦК, начебто ми всі робимо некорисну справу. Відчуття, що мені треба боротися за всіх», — заявив Юник в ефірі Radio NV.
https://www.youtube.com/watch?v=vjtY7Pi8amA
Президент Технологічних сил України пояснив, що він повинен думати про те, щоб його підприємство не накрили обстрілом і час від часу переїжджати, шукати співробітників, «бо знайти їх майже нереально», а потім «шукати шляхи, як зробити так, щоб цю людину, в якої якась неправильна військово-облікова спеціальність, подати на бронювання» та довести необхідність цього бронювання.
«Це все забирає час на те, аби робити виріб, який очікується в полі. Це велика проблема, бо це нераціональне використання нас як комплексу ВПК. Ми могли би [за цей час] зробити [дрони], модифікувати їх, більше випускати. Але ми цього не робимо, бо просто купа палиць у колеса, які системно не вирішуються», — наголосив Юник.
Він пояснив, що немає матриці прийняття рішень про бронювання необхідних військово-промисловому комплексу співробітників і «не прописана процедура, як людині нормально встати на облік, якщо вона не стоїть на обліку».
«Ми бачимо просто купу випадків корупції, коли військкоми починають брати, вимагати за це гроші. Якщо докорінно не змінити цю ситуацію… Держава просто закриває очі на велику корупцію. Військкоми просто стають богами і вирішують, ця людина робитиме ракету чи піде з лопатою копати окопи, чи щось ще. Це абсолютно неправильно, бо в нас, вибачте, немає стільки ресурсу, як у раші, аби ми могли розкидатися людьми. Нам кожну людину треба цінувати, якщо людина може зробити щось корисне своїм мозком для того, аби пришвидшити [закінчення] війни, нам треба все дати цій людині. Це не задача цієї людини доводити, що він не козел, а нормальна людина», — сказав Юник.
Бронювання військовозобов’язаних: що відомо
Читайте також:
За Порядком бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних, затвердженим постановою Кабміну № 76, під час дії воєнного стану отримати дозвіл на бронювання своїх працівників від мобілізації можуть певні категорії установ та організацій. Кожна з цих категорій виконує різні вимоги та подає документи для отримання дозволу, окрім списків працівників.
Підприємство може забронювати не більше ніж 50% військовозобов’язаних працівників. У деяких випадках керівники можуть просити надання бронювання на більшу кількість працівників, якщо обґрунтують важливість конкретного співробітника для виконання певних завдань.
16 січня Кабмін змінив порядок бронювання працівників підприємств, які є критично важливими для оборонно-промислового комплексу України. Було знято обмеження на кількість заброньованих військовозобов’язаних і за будь-якими військово-обліковими спеціальностями.
20 травня Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України розширило перелік критеріїв для бронювання працівників оборонно-промислового комплексу (ОПК). Зміни стосуються положень, які дозволяють забронювати від 50% працівників незалежно від їхньої спеціальності.
16 травня народний депутат від фракції Слуга народу Олександр Федієнко повідомив, що Кабінет міністрів забронював від мобілізації працівників шести компаній, серед яких Glovo, букмекерська контора, рекламне агентство та компанія з американськими власниками. Федієнко закликав змінити критерії для бронювання від мобілізації.
Через суспільний резонанс Мінекономіки того ж дня скасувало наказ про бронювання працівників цих компаній.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 17 травня повідомив, що за цим наказом подано в бронювання 54 IT-фахівці.
«Це не кур’єри чи іграшка, це фахівці топрівня: архітектори, розробники, девопси. Саме інженери — основа Дія.City і саме інженери — наш стратегічний ресурс», — наголосив він.
Редактор: Анастасія Одінцова
