Бабуся дуже яскраво пам’ятала страх перед погромами в Києві – онук Голди Меїр
Меморіальна дошка Голді Меїр у Києві (Фото:goldameir.institute)
Онук знаментої ізраїльської прем’єрки Голди Меїр Шауль Рахабі розповів в інтерв’ю NV, що його бабуся добре пам’ятала стах єврейських погромів у Києві, де вона народилася.
«Бабуся дуже яскраво пам’ятала страх перед погромами. Вона ніколи не була свідком погрому, але вона пам’ятає страх, коли батько зачиняв двері і просив дівчат іти на горище або ховатися десь», — сказав Рахабі в інтерв’ю NV.
Голда Меїр народилася у 1898 року в Києві, який тоді був частиною Російської імперії. У 1903 році її батько виїхав до США, а решта сім’ї разом з нею — до Пінська у сучасній Білорусі. У 1906 році вона емігрувала разом із сім’єю до США.
У своїй автобіографії Голда Меїр згадує, що її перші спогади були про те, як батько забиває дошками вхідні двері через чутки про погром.
На початку XX століття Київ не входив у «межу осілості» (регіони, де Російська імперія дозволяла жити євреям), і там могли жити тільки деякі категорії євреїв.
Український історик Михайло Гаухман зазначав у своїй статті про Київський погром у листопаді 1905 року, що багато євреїв жили в Києві нелегально, а поліція постійно проводила облави в єврейських оселях, щоб їх виселити.
Перший єврейський погром у Києві стався в травні 1881 року — він став частиною «першої хвилі» насильства в українських і польських губерніях Російської імперії після вбивства імператора Олександра II. Погром було зупинено тільки на третій день, коли військові почали стріляти в погромників за власною ініціативою, так і не отримавши відповідного наказу.
Також лише на третій день було зупинено погром 1905 року ініційованої учасниками «патріотичної» маніфестації, які звинуватили євреїв і «демократів» у заворушеннях після масових мітингів, що розпочалися у зв’язку з «даруванням» Миколою II громадських прав і свобод своїм підданим.
Редактор: Анастасія Одінцова
