«Бавовна» на мисі Тарханкут: що за систему ППО знищили в Криму і які можливості давав окупантам ЗРК С-400
Поділитися:
Пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 (Фото:Міноборони РФ)
23 серпня на мисі Тарханкут в Криму було уражено російську зенітно-ракетну систему С-400 Тріумф — один із важливих компонентів системи ППО окупантів на півострові.
Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України підтвердило, що 23 серпня близько 10:00 поблизу села Оленівка на Тарханкутському півострові в окупованому Криму відбувся вибух, який знищив російську зенітно-ракетну систему С-400 Тріумф.
Вибухом повністю знищено саму установку, встановлені на ній ракети та особовий склад.
«Враховуючи обмежену кількість таких комплексів на озброєнні ворога, це ― болючий удар по системі ППО окупантів, що матиме серйозний вплив на подальші події в окупованому Криму», — запевнили в ГУР.
До цього радник мера Маріуполя Петро Андрющенко озвучував версію, що на Тарханкуті було пошкоджено береговий ракетний протикорабельний комплекс Бастіон, з яких Росія обстрілює Одесу і південь України ракетами Онікс, однак ця інформація не підтвердилася.
У липні 2023 року, коли систему С-400 українським захисникам вдалося знищити на фронті, профільний портал Defence Express писав, що «це доволі рідкісні й важливі цілі в усіх аспектах». Липневий випадок був лише другим підтвердженим фактом знищеної пускової установки комплексу С-400.
NV нагадує, що таке комплекс С-400 і які ракети він може запускати.
С-400 Тріумф: що це за система
Радянські зенітні ракетні системи С-300, а згодом і їхню модифікацію С-400 було призначено для ураження повітряних цілей: літаків стратегічної та тактичної авіації, тактичних та оперативно-тактичних балістичних ракет, гіперзвукових цілей, встановлювачів перешкод, літаків-розвідників, дронів тощо. Це універсальна зброя ППО — для оборони важливих об’єктів або для прикриття сухопутних військ.
Різниця між комплексами С-300 і С-400 — у радіусі дії: другі більш сучасні, теоретично здатні вражати цілі на відстані до 400 км і на більшій висоті.
Системи С-400 великого і середнього радіусу дії були прийняті на озброєння в Росії у 2007 році. Тріумф — назва їх експортної версії. Найновіші версії подібних комплексів у Росії купували Туреччина, Індія та Китай. Зокрема продаж С-400 в Туреччину, країну НАТО, став причиною багаторічного скандалу, через який Анкара втратила можливість закуповувати сучасні американські винищувачі.
Фото: Минобороны РФ
Сучасна варіація системи С-400 складається з таких компонентів:
- пункт бойового управління на основі вантажівки Урал;
- радіолокаційний комплекс: панорамний радар із захистом від перешкод, який монтується на білоруський колісний тягач МЗКТ-7930;
- до шести зенітних ракетних комплексів, кожен з яких містить до 12 транспортно-пускових установок на причепі та багатофункціональну радіолокаційну станцію дальністю дії до 400 км (залежно від типу ракет);
- зенітні ракети (комплекс може використовувати ракети кількох видів);
- комплекс засобів технічного забезпечення системи
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Один ЗРК може вражати до шести одночасно обстрілюваних цілей.
Виробником С-400 є російський оборонний концерн Алмаз-Антей, який перебуває під санкціями ЄС та США через дії Росії проти України.
Які ракети використовує комплекс С-400
Можливості комплексів С-400 значною мірою залежать від того, який тип ракет використовують установки.
Наприклад, розроблені ще в СРСР ракети 5В55К та 5В55Р оснащені осколково-фугасними боєголовками. Вони важать 1,6−1,8 т та несуть уламкову бойову частину вагою близько 133 кг. Дальність знищення повітряних цілей для таких ракет (5В55К та 5В55Р) складає 75 км. Точна дальність при запуску по балістичній траєкторії для ураження наземних цілей невідома і може складати до 110−120 км.
Вже після розпаду СРСР у Росії розробили нові зенітні ракети для С-400 (48Н6 та 40Н6). Так, ракета 48Н6ДМ має значно більшу бойову частину, а головне — дальність польоту. Вона може вражати повітряні цілі на відстані до 250 км та має 180 кг бойової частини.
Фото: Міноборони РФ
У 2018 році російське пропагандистське агентство ТАСС оголосило про завершення випробувань найновішої далекобійної ракети 40Н6Е для системи С-400. Згідного з цими даними, такі ракети начебто здатні вражати повітряні цілі на максимальній відстані до 380−400 км, перехоплюючи бойові частини балістичних ракет середньої дальності (3000−3500 км) на надатмосферній висоті. Утім ці дані залишаються непідтвердженими.
Такі ракети двоступеневі, мають активну голівку самонаведення, що вмикається на завершальній ділянці траєкторії польоту.
Нові ракети для С-400 були прийняті на озброєння російської армії у вересні 2018 року, одна їхня кількість, ймовірно, є дуже обмеженою.
Відповідно до даних виробника (Алмаз-Антей), характеристики керованих ракет 40Н6Е є такими:
- максимальна дальність ураження аеродинамічних цілей — 380 км;
- максимальна дальність ураження балістичних ракет середньої дальності – 15 км;
- мінімальна дальність ураження цілей — 5 км;
- максимальна висота ураження цілей — 30 км;
- середня швидкість польоту ракети — 1190 м/с;
- маса — 2600 кг.
Застосування С-400 по наземних цілях
Під час повномасштабного вторгнення в Україну Росія масово застосовує зенітні ракети для ударів по цілях на землі – у тому числі комплекси С-300 та С-400.
Для цього росіяни модифікували ракети. Замість напівактивної головки самонаведення, потрібної для ураження повітряної цілі, туди монтують супутниковий приймач — так ракета стає керованою і летить по координатах. При цьому такий удар є дуже небезпечним, оскільки точність ракет різко падає порівняно з пострілами по повітряних цілях.
Крім того, траєкторія є балістичною, снаряд падає на ціль з величезною швидкістю, від пуску до влучання проходять лічені хвилини, тому до останнього часу протиповітряна оборона України не могла їх збивати.
Утім, якщо з ЗРК С-300 Росія обстрілює схід та південь України постійно, то застосувань С-400 по наземних цілях досі було небагато.
Так, 14 січня 2023 року кияни прокинулися від гучних вибухів, при цьому повітряну тривогу не оголошували. Тоді в Києві був уражений об’єкт інфраструктури, а Генеральний штаб ЗСУ заявив, що столицю атакували 10 ракетами, випущеними з зенітного комплексу С-400 з північного напрямку, найімовірніше — з Брянської області.
Тоді військовий портал Defense Express отримав фото уламків ракет і визначив, що було використано ракети 48Н6ДМ для комплексів С-400, дальність ураження яких сягає 250 км (для повітряних цілей).
Пусковим районом для пуску ракет таких 48Н6ДМ з С-400 також може бути територія білоруського аеродрому Зябровка, який знаходиться під Гомелем, всього у 20 км від кордону з Україною. Саме цей аеродром у Білорусі вже офіційно фігурував як пусковий район С-300 для ударів по наземних об’єктах у Чернігівській області.
У Криму комплекси С-400 є системою частини ППО окупованого півострова, що підтвердили і в ГУР Міноборони України.
Чи правда, що сьогодні в Криму вразили також береговий комплекс Бастіон — і що це таке?
Ні, ця інформація не підтвердилася. Ще до заяви ГУР таке припущення пошири Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя.
Бастіон (за кодифікацією НАТО SSC-5 Stooge) — це береговий ракетний комплекс, який початково був призначений для ураження надводних кораблів різних класів і типів. На озброєнні російської армії – з 2010 року.
В Криму Росія вперше розгорнула кілька таких комплексів ще в березні 2014 року, в процесі захоплення та окупації півострова.
Бастіон є системою, що складається з багатьох компонентів, до стандартного складу дивізіону К-300 Бастіон-П входять:
- 4 самохідні пускові установки на шасі (екіпаж 3 особи), кожна має по дві транспортно-пускових контейнери з ракетами Онікс (вони ж Яхонт);
- 1−2 машини бойового управління, зазвичай на шасі КамАЗ або автівок Мінського заводу колісних тягачів (екіпаж 4 особи в обох випадках);
- 1 машина забезпечення бойового чергування;
- 4 транспортно-зарядні машини.
Хоча гіперзвукові Онікс — це протикорабельні ракети, з берегових комплексів Бастіон Росія завдає ними ударів по наземних цілях в Україні з перших місяців повномасштабного вторгнення. Вперше Міноборони РФ визнало цей факт у березні 2022 року. У квітні 2022-го саме з Бастіона Росія вдарила по міжнародному аеропорту Одеса, також Одеська область зазнала аналогічних обстрілів 9 травня 2022 року.
Масовані обстріли українських південних портів з використанням ракет Онікс Росія веде і влітку 2023 року, обстрілюючи Одесу та область після виходу з Чорноморської зернової ініціативи.
Редактор: Інна Семенова
