Чого досягла Україна, вдаривши по Севастополю, що показав візит Кім Чен Ина в Росію і як влада РФ блокує «вагнерівців» у Сирії – огляд ISW

Пожежа на морському заводі Севастополя після вибухів у ніч проти 13 вересня (Фото:Цаплієнко_Ukraine Fights/Telegram)

Новий удар України по об’єктам РФ у Севастополі важливий не лише знищенням двох кораблів, але й ймовірним пошкодженням одного з основних ремонтних об’єктів Чорноморського флоту.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

Експерти ISW аналізують завданий Україною удар по окупованому Севастополю в Криму, внаслідок чого пошкоджено російський десантний корабель, підводний човен та портову інфраструктуру. Вони нагадують, що опубліковані супутникові зображення свідчать, що український ракетний удар, ймовірно, знищив великий десантний корабель класу Ropucha та підводний човен класу Kilo в сухому доку. Очевидне знищення двох суден, швидше за все, призведе до того, що сухий док заводу стане непрацездатним, доки російські сили не зможуть розчистити його від уламків та рештків кораблів, що може зайняти значний проміжок часу, наголошують аналітики ISW. І хоча ступінь пошкодження ремонтних потужностей Севморзаводу за сухим доком поки невідома, нагадують вони, будь-які пошкодження одного з основних ремонтних об’єктів Чорноморського флоту РФ в окупованому Криму, ймовірно, матимуть серйозні наслідки в разі завдання Україною подальших ударів по російських військово-морських силах.

Російські чиновники здебільшого не коментували удар по об’єктах РФ у Севастополі, тоді як окремі російські ультранаціоналісти відреагували на нього прогнозованим обуренням. Хоча кримська окупаційна «влада» стверджувала, що внаслідок ударів було поранено кілька десятків людей, гауляйтери не уточнюють, чи є поранені російськими військовими. Кремлівський пропагандист Володимир Соловйов закликав завдати ударів у відповідь по західних підприємствах, що виготовляють ракети, які Україна ймовірно використала під час удару. Однак подібні заклики Соловйова до ескалації із Заходом є шаблонною риторикою для його внутрішньої аудиторії, та не жодним чином не відображають фактичної позиції Кремля з цього питання. Російські «воєнкори» натомість висловили занепокоєння, що удар по Севастополю є передвісником активізації української «кампанії перехоплення» — завчасних ударів по важливих військових і логістичних об’єктах — в окупованому Криму. Один з «воєнкорів» стверджував, що російські сили не в змозі завдати масштабних ударів по українських аеродромах і що «бездіяльність» російських військових дозволила ЗСУ достатньо зміцнити захист аеродромів проти російських ударів.

Коментуючи візит Кім Чен Ина в Росію, аналітики ISW припускають, що Володимир Путін, ймовірно, стурбований тим, що новий етап відносин Росії з Північною Кореєю може поставити під загрозу існуючі схеми ухилення Росії від міжнародних санкцій. Путін зустрівся з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином на космодромі Восточний в Амурській області 14 вересня. Путін назвав зустріч «продуктивною» і повідомив, що вони з Кім Чен Ин «відверто обмінялися думками щодо ситуації в регіоні та двосторонніх відносин». Російський диктатор також заявив, що РФ продовжує дотримуватися обмежень на військово-технічне співробітництво з Північною Кореєю, однак зазначив, що в «рамках нинішніх правил є можливості». Путін, ймовірно, нейтрально змальовує свою зустріч з Кімом, щоб збалансувати зацікавленість Росії в придбанні північнокорейських артилерійських боєприпасів та занепокоєння щодо ризику вторинних міжнародних санкцій проти РФ через потенційну торгівлю з Північною Кореєю — на тлі посиленого міжнародної уваги щодо ухилення Росії від санкцій.

ЗСУ досягли подальшого просування на заході Запорізької області та, як повідомляється, просунулися поблизу Бахмута, продовжуючи контрнаступальні операції на обох ділянках фронту 13 вересня. Геолокаційні кадри, опубліковані 12 вересня, показують, що ЗСУ досягли обмежених успіхів на південь від Роботиного (12 км на південь від Оріхова) на заході Запорізької області. Генштаб України 13 вересня теж повідомив, що українські сили досягли часткових успіхів біля Роботиного, а такожКліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута), Андріївки (10 км на південний захід від Бахмута) та Курдюмівки (13 км на південний захід від Бахмута) на Бахмутському напрямку. [12]

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Міноборони Росії намагалося зірвати ротацію сил ПВК Вагнера в Сирії на тлі повідомлень про подальші зусилля російського військового керівництва з блокування операцій вагнерівців у Сирії. Відомий прокремлівській «воєнкор» 13 вересня повідомив, що Міноборони Росії заблокувало ротацію сил Вагнера з Африки через авіабазу Хмеймім у Латакії, Сирія — що нібито спонукало сили ПВК Вагнера домовлятися з Міноборони Сирії про ротацію через авіабазу Тіяс у Хомсі. Однак, відповідно до цих даних, Міноборони РФ заблокувало транспортними засобами злітно-посадкову смугу, щоб не дати літаку ПВК Вагнера приземлитися на авіабазі Тіяс, а потім підняло гелікоптери, погрожуючи збити літак Вагнера. «Воєнкор» стверджував, що керівники ПВК Вагнера в Сирії зв’язалися із заступником міністра оборони Росії генерал-полковником Юнус-Беком Євкуровим, який зрештою дозволив літаку приземлитися.

Дані про цей конфлікт російського Міноборони та вагнерівців у Сирії свідчать про те, що елементи ПВК Вагнера все ще можуть мати згуртоване керівництво, а також що російське Міноборони глибоко стурбоване напівнезалежністю сирійського контингенту ПВК Вагнера. В ISW припускають, що в Сирії вагнерівці можуть мати кращі бойові можливості, аніж контингенти ПВКВагнера в інших державах, зокрема в Африці. Міноборони РФ також може бути стурбоване тим, що сирійський контингент ПВК Вагнера більш лояльний до Пригожина, аніж інші підрозділи.

Редактор: Інна Семенова