Чому окупанти призупинили атаки на Куп’янсько-Лиманському напрямку і навіщо Путін зустрічався з Кадировим — оцінка ISW
Український військовослужбовець поблизу лінії фронту (Фото:REUTERS/Oleksandr Ratushniak)
На Куп’янсько-Лиманському напрямку, де росіяни в останні місяці намагалися вести інтенсивний наступ, Україна фіксує відносне затишшя і зменшення окупаційних штурмів: вочевидь, намагаючись виснажити ЗСУ, росіяни виснажили власні сили.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Протягом 28 вересня ЗСУ продовжили наступальні дії поблизу Бахмута та на заході Запорізької області. У Генштабі ЗСУ повідомили, що українські війська продовжували наступальні дії на Мелітопольському та Бахмутському напрямку. ISW також відзначає, що в підрозділах російських окупантів, зокрема Шторм Осетія та Аланія, називають «вкидами» нещодавні повідомлення про український прорив у районі Роботиного-Вербовового.
Потягом останніх днів російські війська знизили темпи своїх локальних наступальних дій на лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, констатує ISW. Російські та українські офіційні особи дедалі частіше повідомляють про зменшення російських атак на Куп’янському та Лиманському напрямках. На думку аналітиків ISW, це свідчить про те, що наступальні операції ЗСУ в інших районах відтягнули російські війська від лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна та значною мірою виснажили наступальні зусилля Росії на цій лінії. Микола Уршалович, в. о. директора департаменту планування застосування Головного управління Нацгвардії, 28 вересня заявив, що минулого тижня російські війська вели оборонні дії та посилювали підрозділи, тоді як українські сили вели наступальні дії та відкидали російські війська. У ранковому звіті Генштабу ЗСУ 28 вересня повідомлялося про відсутність штурмів росіян на Куп’янському та Лиманському напрямках, тоді як у вечірньому звіті – лише про одну атаку росіян на південь від Кремінної поблизу Білогорівки. Натомість російська авіація на цій ділянці фронту стає дедалі: повідомляється про постійні російські авіаудари по контрольованих Україною мостах через річку Оскіл — імовірно, з метою завадити будь-яким українським наступальним операціям на схід від річки.
Інфографіка: ISW
Російська авіація посилює свою активність у Харківській, Луганській та Херсонській областях і, вочевидь, менш активно діє в тих районах Запорізької області, де ЗСУ ведуть контрнаступальні операції. Зокрема минулого тижня російські війська активізували авіаудари по об’єктах на західному (правому) березі Херсонської області та по тилових українських наземних лініях комунікацій на Куп’янському напрямку. У Генштабі ЗСУ підтверджують, що російські штурмовики Су-35 і вертольоти Ка-52 активізувалися на Куп’янському в Лиманському напрямках, насамперед поблизу Сіверська (19 км на південь від Кремінної) та в районі Серебрянського лісництва (11 км на південь від Кремінної).
Водночас, констатують аналітики ISW, українські військові, схоже, покращили свою здатність збивати російські гелікоптери Ка-52 від середини серпня 2023 року, тож російське командування, можливо, зменшило використання авіації на заході Запорізької області через побоювання щодо втрат авіації та пілотів. Зменшення використання російської авіації у Запорізькій області, однак, серйозно не підірвало російську оборону — насамперед через те, що росіяни, схоже, збільшили використання ударних безпілотників проти наступаючих сил ЗСУ, а артилерійські підрозділи окупантів продовжують відігравати значну роль у відбитті українських атак. Залишається незрозумілим, чого прагнуть досягти російські війська, посиливши авіаційну активність в Херсонській області, та чи зможуть додаткові авіаудари по українських об’єктах на Куп’янському та Лиманському напрямках компенсувати загальне погіршення російської бойової потужності в цьому районі, резюмують в ISW.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Декілька російських «воєнкорів» та провоєнних пабліків визнали, що суттєво «самоцензурують» власні звіти про тактичні реалії і проблеми росіян на певних ділянках фронту — зокрема були озвучені оцінки, що вони публікують лише від 5% до 15% інформації, яку отримують. Окрім заборони на розголошення даних один з пабліків виправдав це тим, що, мовляв, публікації про постійні проблеми окупантів все одно не сприяють їхньому вирішенню — серед таких проблем він назвав зв’язок, наявність і підвіз боєкомплектів, заміну шин на техніці, дрони, прилади спостереження, РЕБ, ставлення до мобілізованих в’язнів у підрозділах Шторм-Z, скарги на виплати чинним та пораненим російським окупантам, знос стволів тощо. Ще більше такій «самоцензурі» в російському інформаційному просторі, вочевидь, сприятиме законопроект, який Держдума РФ вже прийняла в першому читанні – він передбачає кримінальну відповідальність за «пропаганду та виправдання екстремізму».
Коментуючи зустріч Володимира Путіна і чеченського ватажка Рамзана Кадирова 28 вересня, ISW констатував, що вона відбулася на тлі поточних спекуляцій щодо здоров’я Кадирова та негативної реакції навіть російської громадськості на нещодавню поведінку сина Кадирова, який побив жителя Волгограда Микиту Журавеля, підозрюваного у справі про спалення Корану. Під час зустрічі Путін схвально відгукнувся про заявлені «успіхи» чеченських сил в Україні та про керівництво Кадирова Чечнею. В ISW вважають, що ця зустріч, ймовірно, є відповіддю на прояви лояльності Кадирова до Путіна після збройного заколоту ПВК Вагнера та свідчить про готовність російського диктатора продовжувати підтримувати Кадирова, попри нещодавні події довкола нього.
Редактор: Інна Семенова
