Чому звільнення Кліщіївки та Андріївки — доказ стратегічного успіху ЗСУ і про що свідчать чутки навколо здоров’я Кадирова — ISW
Військовослужбовці 3-ї штурмової бригади в Андріївці, 16 вересня 2023 (Фото:3rd assault brigade/Ukrainian Armed Forces Press service/Handout via REUTERS)
Звільнення Кліщіївки та Андріївки є не лише формальним витісненням окупантів з цих вщент зруйнованих населених пунктів, але й свідченням довгострокового стратегічного успіху ЗСУ в утриманні російських сил навколо Бахмута.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
ISW називає звільнення Кліщіївки, а також продовження українських тактичних успіхів в районах на північний захід від Бахмута «тактичними досягненнями стратегічного значення» — адже з літа 2022 року вони дозволяють ЗСУ утримувати тут значну частину російських підрозділів повітряно-десантних військ. «Українські війська святкують звільнення двох невеликих населених пунктів на південь від Бахмута [Кліщіївки та Андріївки], хоча всі зусилля, докладені Україною спочатку для оборони, а нині для проведення контрнаступальних операцій навколо Бахмута, стали предметом невиправданої критики», — нагадують аналітики ISW у спеціальному окремому деталізованому звіт про ролі операцій ЗСУ в районі Бахмута. Однак насправді оборонні та контрнаступальні операції України на Бахмутському напрямку є «оперативно обґрунтованим заходом, який зафіксував велику кількість російської бойової сили, яка в іншому випадку була б доступна [окупантам] для посилення російської оборони на півдні України».
Інфографіка: ISW
В ISW нагадують, що нині російську оборону в районі Бахмута тримають підрозділи двох з чотирьох дивізій ВДВ і трьох з чотирьох окремих бригад ВДВ Росії. «Це значне досягнення України допомогло запобігти створенню Росією великого мобільного оперативного резерву ВДВ, який міг би бути використаний для зупинення основного контрнаступу України в Запорізькій області», — наголошують експерти ISW. Тож продовження широкомасштабних контрнаступальних зусиль України навколо Бахмута дійсно є необхідним для того, щоб утримувати російські сили в цьому районі, засвідчують вони. Нещодавня ймовірна передислокація загону однієї окремої бригади ВДВ з-під Бахмута на південь України свідчить про те, наскільки відчайдушно росіяни прагнуть компенсувати ті бойові потужності, які Україна «скувала» навколо Бахмута.
Тривалі чутки щодо здоров’я глави Чеченської Республіки Рамзана Кадирова, які заповнили російський інформаційний просторі, підкреслюють залежність Володимира Путіна від Кадирова у тому, що стосується подальшої «стабільності» російського режиму в Чечні, констатують аналітики ISW. Головне управління розвідки України Міноборони України заявило, що 15 вересня Кадиров перебував у комі, що спровокувало хвилю чуток про поганий стан здоров’я Кадирова також серед російських «воєнкорів» та інсайдерських джерел. На відео, опублікованому 17 вересня, Кадиров спростував чутки про стан свого здоров’я. Дестабілізація правління Кадирова в Чечні стала б серйозним ударом для режиму Путіна, наголошують експерти — частково через те, наскільки важливим для популярності Путіна в Росії на перших етапах його правління було встановлення «стабільності» в Чечні шляхом жорстокої і кровопролитної війни.
ISW також коментує завершення російської подорожі Кім Чен Ина, диктатора Північної Кореї. 17 вересня він завершив свою поїздку до Росії вересня і отримав кілька одиниць військової техніки від губернатора Приморського краю (Олег Кожем’яко подарував йому бронежилет, а також п’ять дронів-камікадзе та розвідувальний безпілотник літакового типу). У Далекосхідному федеральному університеті Кім Чен Ин також зустрівся з російськими військовими інженерами. З цієї нагоди ISW нагадує попередню оцінку про те, що Росія може бути відкритою для різних форм технологічної та оборонної співпраці з Північною Кореєю, але навряд чи [публічно] надасть Пхеньяну фізичні системи озброєння — насамперед через побоювання Москви, що передача режиму Північної Кореї таких систем може спровокувати подальші санкції проти Росії. Тому аналітики вважають примітним той факт, що російський чиновник подарував Кіму зразки військової техніки, які, ймовірно, повернуться в Північну Корею разом з Кімом. Адже санкції Організації Об’єднаних Націй визначають, що «всі держави-члени зобов’язані запобігати прямим чи непрямим поставкам, продажу чи передачі в КНДР — через їхню територію або їхніми громадянами, або з використанням суден чи літаків під їхнім прапором […] – будь-якої зброї та відповідних матеріальних засобів, включаючи стрілецьку зброю та легке озброєння». Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль вже констатував, що військово-технічні угоди Росії та Північної Кореї можуть порушувати санкції, прийняті Радбезом ООН. За його словами, якщо інформація про ці домовленості підтвердиться, то це буде незаконним порушенням санкцій. В ISW нагадують, що війна в Україні спричинила швидке зростання південнокорейського експорту зброї, оскільки Південна Корея поповнює західні запаси боєприпасів і систем, які Захід передав Україні. Водночас Південна Корея ще не надавала Україні летальну безпекову допомогу напряму.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Редактор: Інна Семенова
