Дальність ураження 1000 км. Експерт — про те, чи вигідно Україні самостійно виробляти далекобійне ракетне озброєння

Навіть якщо Україна розпочне власне або ліцензійне виробництво далекобійних ракет, на початковому етапі варто розраховувати лише на одиничні екземпляри, вважає Олег Катков (Фото:DR)

Автор: Роман Фещенко

Олег Катков, головний редактор військового порталу Defense Express, пояснює, які саме далекобійні ракети може виготовляти Україна та на яку кількість ракетного озброєння може розраховувати після запуску власного або ліцензійного виробництва.

Теоретично Україні під силу самостійно виробляти далекобійну балістичну ракету, вважає головний редактор військового порталу Defense Express Олег Катков. Свою думку він пояснює тим, що оскільки існують балістичні ракети як твердопаливні, так і рідкопаливні, то останні — менш технологічні у виробництві. «В Україні, як на мене, навіть більші напрацювання саме у рідкопаливних системах», — переконує експерт. І додає, що перші балістичні ракети взагалі були виключно рідкопаливні.

Але виготовлення рідкопаливної ракети означатиме, що вона матиме більший розмір, ніж твердопаливний варіант, а через це виникає проблема з її запуском.

«Втім, якщо не гнатися за умовою, що балістична ракета має бути виключно твердопаливною, а може бути й рідкопаливною, то тоді з’являються доволі цікаві [для України] можливості», — вважає фахівець.

Щодо питання, як найоптимальніше діяти Україні — купити готову далекобійну ракету, придбати іноземну ліцензію на її виробництво чи розробляти таке озброєння самостійно, головний редактор Defense Express говорить, що є різні відповіді, і всі невтішні. «Зараз вони [відповіді] відірвані від реальної безпекової ситуації й об’єктивно мова, скоріше, йде про термін «після перемоги», — каже Катков.

На його думку, якщо придбати готову ракету, то це буде найшвидший варіант, але буде втрачена власна компетенція у розробці й виробництві зброї. «Гроші підуть в економіку іншої держави замість того, щоб залишитись у власній країні. Зрештою, коли піде мова про створення нового покоління власного озброєння, то доведеться перестрибувати одразу через покоління», — пояснює експерт.

Натомість, якщо розробляти і розвивати власне озброєння, то необхідно буде витратити значно більше коштів і часу. І не факт, що все вдасться.

Тому, на думку Каткова, між цими двома підходами, саме посередині знаходиться варіант з кооперацію з іншими виробниками озброєння та ліцензійним виробництвом.

Втім, навіть якщо мова йтиме про власне або ліцензійне виробництво, то на початковому етапі Україна може розраховувати тільки на одиничні екземпляри. Це пояснюється тим, що навіть після ухвалення рішення про початок виробництва, воно проходить налагодження, відтак починається серійне виробництво — спершу малої, а потім — звичайної інтенсивності.

«Тому об’єктивно, навіть якщо така далекобійна ракета є, вона пройшла випробування і підприємства, які будуть залучені в її серійному виробництві, отримали кошти й почали виробництво, то ми [спочатку] говоритимемо про одиниці», — запевняє Катков.

Нагадаємо, 8 червня міністр оборони Олексій Резніков під час заходу Великий день з NV. Діалоги про відновлення України заявив, що у країни є дуже хороші перспективи мати власні ракети із дальністю ураження більш ніж 1000 км. При цьому очільник оборонного відомства зазначив, що виконавцями робіт є українські виробники й мова йде про державну програму.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Згодом з’явилося інтерв’ю голови Західноукраїнського об’єднання підприємств оборонно-промислового комплексу Ігоря Крола, в якому він оцінив рівень готовності українського оперативно-тактичного ракетного комплексу лише на 65−70%.

Повну версію інтерв’ю з Олегом Катковим читайте тут.