ДБР: Роман Гринкевич хотів організувати втечу за кордон, користування телефоном обмежив

Роман Гринкевич (Фото:roma_hrynkevych/Instagram)

Фігурант справи про закупівлі про закупівлі для ЗСУ, син львівського бізнесмена Роман Гринкевич намагався організувати втечу за кордон і щоб його не відстежили, обмежив користування мобільним зв’язком.

Про це радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян повідомила в етері Радіо Свобода.

За її словами, упродовж тижня українці телефонували правоохоронцям, щоб передати дані про те, що бачили людину, схожу на оголошеного в розшук Гринкевича-молодшого, проте зрештою його знайшли слідчі.

«Як це уже було зроблено — можливо, колись оперативники й слідчі розкриють ці секрети. Але у кожній професії мають бути свої таємниці». — сказала Сапьян.

Вона розповіла, що в Одесі Гринкевич намагався домовитися про виїзд за кордон. Куди саме, точно невідомо, проте радниця Бюро припускає, що це могла бути Румунія.

22 січня Романа Гринкевича затримали в Одесі. Увечері суд заарештував його до 17 березня з альтернативою застави в 500 млн гривень.

18 січня Гринкевича-молодшого оголосили в розшук за підозрою у причетності до постачань Міноборони неякісного товару для ЗСУ.

Справа Ігоря Гринкевича

До початку повномасштабного вторгнення Росії Ігор Гринкевич був відомий як львівський підприємець у будівельній сфері.

Після початку повномасштабної війни компанії, які Міноборони називає «афілійованими з Гринкевичем», увійшли до кола найбільших постачальників української армії. Ці компанії виграли загалом 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на суму понад 1,5 млрд грн.

За даними правоохоронців, близькі до Гринкевича компанії постачали Міноборони низькоякісні товари, зокрема військовий одяг.

В останні місяці 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження «за фактом махінацій із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ», що стосується компанії Гринкевича.

29 грудня 2023 року ДБР повідомило про затримання Гринкевича на спробі дати хабар: він пропонував 500 тисяч доларів США одному з керівників Головного слідчого управління ДБР, щоб повернути заарештоване в межах слідства майно.

Наступного дня після затримання Печерський райсуд Києва заарештував Гринкевича у справі про хабарництво. Бізнесмена відправили під варту з можливістю застави в розмірі 429 млн 440 тис. грн. Суд арештував його майно, а ДБР — рахунки й активи його компаній.

Ігор Гринкевич є підозрюваним у двох справах:

• про спробу хабаря — за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) — стаття передбачає можливість позбавлення волі на строк до восьми років;
• про створення та участь у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що було вчинене злочинною організацією в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України) — санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Міноборони розірвало договори на постачання одягу з компаніями, які пов’язують із Гринкевичем. Пізніше відомство розірвало нещодавно укладений договір на постачання продовольства від компанії Трейд лайнс рітейл, афілійованої з бізнесменом.

Редактор: Катерина Денісова