Де просуваються вперед ЗСУ і що вказує на можливий провал угоди між Пригожиним і Путіним щодо вагнерівців у Білорусі – ISW

Українські військові неподалік фронту у Запорізькій області, 31 липня 2023 року (Фото:REUTERS/Sergiy Chalyi)

У той час, як ЗСУ продовжують поступове просування на півдні України та під Бахмутом, в російському інфопросторі з’явилися дані про можливий провал «угоди» щодо передислокації сил ПВК Вагнера в Білорусь.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

9 серпня ЗСУ продовжували контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту та на окремих ділянках просунулися вперед. У Генштабі ЗСУ повідомили, що українські війська продовжували контрнаступальні дії на Бахмутському, Бердянському (район кордону Донецької та Запорізької областей) та Мелітопольському напрямках (захід Запорізької області). Геолоковані кадри, опубліковані 9 серпня, свідчать, що українські сили просунулися на північний схід від Роботиного на заході Запорізької області, але міра і масштаб цього просування наразі невідомі. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ ЗСУ Таврія Сергій Кузьмін 8 серпня заявив, що українські війська вийшли на першу лінію оборони РФ у невстановленому районі на Мелітопольському чи Бердянському напрямках. Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила 9 серпня, що українські сили досягли часткового успіху на південь від Великої Новосілки поблизу Урожайного та Приютного та на південний схід від Оріхова поблизу Вербового. Відомий російський «воєнкор» стверджував, що українські сили просунулися в Урожайне в районі кордону Донецької та Запорізької області і припустив, що українські сили, можливо, захопили деякі російські позиції на південь від Бахмута. Маляр відзначила, що українські війська ведуть контрнаступ належним чином і успішно досягають виснаження наступального потенціалу Росії, як ЗСУ робили це під час літньо-осінньої кампанії 2022 року в Херсонській області.

Коментуючи потужний вибух на оптико-механічному заводі у Сергієвому Посаді Московської області РФ, аналітики ISW зауважують, що цього разу більшість російських джерел не приписували Україні відповідальність за інцидент. Натомість у російському провоєнному інфопросторі звучали твердження про те, що до вибуху нібито призвело порушення техніки безпеки.

Значну частину сьогоднішнього звіту ISW приділяє інформації про можливий провал угоди між Володимиром Путіним і Євгеном Пригожиним та першим даним про виведення частини ПВК Вагнера з Білорусі. Щодо цієї теми аналітики ISW озвучують такі спостереження і висновки:

• Російське інсайдерське джерело 8 серпня повідомило, що ПВК Вагнера нібито проводить перший етап виведення бойовиків з Білорусі шляхом автобусних перевезень груп у 500−600 осіб з Білорусі в Краснодарський край та Воронезьку і Ростовську області РФ, а другий етап виведення нібито розпочнеться після 13 серпня. Це та ще одне джерело, пов’язане з вагнерівцями, припустили, що війська ПВК Вагнера можуть залишити Білорусь — буцімто через те, що Олександр Лукашенко відмовився фінансувати бойовиків, коли з’ясував, що Росія не буде платитиме за ПВК Вагнера, як він, вочевидь, очікував. Також інсайдерські джерела стверджують, що невелика група інструкторів-вагнерівців нібито залишиться в Білорусі для навчання білоруських сил.
• ISW поки не спостерігав візуальних доказів того, що війська Вагнера виїжджають з Білорусі. Водночас ще 6 серпня російські інсайдерські джерела стверджували, що сили ПВК Вагнера, які не були задіяні в Лівії, «терміново» пішли у відпустку, і що командири вагнерівців закликали бойовиків підтримувати зв’язок з ними, оскільки нові накази можуть надійти будь-коли.
• Джерела, пов’язані з ПВК Вагнера, стверджують, що основні сили бойовиків«активізуються» наприкінці серпня — без додаткових уточнень їхньої мети. Загалом заяви про те, що ПВК Вагнера нібито переміщуються з Білорусі — відносно безпечного притулку для сил Вагнера та Пригожина — назад в Росію, дані про «нові накази» та заяви про майбутню «активізацію» ПВК Вагнера наприкінці серпня, ймовірно, свідчать про те, що угода, яка дозволяла вагнерівцям переїхати в Білорусь та продовжити діяльність там і в Африці, розвалилася.
• Достовірність цих заяв і майбутнє ПВК Вагнера залишаються незрозумілими на момент звіту ISW. Аналітики продовжуватимуть моніторинг та звіти про показники, які можуть підтвердити або спростувати ці дані та гіпотези. Поки ситуація розвивається в дедалі складнішому інформаційному середовищі за відсутності прямих коментарів Пригожина чи інших лідерів ПВК Вагнера.
• Володимир Путін, ймовірно, досі стурбований загрозою, яку становить Євген Пригожин становить для його довгострокових цілей, і продовжує зосереджуватися на остаточному відокремленні Пригожина від сил ПВК Вагнера.
• Водночас намагання Путіна зберегти бойову складову «вагнерівських» сил без Пригожина, схоже, суперечить цілям російського міністра оборони Сергія Шойгу. За даними російського інсайдерського джерела, Шойгу намагається відібрати у Пригожина важелі впливу РФ в Африці, чим розлютив керівництво та бойовиків Вагнера. Якщо це правда, то подібні дії Шойгу можуть відвернути від Путіна тих вагнерівців, прихильності яких він домагається. Пріоритети Путіна та Шойгу періодично розходяться протягом повномасштабного вторгнення в Україну, нагадують в ISW — найчастіше тоді, коли Путін віддає перевагу балансуванню між конкуруючими групами та інтересами, тоді як Шойгу намагається встановити повний контроль над російськими силами, задіяними в Україні.
• Путін також може мати намір повернути війська ПВК Вагнера в Росію, щоб сприяти знищенню чи реструктуризації вагнерівських сил. На думку аналітиків ISW, найімовірніші напрямки дій Кремля щодо вагнерівців, швидше за все, призведуть до загального зниження бойової потужності цієї ПВК.
• Ймовірний крах угоди між ПВК Вагнера, Путіним і Лукашенком вказує на те, що Путіну не вдалося рішуче розв’язати проблеми, які виникли після повстання Пригожина і вагнерівців 24 червня. «Путін навряд чи вирішить проблему Вагнера, доки зберігається напруженість між його власною метою відокремити Пригожина від вагнерівців і прагненням Шойгу забезпечити повний контроль Міноборони над ПВК Вагнером та іншими збройними формуваннями, які воюють за Росію», — прогнозують в ISW

Тим часом російська ветеранська спільнота, схоже, намагається реабілітувати Сергія Суровікіна, номінального заступника російського командувача театром бойових дій в Україні, після перевірок його зв’язків з ПВК Вагнера. Колишній командир Суровікіна, генерал-полковник Валерій Марченков, заявив державному виданню URA.ru, що Суровікін не порушив і ніколи не міг порушити свою присягу, та похвалив його за «новаторську» оборонну стратегію, яка сповільнює українські контрнаступальні операції на півдні України. Інтерв’ю Марченкова може свідчити про те, що антигерасимовська фракція у РФ вважає, що Суровікін має шанс повернутися до участі у командуванні операціями на передовій. Повернення Суровікіна, ймовірно, залежатиме від його здатності переконати Путіна у своїй лояльності та корисності на полі бою — обидва наративи представлені в інтерв’ю Марченкова, констатують в ISW.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Редактор: Інна Семенова