День української писемності та мови: як повномасштабна війна перетворила українську на символ нарівні з прапором і гербом

Поділитися:

Нові підручників з української мови для 5 класу, видані 2023 року (Фото:Оксен Лісовий / Facebook)

У п’ятницю, 27 листопада, Україна відзначає День української писемності та мови — вперше у нову дату. Раніше це свято відзначали 9 листопада.

NV нагадує про те, чому День української писемності та мови святкують саме сьогодні, і розповідає важливі факти щодо сфери вжитку української мови на тлі повномасштабного вторгнення Росії.

Що це за свято і чому змінили його дату?

День української писемності та мови відзначають в Україні з 1997 року, коли тодішній президент Леонід Кучма видав відповідний указ. Свято встановили на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням «важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Спочатку його святкували щороку 9 листопада. За юліанським календарем православних свят саме в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора Літописця. Київський літописець жив наприкінці XI — на початку XII ст., був ченцем Києво-Печерського монастиря та значно розвинув набутки творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Йому приписують авторство Повісті временних літ, унікального історичного джерела того періоду. Вважається, що Нестор не лише детально описував поточні події, але й завдяки дослідженню інших манускриптів відновив і прописав важливі історичні віхи.

Повість написана церковнослов’янською мовою, тодішньою літературною. Однак у тексті представлено чимало слів українською — розмовною мовою тисячолітньої України-Русі, нагадує Радіо Свобода. «Українська лексика ллється суцільним потоком», — як висловив це професор Василь Яременко, один із дослідників давніх рукописів.

Серед цих слів: «хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, печерка, пороги (Дніпровські), сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря».

Також використовується кличний відмінок, властивий саме українські мові: княгиня Ольга звертається до Святослава «сину», кияни до князя Володимира — «княже», Ярослав Мудрий до війська — «дружино», князь Ізяслав до брата «брате, не тужи».

Саме Преподобного Нестора вважали покровителем викладачів, учнів, вчених, а згодом — і журналістів. У середньовічній Україні до нього зверталися батьки із проханням про допомогу дітям у навчанні, його підтримки в осягненні науки просили майбутні богослови та духівники.

Однак починаючи з цієї осені через зміну церковного календаря пам’ять Нестора Літописця Україна вшановуватиме 27 жовтня.

У 2023 році, на другому році повномасштабної війни Росії, Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) вирішили перейти на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Нині юліанський календар сприймається як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним (новоюліанським) календарем користуються ті церкви, які підтримують нашу помісну церкву [ПЦУ], натомість опоненти і, в першу чергу, РПЦ — дотримуються старого календаря (юліанського)», — пояснили необхідність календарної реформи в Православній церкві України.

Відповідно до оновленого календаря у церковному році, який розпочався 1 вересня 2023-го, більшість дат церковних свят змістилися на 13 днів назад. Тож і День української писемності та мови було перенесено на 27 жовтня замість 9 листопада.

Відповідний указ президент України Володимир Зеленський підписав у липні 2023 року. Аналогічно були перенесені інші свята. Так, Різдво Христове в Україні відтепер відзначатимуть 25 грудня замість 7 січня; День Української Державності – 15 липня замість 28 липня; День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрови Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.

Щороку саме в день української писемності та мови пишуть Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Цю традицію ще в 2000 році започаткувала команда Українського Радіо, аби сприяти об’єднанню навколо української мови. Відтоді ця подія стала щорічною традицією і становить найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців та експертів української мови з усього світу. Суспільне Мовлення транслює диктант на всіх доступних платформах, включаючи телебачення, радіо та цифрові медіа.

Зазвичай у радіодиктанті беруть найактивнішу участь школярі, студенти та викладачі навчальних закладів. Проте з року в рік до цієї ініціативи приєднуються люди різного віку та різних професій.

Українська мова на тлі війни з РФ

• За час вторгнення кількість україномовних у побуті перевищила 70%

Кількість громадян України, які спілкуються українською мовою в повсякденному житті, зросла до 71% порівняно з 2021 роком, коли цей показник становив 64%. Про це свідчать результати спільного опитування фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, які були оприлюднені в березні 2023 року.

«Така динаміка є результатом і ефекту символічної відмови, і – частково — неможливості проводити дослідження громадської думки на окупованих і прифронтових територіях півдня та сходу», — заявили соціологи про результати опитування.

Натомість російську назвали мовою домашнього спілкування 3% жителів заходу України, 17% – у центрі, 55% – на півдні і 47% – на сході (українською вдома спілкуються 96%, 78%, 35% і 40% відповідно).

Навіть попри те, що російська мова лишається поширеною у повсякденному спілкуванні на півдні та сході України, соціологи нагадують, що вживання мов не обмежується лише спілкуванням у родині чи з найближчими друзями.

«Найімовірніше, значна частина тих, хто відзначили російську як переважну мову спілкування вдома, послуговуються українською у публічній сфері, при спілкуванні з україномовним співрозмовником тощо», — вказують соціологи.

Зберігається і відмінність у мовній практиці жителів різних типів населених пунктів. Як це було і раніше, у містах півдня та сходу України російська мова повсякденного спілкування досі є поширеною, тоді як жителі селищ та сіл здебільшого україномовні.

• 78% українців нині вважають українську мову рідною

Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова влітку 2023 року. 78% респондентів відзначили, що рідною для них є саме українська мова. За останні 15 років цей показник виріс у півтора раза.

У 2017 році українську мову називали рідною 68% респондентів, у 2015-му — 60%, у 2006 році — 52%.

16% опитаних нині кажуть, що і українська, і російська однаковою мірою є для них рідними. Це стільки ж, скільки було у 2006 році, проте менше, ніж у 2013 та 2015 роках — відповідно 23% і 22%.

А частка тих, хто називає рідною російською мову, зараз зменшилася до 5% (у 2017 році таких було 14%, у 2013-му — 26%, у 2006-му — 31%).

• Українці пишаються мовою як державним символом нарівні з прапором і гербом

До дня 32-ї річниці Незалежності України соціологи Центру Разумкова провели опитування, в ході якого запитали українців про їхнє ставлення до атрибутів та символів України як незалежної держави. Серед варіантів були такі відповіді: «пишаюся цим», «ставлюся позитивно», «ставлюся негативно», «ставлюся негативно і хотів би змінити», «важко відповісти».

З’ясувалося, що сьогодні українською мовою в Україні пишаються так само, як і гербом та прапором України. При цьому порівняно з 2011 роком в рази зросла частка тих, хто пишається державними символами України:

• прапором України — з 26% у 2011 році до 75% у 2023 році (тих, хто обрав відповідь «пишаюся цим);
• гербом України — з 25% до 74%;
• гімном України — з 22,5% до 69%;
• державною мовою — з 32% до 74%;
• гривнею як грошовою одиницею — з 19% до 57%.

Цікаво, що українською мовою пишаються більшість жителів усіх регіонів: від 86% на заході країни до 64% на сході. А представники молодших вікових груп частіше, ніж представники старших поколінь, пишаються державними символами та атрибутами. Так, українською мовою пишаються 81% респондентів віком молодше 30 років і 67% тих, кому 60 і більше років.

• На захоплених територіях росіяни воюють з українською мовою так само, як з армією України

В школах окупованого Криму вивчення української мови не пропонують вже навіть факультативно, як це було в минулі роки окупації, повідомило на початку жовтня 2023 року постійне представництво президента України в Автономній Республіці Крим.

«Попри те, що українська та кримськотатарська разом із російською оголошені окупантами в Криму державними мовами, їх послідовно вичавлюють із системи освіти півострова», — наголошують у представництві.

Крім того, у Запорізькій області окупанти оголосили, що з 1 вересня 2023 року вивчення української для школярів більше не буде обов’язковим.

У школах на тимчасово окупованій частині Донецької області також відтепер зробили уроки української мови «факультативним» та не обов’язковим предметом. Для цих «факультативів» росіяни розробили «примітивну» програму з вивчення української мови для учнів середніх та старших класів. На такі уроки виділено всього близько 300 годин на 5 років.

За інформацією Центру національного спротиву, у подібні способи російські окупанти намагаються витіснити українську мову з усіх сфер суспільного життя на захоплених ними територіях.

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Директор ЦРУ Вільям Бернс написав книжку,
яка, на мою думку, має бути обов’язковою для прочитання тими, хто прагне зрозуміти всі важливі події у світі з кінця ХХ століття, зокрема за кулісами дипломатії, міжнародної політики
Кирило Буданов, начальник ГУР, — про книгу
Невидима сила. Як працює американська дипломатія

Повний текст про улюблені книжки
Буданова читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Путін був змушений вбити одного зі своїх найдовіреніших лейтенантів, Пригожина, на очах у всього світу, щоб показати, що він все ще головний. Це схоже на кінець гангстерського фільму Обличчя зі шрамом, коли Тоні Монтана вбиває свого найкращого друга
Борис Джонсон, британський експрем’єр

Повне інтерв’ю з Джонсоном
читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Європейський Союз з’явився тільки тому, що Захід програв всі війни за свої імперії
Тімоті Снайдер, знаменитий американський історик

Повне інтерв’ю з Снайдером
читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Володимир Зеленський є президентом країни в стані війни понад 600 днів, він неабияк втомився, і я не впевнений, що він настільки жадає влади, що захоче лишитися при владі назавжди
Френсіс Фукуяма, зірковий американський політолог і філософ

Повне інтерв’ю з Фукуямою
читайте в номері,
що можна придбати тут

Редактор: Інна Семенова