«Для Заходу це ідеальні випробування». Федоров — про новітні технології в українських дронах і про те, що саме потрібно на фронті
Поділитися:
На думку Михайла Федорова, розвиток дронів рухатиметься до автономності, щоб у майбутньому безпілотники самостійно виконували задачі (Фото:Міністерство цифрової трансформації України)
Автор: Роман Фещенко
Віце-прем’єр Михайло Федоров розповів NV про перспективи виробництва безпілотних апаратів в Україні та в якому напрямку, на його думку, розвиватимуться дрони.
Так звана війна дронів стає дедалі запеклішою і затятішою, а безпілотні апарати перетворюються на один із найперспективніших засобів ураження у війні проти російських окупантів. Майже щодня з’являються відеопідтвердження, як українські війська з допомогою безпілотників знищують на фронті російську техніку та солдатів РФ. Ледь не щомісяця українські морські дрони наносять удари по військовим суднам Чорноморського флоту РФ, відправляючи їх услід за флагманом — ракетним крейсером Москва. А далекобійні БпЛА, долаючи сотні кілометрів, уражають російські нафтопереробні заводи, розміщені в глибині території агресора.
NV звернувся до Михайла Федорова, віце-прем’єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, який є також міністром цифрової трансформації України, із проханням розповісти про виробництво дронів.
— На вашу думку, які саме безпілотні апарати нині здаються найперспективнішими та найшвидшими для вітчизняного виробництва — повітряні, морські, підводні чи сухопутні?
— Безумовно, найшвидші у виробництві — FPV-дрони. Зробити їх можна з найпростіших складників.
Найскладніші в розробці та виробництві — підводні та надводні дрони.
Водночас вони показали свою ефективність. Так, держава, у якої фактично немає флоту, за допомогою підводних та надводних дронів системно нищить флот противника.
— Виробництво яких саме типів вітчизняних БпЛА зараз має стати найпріоритетнішим та які функції вони матимуть?
— Першій лінії оборони потрібні FPV-дрони, щоб відбиватися від наступу противника, атакувати укріпрайони чи пункти спостереження ворога.
Для захисту, наприклад, від [реактивних систем залпового вогню] Град потрібні важкі бомбери із захищеним зв’язком, які літають углиб до противника.
Якщо ми говоримо про Сили спеціальних операцій, для них потрібні deep strike літаки [літаки глибокого ураження] — це ті, які літають на 800 км і далі. Вони повинні мати запас ходу, захищений зв’язок, навігаційну систему, щоб пройти [засоби] РЕБ противника.
Розвідники мають бути оснащені камерою з достатнім зумом та роздільною здатністю, а також системою зв’язку, яка може забезпечити роботу під [дією засобів] РЕБ, стійкий відеосигнал та управління.
— Чи є домовленості із західними партнерами про надання Україні напрацювань у сфері новітніх технологій для виробництва сучасних дронів, таких як штучний інтелект, «машинний зір» тощо?
— Ми постійно комунікуємо з партнерами, і вони чітко розуміють наш запит щодо технологій. Не про все можна говорити публічно, адже ці технології надають нам конкурентну перевагу на полі бою. Багато компаній працюють над технологіями, пов’язаними з AI [штучним інтелектом], із захопленням та супроводженням цілі. Ми отримуємо такі зразки на тест чи навіть на бойові випробування. Після цього даємо цінний фідбек [зворотний зв’язок] для вдосконалення. Для західних компаній це ідеальне середовище для випробування своїх новітніх технологій.
Упевнений, що спільна робота вже скоро дасть дуже важливий результат, але не можу розкривати більше деталей. Ситуація на полі бою, зокрема, засоби РЕБ, частоти, інша протидія, розвивається настільки стрімко, що окремі наші дрони змінюються чи не щомісяця.
— Яким ви бачите потенціал українського ринку безпілотних апаратів та якими будуть джерела його фінансування цього року?
— Насамперед це державний бюджет. У минулому році ми показали велике зростання державних закупівель БпЛА, і, відповідно, ринок виріс у сотню разів і продовжує зростати. Якщо торік ми в кожного нового виробника викуповували всю спроможність задля його розвитку та становлення, то зараз уже з’явилася потужна конкуренція серед однакових типів дронів, що стимулює і зниження ціни, і розвиток продукту.
У цьому році плануємо поступово переходити на конкурентні торги. Домовилися, що Міноборони більше сфокусується на розвідниках, а Держспецзв’язку — на ударних БпЛА, щоб комплексно забезпечити Збройні сили всіма необхідними засобами. Сукупний бюджет цього року на дрони вже більший, ніж минулого.
— Як можна ще більше розширити та заохотити більше коло українських фахівців та інженерів для виробництва вітчизняних дронів?
— Сьогодні дійсно багато мотивованих фахівців-інженерів, які бажають долучитися до розробки інноваційних оборонних технологій. Щоб їх заохотити, потрібно забезпечити відповідні умови праці — заробітну плату, доступ до технологій та ресурсів і бронювання від мобілізації. Окрім того, необхідно створювати гарну базу для навчання українських фахівців та інженерів.
— На ваш погляд, в якому напрямку розвиватимуться дрони?
— Якщо раніше FPV-дрони використовували переважно вдень, то сьогодні зростає потреба у використанні цих дронів уночі. Тому ставлять додаткові модулі, тепловізори, нічні камери.
Також для стійкості перед [засобами] РЕБ противника незалежно від типу БпЛА розвиватиметься напрям захищеного зв’язку.
І, звісно, розвиток дронів рухатиметься до автономності — щоб мінімізувати вплив людського фактору. Тобто в майбутньому вони мають самостійно виконувати задачі.
