Додаткова мобілізація 1927 року. Як СРСР готувався до нової світової війни, і кого тоді призивали до війська в першу чергу

Поділитися:

Призовна комісія до Червоної армії на чолі з комбатом 45-го стрілецького полку 15-ї Сивашської дивізії Костянтином Колгановим (за столом у центрі), Каховка, осінь 1927 року (Фото:з колекції Геннадія Дутченка)

Автор: Олег Шама

Через кризу в англо-радянських відносинах 1927 року в СРСР було оголошено додаткову мобілізацію

«Велика Британія встановила морську блокаду СРСР і переконує Польщу вторгнутися в Білорусію та в Україну за підтримки Румунії на півдні та Фінляндії на півночі», — таке почув Ульріх Брокдорф-Ранцау, посол Німеччини в Москві, в радянському наркоматі (міністерстві) закордонних справ влітку 1927 року.

Великі черги до ТЦК. Усі перейшли на цілодобову роботу | Юрій Глущенко

https://www.youtube.com/watch?v=6wdk4ZaL8q8

Радянську Росію тоді охопила чергова масова істерії, відома як «військова тривога». Спровокував її саме Кремль, коли підтримав зброєю революційну партію Гоміндан у Китаї, а її бійці захопили британські концесійні підприємства у великих містах своєї країни. В лютому з Лондона до Москви полетіла нота від міністра закордонних справ Об’єднаного королівства Остіна Чемберлена з вимогою припинити підтримку далекосхідних заколотників і вгамувати антианглійську пропаганду в самому Союзі.

Головна більшовицька газета Правда задиркувато відреагувала на заяву британського міністра. А найбільш горласті активісти сформулювали знамените гасло Наша відповідь Чемберлену, яке ще довго носили принагідно на транспарантах. На першотравневу демонстрацію того року в Москві якісь дотепники вийшли з віршиком Дави імперіалізму гієну / Могутній робочий клас! / Вчора були танки лише в Чемберлена, / Сьогодні є вже у нас!

У британській столиці відповіли поліційним обшуком англо-радянського торгівельного товариства Аркос. Конфіскували всі документи, і деякі з них свідчили про шпигунські дії працівників компанії – Лондон відізвав своїх дипломатів з Москви.

Дров у вогонь підкинуло тогорічне вбивство кремлівського посла Петра Войкова у Варшаві. Свого часу він керував розстрілом царської сім’ї, і тепер нібито в помсту за це отримав кулю на варшавському вокзалі від іммігранта-монархіста.