Експерт пояснив, чи варто відправляти поліцейських на фронт

Поліцейські допомагають жінці, яка постраждала під час російської ракетної атаки на Харків 30 грудня 2023 року (Фото:REUTERS/Sofiia Gatilova)

Експерт з міжнародної безпеки Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко в інтерв’ю Radio NV пояснив, чи варто відправляти на фронт поліцейських.

«Ми повинні пам’ятати, що Національна поліція є одним із безпекових інструментів держави і вона в нашій системі національної безпеки виконує певну функцію. Виконання цієї функції, особливо в умовах війни, не має нівелюватися. Ми повинні розуміти потреби в певній кількості поліцейських на вулицях наших міст, враховуючи, що вони також є одним із елементів боротьби з тією ж російською агентурою, з корегувальниками, наприклад, які наводять російські ракети», — зазначив Жовтенко в ефірі Radio NV.

https://www.youtube.com/watch?v=fZqimYkVj_Q

За словами експерта, якщо держава дійде висновку, що в Національній поліції є певний резерв, то логічним рішенням буде використання його на фронті «в якійсь критичній ситуації, коли справді дуже не вистачає людей на фронті, але вони дуже потрібні і немає часу на ці 80 днів навчання».

«Зрозуміло, що цей резерв може бути використаний у тому форматі, про який говорите ви — що це люди навчені, володіють зброєю. Їх треба донавчити, бо поліцейський — це все ж не військовослужбовець, але термін навчання в цьому випадку буде мінімальним. Таким чином можна певною мірою вирішувати ту проблему, яку озвучує генерал Залужний, — із людьми на фронті з відповідними вміннями та навичками», — пояснив Жовтенко.

Він наголосив, що на ситуацію з мобілізацією поліцейських потрібно дивитися максимально об’єктивно та професійно, а не розглядати її у площині політичних заяв.

«Ми не можемо собі дозволити послабити Національну поліцію в цьому форматі, бо потім ми стикнемось із наступною проблемою, що буде відбуватися в наших містах і на наших вулицях. Тоді виникне інше питання: а де тепер брати людей для Національної поліції, аби замістити тих, кого ми відправили на фронт? Тому має бути абсолютно об’єктивна професійна оцінка, як співвідноситься нинішня чисельність поліцейських із їхньою ефективністю і з тим, як вони справляються з поставленими задачами. Відповідно, вже до цієї оцінки мають робитися висновки про те, чи є сенс мобілізувати частину поліцейських. І якщо є, то в якій чисельності це можна робити», — підсумував експерт.

За даними джерела NV під час засідання комітету з національної безпеки та оборони, присвяченого уррядовому законопроєкту про мобілізацію, яке відбулося 4 січня, були присутні міністр освіти та науки Оксен Лісовий, голова Нацполіції Іван Вигівський та міністр Кабміну Олег Немчинов.

«Вони просили не приймати в такому вигляді законопроєкт, просили щодо мобілізації вчителів, поліцейських. А коли їх спитали, чи підтримували вони документ, чи голосували на Кабміні, вони сказали, що так, мовляв, іншого виходу не було, але документ вони не бачили», — розповів співрозмовник.

25 грудня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про зміни до законів про мобілізацію, облік, військову службу від уряду. Передбачаються комплексні зміни щодо правил військового обліку, вручення повісток, проходження ВЛК, відстрочки, мобілізації, військової служби та звільнення.

Проєкт пропонує, зокрема, змінити призовний вік із 27 до 25 років, скасувати строкову службу, дозволити надсилати повістки про виклик до ТЦК і СП через електронний кабінет або на електронну пошту тощо.

Секретар комітету з нацбезпеки Роман Костенко заявив, що нардепи мають питання практично до всіх 73 сторінок законопроєкту про зміни в мобілізації.

Редактор: Анастасія Одінцова