Енергетична система України. На які перетворення звернути увагу для переходу на європейські стандарти

Поділитися:

Europe-Poland-Ukraine. Rebuild Together 2023

Одностайну думку в цьому плані висловили учасники галузевої сесії, яка відбулася під час конференції «Europe-Poland-Ukraine. Rebuild Together 2023». Учасники дискусії відобразили специфіку української системи влади, звертаючи увагу на ті виклики, які були помічені ще до війни. Також була виконана діагностика пріоритетів для проєвропейських перетворень української енергетики, серед яких на перший план виходять організаційно-правові питання.

Мета — безпечна електроенергетика

Україна є великою країною з відносно низькою щільністю населення за європейськими стандартами, що, однак, не знімає з оператора енергосистеми зобов’язання стабільно забезпечувати споживачів енергією. На думку Романа Піонковського, кандидата наук, члена наглядової ради «НЕК УКРЕНЕРГО», операційні виклики, які стоять перед сьогоднішньою Україною в сфері електроенергетичної інфраструктури, нагадують проблеми, з якими змагалися польські мережі 45−50 років тому. І хоча війна поглибила масштаби викликів, оскільки російські атаки викликали незаплановані перебої в інфраструктурі, вже до війни міжрегіональна передача електроенергії була перешкодою для відповідної збалансованості системи. У той час як українська енергосистема має потужні генеруючі вузли, підключення до мережі поки що були недостатніми. У цьому сенсі війна лише прискорила деякі плани модернізації, які вже були заплановані до російської агресії. «Мета — безпечна система електроенергетики, тобто така, яка добре збалансована і якою ми можемо управляти», — сказав Роман Піонковський, який у своїй промові також зазначив, що сьогодні питання збалансованості української системи після її підключення до системи ЄС є загальноєвропейським питанням. У перший рік синхронізованого ринку Україна-ЄС зникло близько 800 ГВт·год енергії, яка не регулювалася як комерційні потоки, а в транскордонних потоках — надлишок енергії, що вводиться в європейську мережу, понад контрактні обсяги в комерційних угодах, склав близько 6 ТВт·год, з яких 3 ТВт·год пішли на Угорщину, з якою Україна не контрактувала ці потоки. На думку Романа Піонковського, ця ситуація ілюструє масштаб проблеми, яка чітко свідчить про те, що перш ніж Україна почне заробляти значні кошти на транскордонній передачі електроенергії, необхідно вирішити питання регулювання української системи, яка завдяки тому, що вона спирається на паро-газову систему та на регулювання на основі гідроенергетичних установок, реагує повільніше, ніж європейська система на основі турбогенераторів.

Фото: Europe-Poland-Ukraine. Rebuild Together 2023

Масштаб необхідних інвестицій важко розрахувати

Грубі спроби оцінити збитки поки що вказують на суму від кількох до кільканадцяти мільярдів доларів. З очевидних причин українські державні організації не матимуть ресурсів для фінансування реконструкції в оптимальних масштабах та моделі. Потрібен значний потік іноземних засобів, державних або приватних. Однак для того, щоб вони прибули, за словами президента WiseEuropa Мацея Буковського, важливо, щоб Україна сьогодні говорила спільною мовою з країнами — членами ЄС. Приклад розвитку Польщі після вступу до Європейського Союзу показує, що лише запровадження єдиних правил, спільного ринку, єдиних тендерних процедур, антикорупційних механізмів призвели до прискорення темпів міжнародних економічних відносин. Такий же і ще більш швидкий сценарій очікується в Україні — за умови термінової адаптації законодавчих рішень. Мацей Буковський також вважає, що потрібно дозволити працювати іноземному приватному капіталу, який, безумовно, буде слідувати попиту.

Фото: Europe-Poland-Ukraine. Rebuild Together 2023

Харків наполегливо працює над залученням інвестицій

Близько 6 місяців тому Харківська міська рада прийняла рішення про створення Харківського інвестиційного агентства. Діяльність агентства спрямована на залучення внутрішніх та іноземних інвестицій в економіку міста. За словами директора Агентства Тетяни Столяренко, метою установи, якою вона керує, не є комерційна діяльність. Усі інвестиційні проєкти спрямовані на власні потреби міста, особливо на потреби жителів, які повертаються до Харкова. Сьогодні в місті проживає і працює 1,1 млн осіб. Масштаби руйнувань тільки в Харкові оцінюються приблизно в 2 млрд євро. Під час відбудови Харкова акцент робиться на альтернативних джерелах та сучасних системах. Аспектом, який інтенсивно розглядається, є також стійкість до кібератак, які могли б становити загрозу в майбутньому, після закінчення збройного конфлікту. Харківська влада заявляє, що всі процедури, що проводяться, будуть відкритими і прозорими.

Кращий захист об’єктів, які були беззахисними

Заступник Голови наглядової ради «Укргідроенерго» Олег Терлецький під час свого виступу продемонстрував надзвичайно вражаючі кадри зруйнованої інфраструктури. Загальна потужність, яка є у компанії, становить понад 6 ГВт, а частка виробництва енергії зі змішаних джерел — близько 8%. Хоча вона коливається від 7% до 20% в залежності від поточної ситуації в системі. Інфраструктура Укргідроенерго була атакована 35 разів з початку війни, зокрема це включає підрив дамби на Каховському водосховищі, який найбільш широко висвітлювався в ЗМІ. І хоча цей блок вже давно був відключений від енергосистеми, оскільки він залишався в руках Росії, його знищення має далекосяжні наслідки, окрім енергопостачання. В результаті підриву дамби 95% одержувачів води залишилися без цього ресурсу. Ситуація стосується півдня країни і великої території, для якої організація альтернативних поставок є незвичайним викликом. Укргідроенерго вже має план відбудови дамби, на що погодився український уряд. Робота може початися навіть на другий день після відновлення контролю над об’єктом. Поки що на її території дислоковані російські війська. Компанія також шукає шляхи кращого захисту фізичної інфраструктури, яка до цього часу залишалася вразливою. Рішенням є розташування деяких систем під землею, але тут деталі, з очевидних причин, є секретними.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Фото: Europe-Poland-Ukraine. Rebuild Together 2023

На дискусійній панелі «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД УКРАЇНИ ДО ІНТЕГРАЦІЇ З ЄС: КЛЮЧОВІ ЕТАПИ» взяли участь: Мацей Буковський, Президент WiseEuropa, д-р інж. Роман Піонковський, член Наглядової ради, НЕК «УКРЕНЕРГО», Фарід Сафаров, заступник Міністра енергетики України з цифрового розвитку, цифрової трансформації та діджиталізації, Тетяна Столяренко, директор Харківського інвестиційного агентства, Олег Терлецький, член Наглядової ради «Укргідроенерго». Модератором дискусії була Домініка Таранко, директор Форуму енергетики та клімату, СПР.