Філантропія на порозі змін. Яна Барінова про те, яким був 2025-й для сектору та що визначатиме прийдешній рік
Поділитися:
Фото: ERSTE Foundation
У 2025 році громадський сектор сколихнули переломні події: частина донорів пішла з України, інші кардинально змінили фокуси, відтак сотні проєктів мали пройти перевірку на життєстійкість. ERSTE Foundation не тільки не зупиняла свою підтримку України, а й наростила її.
Як фундація реагувала на зміни? Що чекати від філантропії у 2026 році? І чи продемонструє нам 2026 рік, хто готовий продовжувати стратегічну взаємодію з Україною? Ділиться Яна Барінова, директорка напряму «Україна» ERSTE Foundation.
Яна Барінова,
Рік «дорослішання»: яким був 2025 для філантропії
2025 рік став точкою переосмислення правил гри для філантропії у Європі та в Україні. Донорський ландшафт стрімко втрачав цілісність: міжнародні інституції змінювали пріоритети, згортали програми, скорочували бюджети. Екосистеми, що вибудовувалися роками, раптом опинилися розхитаними, і громадський сектор миттєво відчув наслідки. На цьому тлі з’явилися нові фонди й ініціативи, готові підставити плече. Відтепер вони вписують Україну не у тимчасові антикризові програми, а у довгострокові цикли. У такій динаміці зберегти підтримку змогли громадські організації, чутливі до змін, здатні адаптуватися і мислити стратегічно. За рік вони помітно «подорослішали»: їхні візії стали більш системними, цілі і результати — обґрунтованими аналітикою, а стиль управління — якіснішим. Зрештою, 2025-й став роком, коли і донори, і ГО одночасно проходили глибоку трансформацію, і саме ця зустрічна еволюція формує нову архітектуру підтримки України.
Стабільність у турбулентному середовищі: яким був 2025 для ERSTE Foundation
«Ми ніколи не були конвеєром грантів»
ERSTE Foundation — одна з найбільших і найстаріших фундацій Центрально-Східної Європи з австрійським корінням. Налагодження надійних довірливих партнерств у регіоні, що переживає стрімкі зміни, історично є її ключовою задачею. Прикметно, що у такому динамічному середовищі сам вектор руху фундації лишається стабільним вже протягом десятиліть. ERSTE Foundation працює з такими напрямами як: «Європа та демократія», «Незалежні медіа», «Спроможне громадянське суспільство», «Культура та мистецтво», «Фінансова освіта і соціальне фінансування». Цьогоріч перші три стали центральними для українського контексту.
Дві флагманських програми ERSTE Foundation випустили вже другі потоки учасників — талановитих лідерів ГО в рамках NGO Academy і перспективних молодих змінотворців — у Next Visionaries. Цьогоріч на двох ці програми мають більше сотні випускників.
Підтримку фундації отримали десятки культурних проєктів, серед яких і містична виставка про наш Південь «Херсон. Степ тримає» (яку, до слова, відвідала особисто навіть Британська принцеса Анна). Вже 10 років поспіль — від часу свого заснування — Київська бієналє підтримується ERSTE Foundation. Серія експертних зустрічей у Флоренції, співорганізована фундацією, завершилася створенням Ukrainian Cultural Heritage Fund. Опікувались і регіональними культурними осередками: так свою діяльність розширила Асортиментна кімната і Центр сучасної культури у Дніпрі (DCCC).
За менторства і підтримки ERSTE Foundation продовжує розвиватися освітня екосистема для медіафахівців Kyiv Media School: лише цього року було додано 4 нові програми, а загальна кількість доступних курсів зросла до 13. Наприкінці року портфель фундації поповнили нові партнерства з INDEX та Lviv Media Forum. Обидва спрямовані на розвиток незалежної аналітики та платформ для громадянського діалогу.
Велика робота була проведена в напрямку інституційної взаємодії. ERSTE Foundation працювала над зміцненням мультидонорської платформи Foundations for Ukraine (F4U), яку вона координує разом із вже 15 міжнародними партнерами. Так донори отримали майданчик для синхронізації підходів, обміну даними та головне — формування спільної стратегії підтримки України.
Поміж інших фондів ERSTE Foundation завжди виділяла відмова від класичного підходу «грант на проєкт» на користь формування стійких екосистем, здатних ефективно функціонувати у довгостроковій перспективі. 2025-й рік став лакмусовим папірцем ефективності такого формату.
Курс на переосмислення: що формуватиме філантропію у 2026-му
Прийдешній рік обіцяє бути часом нових трансформацій, що торкнуться й філантропії. Вже зараз викристалізувались ключові тренди, що визначатимуть політику міжнародної підтримки українського громадського сектору:
1. Довгостроковість і інституційна зрілість. Фонди переглядатимуть горизонти планування та інвестуватимуть у інституційну спроможність партнерів: управлінську якість, професійність команд, фінансову сталість. Організації, що раніше покладалися на одноразові гранти, мають переглянути свої візії.
2. Data-driven управління. Фонди очікуватимуть від організацій глибшої інтеграції аналітики та точних даних для оцінки проєктів і прогнозування їхнього розвитку. Data-driven-підхід підвищить ефективність і стратегічну обґрунтованість рішень.
3. Координаційні мережі. Донори дедалі менше діятимуть ізольовано. Координаційні платформи на кшталт F4U стануть інструментами узгодження пріоритетів, спільної відповідальності та уникнення дублювання ресурсів.
«ERSTE Foundation працює в регіоні, який безпосередньо відчуває наслідки війни. Ми присутні у восьми країнах, і чотири з них межують з Україною. Це не просто географія — це велика відповідальність. Ми бачимо, як змінюється регіон, як трансформуються суспільства, і відчуваємо обов’язок діяти довгостроково й чесно. Ми ніколи не були конвеєром грантів. Наш стиль — це партнерство й співтворення. Ми інвестуємо час у стосунки, разом з партнерами формуємо бачення та беремо участь у дизайні програм. Ми запускаємо impact-аудити, створюємо власні методології та тестуємо нові моделі взаємодії, щоб розуміти не лише „що зроблено“, а й „що змінюється насправді“. Я переконана: філантропія майбутнього — це не про швидкі рішення, а про інституційний розвиток, довіру та партнерство. Сильна, стійка, інтегрована у Європу Україна можлива лише там, де існують відповідальні інституції по обидва боки кордонів. І ми готові до цієї довгої роботи.»
