«Гра в пінг-понг» і «ворота пекла». Журналісти New York Times розповіли про ситуацію на лінії фронту в Запорізькій області

Українські військові (Фото:REUTERS/Viacheslav Ratynskyi)

ЗСУ на більшій частині лінії фронту офіційно перебувають в оборонному режимі. Лише в південній частині Херсонської області вони продовжують наступати через Дніпро, про це йдеться в репортажі New York Times.

Журналісти підкреслили, що бої не слабшають, і російські війська переходять у наступ.

У репортажі сказано, що взяття Роботиного на південному сході Запорізької області – це найдальша точка, куди українським військам вдалося просунутися під час контрнаступу. Прориву не відбулося. Нині в окопах навколо Роботиного російські підрозділи щодня атакують. За словами командирів, українські війська намагаються негайно контратакувати, якщо втрачають позиції.

«Моральний дух у порядку», — сказав заступник командира батальйону, який використовує позивний «Шира».

Однак, за його словами, фізично вони виснажені.

«Це схоже на гру в пінг-понг», — каже командир взводу Нацгвардії України з позивним «Планшет».

За його словами, «ділянка землі в 100−200 метрів постійно то захоплюється, то відвойовується».

Видання пише, що українські солдати і командири, опитані останніми тижнями на широкій ділянці центрального і східного фронту, кажуть, що російські атаки були настільки інтенсивними, що дії поблизу лінії фронту ніколи не були такими небезпечними.

У статті йдеться, що останніми днями Росія зосередилася на бомбардуваннях великих міст України, щоб вимотати цивільне населення. Крім того, протягом кількох тижнів її сухопутні війська проводили атаки, щоб повернути території, втрачені минулого літа, і захопити українські редути, які давно охороняються, на східному фронті.

За інформацією журналістів, солдати, які звикли до російського артилерійського обстрілу, кажуть, що з березня на них обрушилися атаки керованими авіабомбами.

Це пов’язано з тим, що остання загроза — використання Росією FPV-дронів, через що українські солдати змушені відмовлятися від машин у прифронтових районах і пересуватися пішки.

Українські солдати кажуть, що часто використовують безпілотники замість артилерії, тому що снаряди стають дедалі дефіцитнішими, а безпілотники — дешева і швидка зброя для атак на російські машини, окопи і піхоту.

За словами військовослужбовців, лише один із кількох безпілотників потрапляє в ціль, а багато губляться через перешкоди та інші впливи.

23-річний командир роти Адольф заявив, що довгий і важкий шлях із доставки боєприпасів і продовольства для постачання військ і виносу поранених став однією з причин, через яку Україна не змогла підтримати свій контрнаступ.

Машини швидкої допомоги та постачання так часто потрапляли під обстріл дронів-камікадзе, що його підрозділ перестав їх використовувати, вдавшись до допомоги чотириколісного візка, який добровольці-сапери пристосували для перевезення нош. Баггі було заховано під деревами поруч із його командним пунктом.

Для тих, хто опинився під ударом FPV-дронів, оборона і постачання лінії фронту стають дедалі ризикованішими.

«На машині їздити вкрай небезпечно», — каже один із нацгвардійців із позивним «Варвар».

Бійці його підрозділу розповіли, що з вересня вони залишають свої бронемашини і йдуть пішки за шість кілометрів до позицій.

У статті сказано, що важких втрат зазнали всі підрозділи на фронті. За словами солдатів, за останні місяці майже всі були поранені або ледве врятувалися.

«Нам не вистачає людей», — каже командир розвідроти 117-ї бригади, який використовує позивний «Бандерас».

Він заявив, що у них є зброя, але не вистачає людей.

Редактор: Дар’я Колесніченко