«Ініціатива хороша, але як працюватиме?» Які позитивні та негативні зміни несе українцям новий закон про цифровізацію військового обліку

Поділитися:

Який позитив та негатив несе новий закон про цифровізацію військового обліку (Фото:Міноборони via FB)

Автор: Єлизавета Драбкіна

NV разом з юристом Романом Лихачовим проаналізував законопроєкт, який розблоковує цифровізацію української армії, вводить автоматичне надання статусу УБД та дозволяє розміщувати IT-системи у військових хмарних сховищах НАТО.

15 січня Верховна Рада ухвалила проєкт закону № 10062 щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану.

У Міноборони зазначили, що цей закон дозволить війську діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу. Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також переведе послуги та процеси для військових у зручний цифровий формат. Зокрема, закон спрощує процедуру оформлення статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих захисників.

NV розібрався, які саме зміни впроваджує закон.

Реєстр військовозобов’язаних

Положення закону врегульовують роботу Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів Оберіг. До нього мають вноситись відомості про призовників, військовозобов’язаних та резервістів. За допомогою реєстру має здійснюватися ідентифікація призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також оформлення, видача, обмін, пересилання, вилучення, повернення державі та визнання недійсними документів військового обліку громадян України.

При цьому оформлення документів військового обліку також здійснюватиметься із використанням засобів реєстру.

До Оберега мають вноситись такі відомості:

• персональні та службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів (українців від 18 до 60 років);

• дані про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю.

При цьому згода призовників, військовозобов’язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей реєстру не потрібна.

Таким чином, реєстр збиратиме таку, зокрема, інформацію:

• ПІБ, дата та місце народження, стать;

• місце проживання та місце перебування;

• номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;

• відомості про сімейний стан особи та членів її сім’ї; відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;

• реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; реєстраційний номер облікової картки платника податків;

• відомості про стан здоров’я, результати медичних оглядів, у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності та визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);

• відомості про освіту, спеціальність, місце роботи, посаду, володіння іноземними мовами;

• відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, протокол про адмінпорушення; відомості про наявність (відсутність) судимості;

• відомості про статус ветерана війни;

• відомості про посвідчення водія на право керування транспортним засобом; реквізити свідоцтва пілота;

• відомості про дозвільні документи про право на володіння та користування зброєю;

• відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації;

• відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання чи повернення на проживання в Україну;

• відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок);

• відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Оберіг також збиратиме відомості про виконання військового обов’язку та проходження військової служби; відомості про результати проходження медичного огляду; інформацію про проходження альтернативної (невійськової) служби; відомості про участь у бойових діях.

Внесена до реєстру інформація є конфіденційною. Її нерозголошення гарантується державою.

Вести реєстр мають районні, міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки та розвідувального органу Міноборони.

До того ж, буде створено електронний кабінет, за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному чи резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

На кожного призовника, військовозобов’язаного та резервіста має створюватись військово-обліковий документ в електронній формі (сертифікат).

До того ж, створюватиметься електронний кабінет підприємства, призначений для ведення персонального обліку підприємствами призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також електронний кабінет центру надання адміністративних послуг, призначений для надання послуг щодо звернень військових, працівників та членів їх сімей.

Автоматичний статус УБД

Закон передбачає створення Реєстру військовослужбовців, що має суттєво спростити процес набуття статусу учасника бойових дій. При цьому захисники зможуть подавати заявки для отримання статусу УБД не лише у письмовій, але й в електронній формі.

Після виконання бойового наказу уповноважені особи військових частин мають протягом 5 днів сформувати Довідку про безпосередню участь у бойових діях та внести відомості до реєстру. Якщо ж такі відомості неможливо внести в електронній формі, то довідка у цей же строк має направлятися у паперовій формі до комісії з питань розгляду матеріалів визнання учасниками УБД. Один примірник довідки надається військовослужбовцю.

Статус УБД набувається автоматично після формування витягу разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код) із застосуванням засобів реєстру. За бажанням військовому може видаватися посвідчення УБД у паперовій або електронній формі.

Для отримання пільг та/або послуг учасники бойових дій зможуть використовувати реєстр, унікальний електронний ідентифікатор, довідку про участь у бойових діях або посвідчення.

До того ж, онлайн можна буде подати заяву й для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Такі люди чи їхні представники матимуть змогу подати електронну заяву через Дію чи Реєстр ветеранів. Потрібно буде внести дані, необхідні для встановлення статусу особи з інвалідністю в результаті війни, або прикріпити копії підтверджуючих документів, завірені підписом суб’єкта звернення.

Таким же способом зможуть подавати заявки й члени сімей військових, які загинули, зникли безвісти, померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, отриманих в АТО або під час оборони України від повномасштабної російської агресії.

ІТ-системи у хмарних сховищах країн НАТО

Цей закон також надає Міноборони України можливість посилити кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

При цьому обробка такої інформації може проводитись виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та Генштабу ЗСУ з невідкладним повідомленням комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

У Міноборони зазначили, що завдяки цьому:

• буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури);

• прискориться та розшириться доступ Сил оборони України до розвідданих союзників;

• прискориться розробка та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для війська;

• посилиться захист даних від кібератак ворога тощо.

Коментар юриста

Ухвалення законопроєкту має як позитивні, так і негативні сторони, повідомив NV Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.

Позитив полягає в тому, що, зокрема, будуть уніфіковані дані, а призовники, військовозобов’язані та резервісти зможуть побачити всю інформацію, яка внесена про них в цю систему. Загалом закон обумовлює діяльність цієї системи, водночас багато моментів ще мають розробити держателі реєстру.

При цьому поки в усіх країнах говорять про захист персональних даних, в Україні з’являється система, яка навіть не потребує згоди на обробку такої інформації. «Фактично держава збирає в єдиний реєстр інформацію про осіб і ця інформація про людину надається широкому колу осіб, включаючи ТЦК. Тобто фактично з цього боку є обмеження прав людини, і це знову вписується у воєнний стан», — сказав Лихачов.

Юрист зазначив, що поки не зрозуміло, як саме ці дані будуть використовуватися та хто буде нести відповідальність за можливе незаконне використання інформації. Він наголосив, що за допомогою реєстру можна буде отримати величезну кількість даних, розпочинаючи зі стану здоров’я військовозобов’язаного — він є придатним чи непридатним — закінчуючи іншими персональними даними, які були отримані без згоди.

«У нас в державі намагаються зробити так, щоб всі зареєструвалися, у нас був дійсний стан справ та розуміння кількості військовозобов’язаних. Але тут питання, як на практиці працюватиме цей електронний кабінет. Поки що не зрозуміло», — сказав юрист.

При цьому Лихачов констатує, що бажання привезти військовий облік до ладу є. Зокрема, така електронна система могла б полегшити проходження кордону. За його словами, попри заяви про те, що прикордонники мають доступ до необхідних сервісів, фактично пропуск на кордоні проходить після того, як прикордонники зв’язуються з представниками ТЦК та перевіряють, чи дійсно було видано документ про непридатність, відстрочку тощо. Або ж представники ТЦК самі чергують на кордоні.

«Оцей ручний режим, виходячи з законопроєкту, повинен відпасти, але зважаючи на той безлад, який у нас відбувається, то прийняття законопроєкту ще не означає фактичне нормальне його виконання», — сказав Лихачов.

Попри це, юрист позитивно висловлюється про можливість автоматичного надання статусу УБД.

«Я за те, щоб статус УБД надавався автоматично — тобто військові надсилали документи, бачили їхнє проходження і час прийняття рішення. Бо яка ситуація зараз на практиці: командир підрозділу розказує, що всі документи подав, а там негідники десь не приймають рішення. Насправді, коли починаємо розбиратися, то ці документи могли не подаватися навіть військовою частиною, або навпаки повернулися до військової частини на доопрацювання і лежать декілька місяців», — розповів юрист.

При цьому, за словами Лихачова, основне питання полягає в тому, як саме це працюватиме.

«Якщо зараз почнуть видавати статуси учасника бойових дій, то враховуючи кількість різних виплат, доплат, додаткових відпусток, компенсацій, пільг щодо житлово-комунальної сфери і всіх інших, то це на особу може бути до 100 тисяч на місяць. Тепер, якщо всі ті, хто беруть участь в бойових діях, зараз швидко отримають статус учасника бойових дій, держава отримає нереально велику кількість додаткових бюджетних асигнувань. А враховуючи те, що у нас зараз режим тотальної економії, не зрозуміло як держава буде виконувати свої зобов’язання. В принципі ініціатива хороша, але як вона на практиці буде працювати, враховуючи те, що зараз затримується надання статусу, не зрозуміло», — сказав він.

Лихачов також пояснив важливість створення реєстру військовослужбовців. Він зазначив, що наразі військовими, які нині проходять службу, все одно можуть приходити повістки, представники ТЦК з поліцією можуть з’являтися до них додому як до нібито ухилянтів. Наразі система ведення і зберігання справ військових, ухвалення рішення про вихід військовослужбовців на пенсію недосконалі, тож реєстр може покращити ситуацію.

Водночас юрист сумнівається щодо забезпечення безпеки електронних систем.

«Враховуючи нещодавній злам Київстару, в мене досить багато запитань, хто буде забезпечувати захист цих даних в середовищах Міноборони, щоб у нас так не сталося, що зламають ці дані і фактично супротивник отримає повністю всю інформацію про всіх громадян, яка дозволить використовувати її не тільки на полі бої, а й в мирному житті, адже там будуть навіть електронні адреси, телефони людей, тобто досить багато персональних даних», — сказав він.

Відповідно до закону буде можливість розміщувати наші ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. При цьому, за словами Лихачова, також не зрозуміло, хто забезпечуватиме їхній захист і за якими міжнародними зобов’язаннями.

«З того, що ця система в цілому буде, це було б позитивно, якщо б ще врахували ці численні моменти щодо порушень прав людини. Зараз, я так розумію, що майже нічого не врахували і все одно прийняли, а от як це буде працювати на практиці поки що нікому не зрозуміло: хто буде створювати електронний кабінет, як зберігатимуться дані, в якому хмарному середовищі. Що буде з людиною, якщо вона не буде надавати свої персональні дані, зокрема телефон і все інше? Тобто багато доопрацювань треба з практичної точки зору зробити», — резюмував юрист.