Кабмін просять виділити мільйон гривень на ексгумацію жертв Волинської трагедії

Антон Дробович (Фото:Олександр Медведєв / НВ)

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович запросив в уряду виділити 1 мільйон гривень на окрему програму з пошукових робіт у рамках ексгумації жертв Волинської трагедії.

Про це він заявив в ефірі телемарафону Єдині новини.

За його словами, вони проводитимуться за зверненнями польських громадян, які вже отримував Інститут національної пам’яті.

«Окрема громадянка Польщі звернулася, у неї сімейна історія, вона детально виклала опис цієї історії, на жаль, не було геолокації і офіційних даних… Якщо вона надасть більше інформації, то ми уже запланували певні роботи на 2025 рік», — зазначив Дробович, додавши, що на такі планові роботи буде виділене окреме фінансування.

При цьому останнє офіційне звернення польської сторони з питань ексгумації було надіслано до Мінкульту ще 2019 року глави Інституту національної пам’яті Польщі Ярослава Шарека.

«Роками вже польська сторона не може запустити ні робочі групи, ні міжвідомчі комісії. Ну і от, мабуть, польські громадяни у такому відчаї звертаються напряму до нас і хоча, власне, є міжвідомчі міжнародні механізми, які мали б це робити, але в винятковому випадку ми допоможемо», — зазначив він.

Крім того, за словами Дробовича, у Польщі досі не було відновлено таблиці з іменами українських жертв в місцях пам’яті, зруйновані внаслідок актів вандалізму.

«Поки воно не буде відновлено — всього лише таблиці з іменами людей, які не можуть відновити з 2015 року, чим [польська сторона] порушує угоду з 1994 року», — наголосив він, нагадуючи, що саме цього року була укладена двостороння угода між Україною і Польщею про місця пам’яті, згідно з якою поляки зобов’язалися відновлювати їх та інформувати про це українську сторону, а також переслідувати тих, хто здійснює акти вандалізму.

Він також додав, що усі акти вандалізму, які були скоєні на території України були розслідувані, винні – покарані, а місця — відновлені.

«Тому, поки офіційно Польща не виконає свої зобов’язання від 1994 року, може діяти тільки форс-мажорний механізм, коли напряму [звертаються] польські громадяни. Це теж виключення. Мають працювати якийсь елементарні християнські, людські цінності», — підкреслив Дробович.

Волинська трагедія сталася 1943 року, коли польська Армія Крайова та Українська Повстанська Армія влаштували, за даними українських дослідників, обопільні етнічні чистки поляків та українців. У підсумку на Волині загинуло понад 100 тис. поляків і 40 тис. українців. Свідки тих подій відзначають немислимо жорстокі методи розправ з обох сторін.

Дискусії між Польщею та Україною через Волинську трагедію — що відомо

24 липня міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив про те, що Варшава не зможе погодитися на вступ України до ЄС доти, доки країни не завершать суперечки навколо подій на Волині в роки Другої світової війни.

Портал Onet 19 вересня повідомив із посиланням на власні джерела про те, що польське МЗС нібито планує використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на Київ найближчими місяцями — зокрема, в питаннях ексгумацій жертв Волинської трагедії.

24 вересня президент Польщі Анджей Дуда розкритикував заяву Косиняка-Камиша і зазначив, що такі фрази «є частиною політики Путіна».

1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова обговорити з польськими колегами спірні питання спільної історії.

2 жовтня міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Україна не вступить до Євросоюзу, якщо не буде вирішено питання ексгумації та вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії.

Редактор: Юлія Завадська