Ключовий фактор на полі бою. «Воєнкори» скаржаться на високу ефективність українських дронів і перевагу ЗСУ у БПЛА — ISW

Український військовий запускає розвідувальний дрон у Запорізькій області (Фото:REUTERS/Stringer)

Скарги російських «воєнкорів» свідчать, що Україна ефективніше та більш організовано застосовує безпілотники на полі бою та інтегрує їх у військо. Тим часом коло тем, які ймовірно стануть центральними на саміті миру в Швейцарії, залишає небагато надії на відкритість Росії у вирішенні цих питань.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

Аналітики помітили, що російські «воєнкори» продовжують скаржитися на перевагу українських безпілотників і деяких засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на полі бою. Це підкреслює «швидкі та постійні цикли тактичних і технологічних інновацій, які формують бойовий простір в Україні», наголошують в ISW.

Зокрема один з «воєнкорів», який раніше служив інструктором підрозділу Шторм-Z, 4 червня опублікував довгий список подібних скарг, де докладно описує проблеми, з якими стикаються окупанти в Україні у протистоянні українським дронам. Він стверджує, що нині ефективне та повсюдне використання українських безпілотників стало «провідним фактором» у здатності України відбивати наступальні дії Росії.

Цей «воєнкор» озвучив шість пунктів, у яких підкреслив розбіжності між застосуванням безпілотників українськими та російськими військами. Зокрема він стверджує, що:

• ЗСУ мають велику кількісну перевагу в безпілотниках від першої особи (FPV) та операторах таких дронів. Автор допису заявляє, що українські штурмові групи нібито мають перевагу FPV-безпілотників на рівні 3:1 або 4:1 над російськими штурмовими підрозділами, тоді як українські механізовані групи мають перевагу FPV дронів від 6:1 до 10:1 порівняно з окупантами.
• Україна має спеціалізовані та централізовані підрозділи безпілотників у складі сухопутних підрозділів ЗСУ, що дозволяє українським силам краще інтегрувати можливості безпілотної розвідки та ударів дрона в основні тактичні маневри. Російським військам, навпаки, не вистачає централізованої та організованої системи використання БПЛА та, як стверджує цей «воєнкор», адекватних можливостей РЕБ та радіоелектронної розвідки для протидії українським дронам [хоча українські та західні джерела регулярно наголошують на значних потужностях російських засобів РЕБ, що заважають діям Сил оборони — прим.ред.].

Інштй «воєнкор» кілька днів тому також визнав, що спеціалізовані українські підрозділи БПЛА завдають важких уражень та знищують російську бронетехніку на Авдіївському напрямку, стримуючи перспективи наступу Росії в цьому районі. Він також поскаржився на недостатнє забезпечення російських сил FPV-безпілотниками від Міноборони РФ.

Подібні скаргищодо потреб Росії централізувати свої можливості у використанні безпілотників повторюють нещодавні заклики, озвучені групою російських коментаторів, включаючи колишнього голову Роскосмосу Дмитра Рогозіна, нагадують в ISW.

Аналітики Інституту наголошують, що українські сили краще адаптуються та інтегрують нові технології у своїх збройних силах. Тож російські сили, ймовірно, відчуватимуть тиск, щоб зробити те саме і зберегти технологічний і тактичний паритет на полі бою. Ці перегони в наступально-оборонних можливостях і розширення таких технологічних можливостей є центральним фактором у сучасній війні, резюмують в ISW.

Фахівці ISW також відреагували на дані Bloomberg про те, на саміті миру в Швейцарії основна увага в документах буде приділена трьом пунктам формули миру — про ядерну безпеку, продовольчу безпеку і повернення викрадених дітей та українських полонених.

В ISW нагадують, що раніше російські чиновники «регулярно виявляли відверту ворожість щодо взаємодії з Україною з багатьох із цих питань». Зокрема Кремль часто погрожує Україні та Заходу ядерною зброєю, аби сприяти самостримуванню західних політиків. Кремль також використовує ядерну риторику як інструмент своєї кампанії, спрямованої на те, щоб вплинути на прийняття рішень Заходом. Росіяни неодноразово намагалися використати фізичну окупацію ЗАЕС Росією, аби спробувати змусити міжнародні організації визнати контроль Росії над ЗАЕС і, як наслідок, окупацію Росією української території загалом.

У липні 2023 року Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, яка сприяла обмеженню експорту сільськогосподарської продукції з українських портів, і відтоді регулярно атакує українські порти та сільськогосподарську інфраструктуру на півдні України, намагаючись обмежити здатність України постачати зерно та іншу сільськогосподарську продукцію партнери.

Російські чиновники також продемонстрували дуже обмежену відкритість щодо повернення українських дітей з Росії та окупованих українських територій в Україну через посередництво третіх країн. При цьому Кремль та російські окупаційні чиновники продовжують депортувати українських цивільних осіб і дітей з окупованої України, і немає жодних ознак того, що Росія бажає припинити цю кампанію чи повернути депортованих або незаконно переміщених українців назад в Україну в значних масштабах.

Водночас Кремль продовжує вдавати нібито «зацікавленість» у змістовних переговорах з Україною, намагаючись підштовхнути Захід піти на поступки щодо суверенітету та територіальної цілісності України. Тож Кремль може використати навіть намагання залучити його до вирішення цього більш обмеженого кола питань, аби добитися подібних поступок, попереджають в ISW.

Редактор: Інна Семенова