Кримські скарби. Як Україна повертала скіфське золото і чому називати так цю колекцію старожитностей не зовсім правильно

Поділитися:

Не всі золоті предмети з колекції мають відношення до скіфської доби (Фото:Національний музей історії України / Facebook)

Автор: Микола Піддубний

27 листопада 2023 року завершилася майже десятирічна епопея з поверненням експонатів музеїв Криму з Нідерландів до України. 2694 кг культурних цінностей завезли на територію Києво-Печерської лаври. Їх ідентифікують у скарбниці Національного музею історії України. Росія претендувала на колекцію «скіфського золота» на тій підставі, що музеї після анексії змінили юрисдикцію. Україна спиралася на Конвенцію ЮНЕСКО, згідно з якою будь-які музейні цінності є власністю суверенної держави.

NV розповідає, з чого почалися судові суперечки, як вони тривали, що входить у колекцію і чому, всупереч усталеній назві, там не так багато золотих експонатів і відносно мало скіфських.

До війни

Багато років партнерами українських археологів, які досліджували городища та могильники в Криму, були німецькі фахівці. Саме вони виступили ініціаторами проведення в Європі великої виставки знахідок пізньоскіфської, грецької, сарматської та готської культури.

Міністр-президент федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Ганнелоре Крафт виступила патроном проєкту. Виставка під назвою Крим — золотий острів у Чорному морі відкрилася у Рейнському крайовому музеї Бонна 4 липня 2013 року.

«Більше двох тисяч унікальних експонатів вперше експонуватимуться за межами України. Серед них археологічні знахідки — зразки грецької архітектури, китайські скриньки, сарматське золото, римські монети, єгипетські скарабеї, прикраси гунів та готів, датовані з V століття до н.е. по V століття н.е., знайдені на території південної України та Криму», — повідомляло тоді Міністерство культури України.

Виставка в Бонні тривала до 19 січня 2014 року, за підрахунками німецької сторони, її відвідало понад 53 тис. осіб. Після того, згідно з контрактом, вона переїхала до археологічного музею Амстердама (Нідерланди), що носить ім’я мистецтвознавця Алларда Пірсона. Для огляду колекцію під назвою Крим: золото й таємниці Чорного моря відкрили 7 лютого.

Афіша виставки у музеї Алларда Пірсона / Фото: dsnews.ua

У червні 2014-го було заплановано повернення експонатів в Україну. Але на той момент ситуація у державі змінилася…

Київ та Амстердам б’ють на сполох

24 березня 2014 року на брифінгу в Києві віцепрем’єр Олександр Сич заявив, що Росія збирається вивезти усі кримські музейні цінності, які виставлялися за кордоном, до Ермітажу. 28 березня МЗС України вручило ноту Міністерству закордонних справ Нідерландів з вимогою гарантувати повернення предметів, що експонувалися в музеї Пірсона. Тим часом постмайданний Мінкульт заочно вилучив ці експонати у кримських музеїв та передав їх на зберігання до київського Музею історії України.

В амстердамському музеї були розгублені: кому повертати експонати по завершенню виставки? Договір про експонування підписувався з чотирма кримськими і одним київським музеєм окремо. Але ж власником предметів давнини, згідно з тими ж угодами, виступала держава Україна.

Музейники, по-перше, подовжили термін дії виставки спочатку до серпня, а потім до листопада 2014 року. А по-друге, звернулися до юристів, щоб ті визначили господаря колекції.

Росія накладає лапу

«Унікальна колекція кримських музеїв повинна повернутися до Криму», — заявив у квітні 2014 року міністр культури РФ Володимир Мединський.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ще 565 експонатів, або 2111 одиниць зберігання, залишилися в Нідерландах.

LB.ua визначив, яким музеям вони належали:

• 132 предмети з колекції Центрального музею Тавриди;
• 190 предметів з Керченського історико-культурного заповідника;
• 28 предметів з Національного заповідника Херсонес Таврійський;
• 215 предметів з Бахчисарайського історико-культурного заповідника.

Неспішність і педантичність нідерландських судів добре відома за кейсом MH17. Окружний суд Амстердама надзвичайно ретельно вів справу про «скіфське золото». Ось стисла хронологія.

• 4 березня 2015 року — кінцева дата, коли кримські музеї могли відмовитися від позову.
• 8 квітня 2015 року — держава Україна залучена до справи як сторона.
• 1 липня 2015 року — Україна мала відповісти на запитання суду.
• 21 жовтня 2015 року — кримські музеї мали надати свої письмові відповіді.

Усні слухання у справі пройшли 5 жовтня вже 2016 року.

Україну представляла відома міжнародна юридична фірма Bergh Stoop&Sanders, вартість угоди склала понад 240 тис. євро. Головний аргумент адвоката Маартена Сандерса та його команди: згідно з Конвенцією ЮНЕСКО, кожна суверенна держава має право вивозити або не вивозити, забороняти відчуження та повертати з експонування будь-які свої культурні цінності.

Член української делегації, тодішня перша заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джапарова гарантувала, що всі 565 експонатів повернуться в Крим — але тільки тоді, як з півострова заберуться російські окупанти, писала ВВС.

Ухвалу оголосили 14 грудня 2016 року. Суд визнав, що всі експонати, які було включено до виставки, є частиною Музейного фонду України та мають бути повернені в цю країну. Крім того, Україні наказали сплатити вартість зберігання експонатів у запасниках музею — приблизно 111,5 тисячі євро.

Та до остаточної перемоги було ще сім років…

Тяганина-2

Через місяць після ухвали росіяни подали апеляцію. Призначена окупаційною владою «міністерка культури Криму» Аріна Новосельська заявила, що рішення Окружного суду Амстердама «суперечить моралі й музейній етиці».

Апеляційний суд довго не міг перейти до вивчення справи по суті — через претензії української сторони. Декілька років (!) адвокати домагалися відводу судді, який раніше представляв інтереси російської компанії Промнефтьстрой у справі проти компанії ЮКОС опозиціонера Михайла Ходорковського.

Тільки у жовтні 2020 року процес було розблоковано. 26 жовтня 2021 року Апеляційний суд Амстердама ухвалив остаточне рішення про повернення скіфського золота Україні.

«Довгоочікувана перемога в суді Амстердама! Скіфське золото повернеться до України. Вдячний суду за справедливе рішення, а командам Мін’юсту, МЗС та Мінкульту — за результат», — прокоментував це рішення президент Володимир Зеленський.

Росіяни ще схопилися за соломинку, подавши касаційну скаргу. Її було відхилено 9 червня 2023 року.

Ще за пів року артефакти нарешті повернулися на батьківщину. Більше того, нідерландський музей відмовився стягнути з Києва гроші за зберігання старожитностей.

Як Сімферополь у давнину воював із Севастополем, або чому у кримській колекції немає скіфського золота

Точніше, майже немає, хіба що золоті застібки для одягу та сережки, знайдені в Усть-Альмінському некрополі пізньоскіфського та ранньосарматського періоду.

Слово «золото» служило певним магнітом для медіа та любителів старовини. Як зазначало LB.ua, «сукупність виставкових предметів дозволяє відновити широку картину минулого життя півострова, адже на виставку не просто відібрали найкоштовніші експонати, а й долучали контекст — інші знахідки з комплексів».

А це справді унікальні речі. Наприклад, китайська лакова шкатулка І ст. н.е, теж з Усть-Альми.

Фото: Рейнський крайовий музей

«Скульптура змієногої богині свого часу вважалась візитівкою Керченського заповідника. Ця статуя І — ІІ ст. н.е. заввишки 124 см, можливо, уособлює морське чудовисько Сциллу чи іншу міфічну істоту з грецької міфології, або ж праматір скіфів», — писало LB.ua.

Фото: Рейнський крайовий музей

Низка готських і гунських старожитностей відноситься вже до епохи Великого переселення народів (від ІІІ ст. н.е.)

Предмети з заповідника Херсонес Таврійський демонструють зразки давньогрецької культури, є артефакти Боспорського царства, що існувало на берегах Керченської протоки.

А що ж скіфи?

Переважна кількість експонатів, пов’язаних з їхнім перебуванням у Криму, взята з розкопок столиці Малої Скіфії — Неаполя. Давнє городище у селищі Керменчик (нині це частина Сімферополя) розкопують з 1827 року. Це найбільше і найкраще досліджене поселення пізньоскіфської культури. Археологічні знахідки (кераміка, метал, каміння тощо) з території Неаполя дуже розмаїті і дають широке уявлення про побут мешканців держави, яку зусібіч оточували не досить дружні сусіди.

Фрагмент опалювального пристрою для домашнього вогнища скіфів, ІІ ст. н.е. / Фото: Рейнський крайовий музей

Знахідки підтверджують, що скіфські царі торгували з античними полісами — Ольвією, Херсонесом та іншими, але частіше вели війни з ними. Наприкінці ІІ ст. до н.е., як стверджують історики, скіфський цар Скілур успішно вів облогу Херсонеса (за нинішніх реалій — Сімферополь напав на Севастополь). Війна тривала понад сторіччя, кінець їй поклало прибуття до Криму римського гарнізону.

Залишки скіфів були асимільовані кочовими племенами на початку ІІІ ст. н.е.

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Великі держави не виграють війни з
національно-визвольними рухами
Сергій Плохій, історик, професор Гарварду

Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Ми, українці, така, трохи розхристана
громада вільних людей. Ми не дуже багато жили,
і ми далеко не зразок для наслідування,
але у нас шанується людська гідність
Антон Дробович, директор Українського інституту
національної пам’яті, а нині солдат ЗСУ

Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут