Латиноамериканський квартал. Хто з іноземців допомагав українцям звільняти Куп’янськ — ексклюзив NV
Центр Куп’янська (Фото: Корпус Хартія)
Автор: Сергій Окунєв
Операція з повернення контролю Україною над Куп’янськом Харківської області — одна з небагатьох позитивних новин на фронті у 2025−2026 роках. Участь іноземців у лавах Сил оборони донедавна була маловідомою сторінкою Куп’янської операції. Спеціально для NV 13-та бригада оперативного призначення НГУ Хартія розкрила багато нових деталей.
Батальйон оперативного призначення Хартії допомагав створювати умови для початку Куп’янської операції, а зараз веде бої в центральній частині міста. Більшість бійців цього батальйону — латиноамериканці. Як бригада отримала у свої лави боєздатних і мотивованих іноземців, чим саме цей підрозділ проявив себе у Куп’янську та що про службу в Україні та бої проти російських загарбників говорять самі добровольці з-за кордону — про все це в ексклюзиві NV.
«Росіяни добре знають нас». Хто такі Р.У.Г. та як вони опинилися у Хартії
Командир на позивний Гамлет — одне з нових облич в лавах бригади Хартія. Чоловік згадує, що приїхав в Україну «на три місяці», щоб взяти участь в обороні країни, коли російська агресія ще тільки починалася. Три місяці перетворилися на 11 років, а доброволець Гамлет доріс до командира одного з найбільш ефективних підрозділів.
«Колись давно, ще з часів АТО, у нас була назва — розвідувально-ударна група. Доволі формальна назва. Але вона згодом стала впізнаваною, у нас з’явилася своя символіка, своє гасло, і тепер про Р.У.Г. росіяни знають добре. Ми перетиналися вже на багатьох напрямках — і завжди закінчувалося для них погано», — починає розповідь Гамлет.
За роки війни в Україні чоловік пройшов шлях від піхотинця, який особисто ходив у запеклі штурми та неодноразово отримував поранення, до людини, що вибудувала цілу інфраструктуру рекрутингу та підготовки іноземців до служби в Силах оборони України. Гамлет та його команда змінили багато підрозділів, брали участь у боях під Києвом, контрнаступі на Херсонщині, в Курській операції та в обороні Сумщини. До осені 2025 року Гамлет був командиром роти 47-ї механізованої бригади, де також керував іноземцями. Восени структура Р.У.Г. перейшла до Хартії, Гамлет став командиром батальйону оперативного призначення, до якого інтегрувалися й іноземні вояки.
«Наша специфіка — це штурми. І тільки. Маємо певну інфраструктуру рекрутингу в країнах Латинської Америки, наші бійці з Колумбії, Аргентини, Бразилії й не тільки. Без серйозної підготовки ніхто нікого нікуди не кидає, такого немає і не буде ніколи. Не можу сказати, що іноземців, охочих служити тут, стає менше, навіть навпаки. Раніше тільки окремі підрозділи системно займалися іноземцями. Зараз є ресурси, є офіційне юридичне оформлення. У нас є змога нарощувати цю складову, і ми будемо це робити», — пояснює Гамлет.
Один із високопосадових офіцерів бригади в розмові з журналістом NV каже, що процес переведення підрозділу Р.У.Г. до лав Хартії був вкрай непростим, проте оцінюється як дуже серйозний крок з посилення бригади досвідченими бійцями.
Серед бійців Р.У.Г. — аргентинець Перро. Чоловік в Україні з жовтня 2024 року.
«Я військовослужбовець Збройних сил Аргентини. Кілька років служив в національній армії, потім близько п’яти років провів у Французькому інтернаціональному легіоні, брав участь в операціях в Африці. А далі зрозумів, що справжній досвід та вдосконалення своїх навичок як професійний військовий я можу отримати саме в Україні. Вже можу сказати, що ця війна —зовсім не те саме, що в Африці. Тут ми маємо справу з регулярними військами, у яких є бронетехніка, артилерія, авіація. Це не операція проти терористів. Проте саме для цього я і опинився тут — щоб брати участь в справжній війні», — розповідає Перро.
«Ми зайшли, почали штурмові дії, згодом зайняли усю лісосмугу. Зачистили усі укриття, які були в ній, знищили ворога. Зокрема був один бункер, з якого по нас стріляли з кулемета, але нам вдалося знищити його за допомогою тактики. Під час атаки я був поранений, уламок перерізав мені сухожилля та нерв на нозі, але я продовжив бій. Згодом нам поставили завдання евакуювати двох українських військових, їх було поранено під час артобстрілу. Ми зробили це, вони живі», — ділиться аргентинець.
З пораненням чоловік потрапив в шпиталь, після виписки мав проходити реабілітацію, яка в таких випадках триває від чотирьох до шести місяців. Проте вже зараз Перро повернувся до тренувань та підготовки інших добровольців з Латинської Америки. Він знає одразу кілька мов, зокрема іспанську та португальську, що значно допомагає в комунікаціях. Після операції під Куп’янськом Перро отримав звання сержанта.
«Я мав би бути в шпиталі, прямо зараз. Але попросив дозволу тренуватися. Став інструктором групи, зараз я готую бійців, доки сам не зможу знову повернутися на бойові завдання, на справжню війну», — каже про плани військовий.
Поки Перро проходив лікування, його побратими з Р.У.Г. почали діяти вже в центральній частині Куп’янська. У грудні, коли Хартія вперше оголосила про успішну операцію в місті, підрозділи іноземців перейшли до зачисток кількох ключових локацій, де ще були осередки ворога, який фактично був у глибокому оточенні.
Бобі — ще один доброволець батальйону оперативного призначення. Чоловік розповідає, що на батьківщині, у Бразилії, був цивільною людиною, працював у ресторані, але мріяв служити у війську. Зі слів Бобі, потрапити до бразильської армії не так просто, кількість претендентів дуже велика. В Україні у чоловіка був друг, який повідомив про можливість піти на службу добровольцем. Так Бобі опинився в лавах Хартії.
«Моєю першою місією був Куп’янськ. Це було складно: нам потрібно було спочатку зачистити підземне укриття росіян в лікарні, потім непомітно вийти до будівлі міської адміністрації і провести зачистку там, повернути контроль над адміністрацією. У бункері лікарні було два вороги, їх знищили. Одразу після цього почалося масоване застосування дронів та артилерії, дуже інтенсивне. Тому ми певний час чекали в тому ж укритті, а далі перейшли до штурму адміністрації. Під час цієї задачі у нас з’явився один поранений. Як тільки це сталося, ми почали контролювати небо, збили кілька дронів. У цей момент ми змогли повісити прапори, зробити фото, бо будівлю ми вже контролювали. Пораненого вдало евакуювали», — переказує події Бобі.
Про зачистку Куп’янської мерії Хартія публічно повідомила 12 січня. Ця будівля була одним із місць зосередження поодиноких груп окупантів. Гамлет каже, що у ворога залишилося 2−3% від чисельності його підрозділів, що колись були в Куп’янську. На думку командира, повна зачистка — питання днів або максимум кількох тижнів, а окупанти, що ховаються по підвалах, перебувають у вкрай поганому становищі, без забезпечення вони на межі голодної смерті.
«Пам’ятник колумбійцям». Який справжній внесок іноземців в Куп’янській операції
Ще наприкінці зими 2025 року в профільних мілітарі-групах у соцмережах почали з’являтися перші свідчення про надефективну роботу колумбійців та інших латиноамериканців на Харківщині. Тоді один користувач написав коментар: «Колись у Куп’янську має з’явитися пам’ятник колумбійцям».
Високопосадовий офіцер Хартії при підготовці цього матеріалу підтвердив журналісту NV дійсно важливу роль іноземців у боях за Куп’янськ, але зауважив, що операція в місті — це комплексні дії різних підрозділів та різних родів військ і служб.
«Щоб нікого не ображати в контексті пам’ятників, можна сказати, що в Куп’янську колись з’явиться латиноамериканський квартал. На честь тих, хто зробив свій внесок у звільнення», — каже офіцер Хартії.
Під час активної зачистки в центрі Куп’янська працювали передові підрозділи ССО та СБУ «А». У Мережі є кадри їхньої роботи в місті. Загалом в Куп’янській операції брали участь підрозділи 144-ї ОМБр, 104-ї ОБрТрО, 41-ї ОМБр, 125-ї ОВМБр, 425-го полку Скеля, 127-ї ОВМБр, 101-ї ОБрТрО, 151-ї ОМБр, 429-ї бригади Ахіллес, а також окремий загін спеціального призначення Lasar’s group.
Критично важливим є те, що іншим підрозділам вдалося організувати «блокаду», перекривши доступ росіянам із півночі. Саме це дозволило відрізати окупантів у центральній частині Куп’янська від забезпечення та унеможливило підхід підкріплення. Утім, усі деталі про цю операцію, імовірно, можна буде оприлюднити лише згодом.
«Що далі? Будемо готові до нових наказів. Ми готові штурмувати, якщо будуть поставлені задачі. Є певні нюанси щодо штурмових дій взимку, іноді погода може допомагати, іноді — навпаки. Але ми будемо адаптуватися до умов. Досвід у нас є — це точно», — резюмує командир батальйону Гамлет.
