Лівобережжя Херсонщини: ЗСУ, ймовірно, розширили плацдарм і перерізали важливу дорогу, під Бахмутом окупанти тиснуть на звільнені села — ISW

Піхотинець 22-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, ілюстративне фото (Фото:ОК Південь)

Збройні сили України, схоже, поступово просуваються і закріплюються на лівобережжі Херсонської області, тоді як росіянам буде важко перекинути сюди додаткове підкріплення з інших ділянок фронту. Натомість окупанти, ймовірно, загрожують позиціям України під Бахмутом.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

На тлі повідомлень про подальше просування та закріплення ЗСУ на лівобережжі Херсонської області ISW припускає, що російському військовому командуванню буде важко передислокувати боєздатні підкріплення для відповіді на українські операції, одночасно проводячи оборонні операції в Запорізькій області та підтримуючи свої наступальні дії на сході України. 9 листопада російські «воєнкори» заявили, що українські сили встановили контроль над новими позиціями в Кринках (30 км на північний схід від міста Херсона та 2 км від річки Дніпро) та вели штурми російських позицій на південь і південний захід від цього населеного пункту. Також у російських джерелах стверджується, що ЗСУ просунулися до лісових масивів на південь від Кринок. Крім того, російські «воєнкори» пишуть, що українські війська атакували поблизу:

• Пойми (12 км на схід від Херсона та 4 км від Дніпра),
• Піщанівки (13 км на схід від Херсона та 3 км від Дніпра),
• Підстепного (17 км на схід від Херсона та 4 км від Дніпра).

Також йдеться про те, що ЗСУ намагаються закріпитися на позиціях між Підстепним і Козачими Лагерями (23 км на північний схід від Херсона та 2 км від Дніпра.

Український військовий оглядач Костянтин Машовець заявив, що українські війська станом на 9 листопада «перетворили два тактичні плацдарми в районі автомобільного та залізничного Антонівських мостів на один, але трохи більший двох попередніх» та, ймовірно «досить щільно його утримують». Також Машовець стверджує, що принаймні у двох місцях передові загони ЗСУ на відрізку між Олешками та Новою Каховкою зуміли перерізати прибережну дорогу, яка йде з Нової Каховки на Олешки (53 км на північний схід від Херсона).

З огляду на ці повідомлення аналітики ISW нагадують, що основними російськими силами, які діють на східному березі Херсонської області, є:

• підрозділи 18-ї загальновійськової армії на базі 22-го армійського корпусу (раніше належав до Чорноморського флоту РФ) і 70-ї мотострілецької дивізії,
• 177-й полк морської піхоти (Каспійська флотилія).

ISW нагадує, що ці 18-та армія сформована з інших підрозділів, які раніше діяли на Херсонському напрямку, і малоймовірно, що її нові підрозділи складатимуться зі свіжих сил або будуть укомплектовані відповідно до доктринальної кількості. А підрозділи 177-го полку морської піхоти раніше утримували позиції в Запорізькій області протягом майже всього українського контрнаступу і, ймовірно, зазнали значних втрат.

До того ж російське командування, ймовірно, зіткнеться зі значними труднощами при передислокації окупаційних підрозділів з інших ділянок фронту. Така передислокація може знадобитися у випадку, якщо відносно небоєздатних російських формувань і наразі незадіяних сил армії РФ на Херсонському напрямку виявиться недостатньо для відповіді на українські операції на лівобережжі Дніпра. Так, передислокація значних частин 7-ї дивізії ВДВ чи інших підрозділів ВДВ із Запорізької області, ймовірно, зірвала б російські оборонні операції в тому районі. Також повідомляється, що російські війська продовжують накопичувати сили для підтримки наступальних зусиль РФ під Авдіївкою та локалізують наступальні операції в Харківській та Луганській областях. Тож будь-яке потенційне передислокування сил РФ на Херсонський напрямок, ймовірно, погіршить здатність Росії підтримувати її операції та зусилля деінде.

Протягом останніх днів окупанти, ймовірно, розпочали локалізовані наступальні операції на Бахмутському напрямку та посилили атаки поблизу Бахмута. Український Генштаб повідомив, що російські сили здійснили майже 30 атак на північний захід і південний захід від Бахмута в період з 8 по 9 листопада, що значно перевищує звичайну кількість атак в цьому протягом останнього часу. Російські «воєнкори» навіть стверджували, що окупанти нібито війська увійшли в Кліщіївку (7 км на південний захід від Бахмута) і буцімто відкинули сили ЗСУ від залізниці на північному сході і на сході від селища. Геолокаційні кадри, опубліковані 9 листопада, свідчать, що російські війська просунулися в бік Кліщіївки та утримують позиції на схід від населеного пункту та на захід від залізничної колії. Деякі російські джерела стверджували, що окупанти також витіснили ЗСУ з позицій в Андріївці та навколо неї (10 км на південний захід від Бахмута), однак ISW не знайшов візуальних доказів на підтвердження цих повідомлень. Кілька російських «воєнкорів» додатково стверджували, що російські війська нібито просунулися на північний захід від Бахмута в напрямку Берхівка-Богданівка. Геолокаційні кадри, датовані приблизно 7 листопада, свідчать, що на той момент війська РФ просунулися на південь від Берхівського водосховища, приблизно за 3 км на північний захід від Бахмута.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

В ISW припускають, що в цих атаках росіяни намагаються скористатися ймовірним перерозподілом українських ресурсів в районі Бахмута. Кілька «воєнкорів» відзначили, що темпи вогневої та наземної активності української артилерії на Бахмутському напрямку в останні дні знизилися. Деякі російські джерела припускають передислокацію українських військ на інші ділянки фронту [дані не підтверджені Генштабом ЗСУ — прим. ред.]. Однак, прогнозують ISW, окупанти навряд чи зможуть перевести наступальні зусилля поблизу Бахмута в ширші та більш значущі наступальні операції, оскільки російські сили в цьому районі «є слабкими та неорганізованими», вважають в ISW. Знано більше живої сили та техніки РФ залучає до масштабних наступальних операцій поблизу Авдіївки та на кордоні між Харківською і Луганською областями.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що щорічна пресконференція Володимира Путіна і його «пряма лінія» відбудуться одночасно в невизначену дату до кінця року. В ISW вважають, що Кремль у такий спосіб потенційно готує можливість для скасування обох заходів одразу, якщо Москва вважатиме це за необхідне. Скасування можливе, якщо російські війська не зможуть забезпечити істотних успіхів на полі бою в Україні найближчим часом та дозволить Кремлю уникнути інформаційних ризиків, вважають в ISW.

Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут

Редактор: Інна Семенова