Лис пустелі Ервін Роммель. Як 80 років тому улюблений генерал Гітлера підтримав на нього замах, бо прагнув врятувати Німеччину
Поділитися:
Фотографія фельдмаршала Ервіна Роммеля у своєму найбільш впізнаному образі з «трофейними» окулярами та в’язаним шаликом доньки, 1942 рік (Фото:Alamy via Reuters)
Автор: Ростислав Камеристий-Брайтенбюхер
20 липня 1944 року стався замах на Адольфа Гітлера, до якого визнали причетними шість сотень осіб, у тому числі близьких до фюрера генералів. Сам Гітлер був поранений, але вижив.
20 липня 1944 року у кабінеті німецького диктатора Адольфа Гітлера в його штабі у східній Пруссії вибухнула бомба. Гітлер отримав поранення, але вижив. У замаху на його життя звинуватили 10 генералів, а загалом повісили або довели до самогубства 200 офіцерів і заарештували близько 600 людей.
В історію цей день увійшов як Операція Валькірія або ж Заколот 20 липня. Група генералів та аристократів мала на меті знищити фізично Гітлера та його найближче оточення й повалити режим нацистів.
«Невелика кліка амбітних зіпсованих і водночас ірраціональних і злочинно дурних офіцерів влаштували змову з метою усунути мене, — заявив по радіо фюрер у зверненні до німецьких громадян. — Зараз із цією крихітною групою злочинних елементів буде нещадно покінчено».
Двоє головних заколотників-генералів скоїли суїцид, щоб уникнути покарання. Ще вісьмох Гітлер наказав повісити й відзняти ці кадри на плівку — він любив їх передивлятись у своєму бункерному кінотеатрі. Але був серед них той, кому фюрер поблажливо подарував вибір: прийняти ціанистий калій і зберегти добре ім’я та життя родині — або ж постати перед судом. Це — славетний генерал Ервін Роммель, про чию причетність до заколоту історики сперечаються й сьогодні.
У день замаху Роммель перебував у госпіталі, заліковуючи рани після обстрілу своєї машини з літаків у Нормандії. Зберігся його лист до дружини із такими рядками: «Мене сильно вразив замах на життя і фюрера, і треба дякувати богу за те, що все закінчилося так добре».
Втім, більшість біографів генерала сходяться на тому, що це була лише спроба зіграти роль лояльної до фюрера людини й стратегія врятувати сім’ю. На користь цієї версії слугує факт, що у вересні 1944 року розвідувальна служба Великої Британії отримала свідчення полоненого німецького генерала Генріха Ебербаха, який зробив сенсаційну заяву: «Роммель сказав мені, що фюрер має бути вбитий. Іншого виходу немає. Він повинен піти».
Англійці не могли повірити своїм вухам: улюблений генерал Гітлера, легендарний Лис пустелі, пішов проти фюрера, за якого так відважно боровся. Насправді генерал добре усвідомлював, що Німеччина вже програла війну і незадовго до заколоту навіть намагався схилити божевільного фанатика Гітлера піти на переговори про завершення війни на Західному фронті з американцями й британцями.
Путін, як і Гітлер, схиблений на оккультному – Віктор Ягун, генерал-майор СБУ
https://www.youtube.com/watch?v=eKGSdq0pe90
