Майже місяць тому у вишах запровадили обов’язкову військову підготовку — за що її критикують
Практичну частину БЗВП для студентів планують проводити у навчальних центрах ЗСУ та на полігонах, які наразі перевантажені мобілізованими (Фото: Andriy Andriyenko/Press Service of the 65th Separate Mechanized Brigade/Handout via REUTERS)
З 1 вересня студенти-другокурсники всіх українських вишів проходять обов’язкову базову військову підготовку, а молоді чоловіки 18−25 років, які не навчаються у вишах, зобов’язані пройти її замість строкової служби, яка була скасована у 2022 році.
Після цього молодь отримає військові спеціальності та складе присягу., — зауважує BBC Україна.
За словами експертів, це хвилює студентів та їхніх батьків, бо вони вважають, що таким чином молодь готують до мобілізації та вважають, що мобілізаційний вік можуть у будь-який момент знизити.
Генштаб ухвалить рішення про те, у якому навчальному центрі проходитиме практика, коли отримає списки допущених до неї медичною комісією.
З практичними заняттями теж можуть виникнути проблеми, бо навчальні центри ЗСУ перевантажені мобілізованими, а інструкторів замало.
«На сьогодні ми вже маємо молодших інструкторів, навчених ще минулого року. А викладають у нас учасники бойових дій із київських бригад, з якими університет має братерські стосунки. Це люди, які служать, або ті, хто демобілізувався», — заявив ректор НаУКМА Сергій Квіт.
Він назвав військову підготовку принциповою для вишу, бо ми усі маємо зміцнювати українські мілітарні традиції”.
Однак BBC Україна зазначило, що приклад НаУКМА є винятком й інші виші запускають БЗВП не так швидко. Причини цього, як сказано у статті, ролягають не лише у нестачі засобів для викладання та викладачів.
BBC Україна пояснило, що влітку у викладацькій спільноті та у Міністерстві освіти обговорювали іншу модель військової підготовки молоді, яка передбачає появу в вишах дисципліни Основи національного спротиву.
На думку багатьох фахівців в галузі освіти, вона була б ефективнішою за БЗВП, сказано у статті. Ця модель передбачала вивчення Основ національного спротиву впродовж кількох років, починаючи з третього курсу, та не передбачала складання присяги та отримання військової спеціальності. Студентів, крім військової підготовки, навчали б також виживанню в умовах надзвичайних ситуацій та основам руху опору на окупованих територіях.
Практисчні заняття з Основ національного спротиву планувалося проводити не на полігонах і навчальних центрах ЗСУ, а на базі військових училищ чи інших закладів поблизу вишу.
Законопроєкт про запровадження Основ національного спротиву наразі не потрапив до сесійної зали Верховної ради.
Редактор: Анастасія Одінцова
