Мінус «вундерваффе». Чому знищення ЗРК С-300В4 — величезна втрата для російської ППО на фронті

Поділитися:

ЗРК С-300В4 з’явилися у Росії на озброєнні в 2014 році (Фото:mil.ru)

Збройним силам України вдалося знищити новітній російський зенітний ракетний комплекс (ЗРК) С-300В4. Це сталося на Таврійському напрямку, факт знищення системи 9 листопада підтвердив Олександр Тарнавський, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ Таврія.

Як саме вдалося знищити цей комплекс, Тарнавський не уточнив. Однак це нове свідчення здатності ЗСУ вражати навіть ті системи, які у Росії вважали «непробивними».

NV нагадує, що відомо про ЗРК С-300В4 і чому його знищення — це визначний успіх Сил оборони України.

«Червонокнижні» системи ППО: чим особливі ЗРК С-300В4

Загалом С-300 В — це серія радянських та російських зенітних ракетних комплексів середнього радіуса дії, які розробляє російський концерн Алмаз-Антей. Вони використовуються як засоби протиповітряної/протиракетної оборони у сухопутних військах, зокрема у фронтових ділянках.

«Сімейство» комплексів С-300 В призначено для оборони від ударів з повітря різних типів:

• літаків і вертольотів,
• крилатих ракет,
• аеробалістичних і балістичних ракет оперативно-тактичного призначення,
• інших аеродинамічних засобів повітряного нападу.

Зенітний ракетний комплекс C-300B4 — це найновіша російська модернізація попередніх версій подібних систем. Такі комплекси надійшли на озброєння сухопутних військ Росії лише наприкінці 2014 року. У російському Міноборони заявляють, що можливості ЗРК C-300B4 нібито в 1,5−2,3 рази перевершують можливості попередньої модифікації С-300В3.

Там також заявляли, шо саме цей комплекс «увібрав у себе всі перспективні розробки» російського військово-промислового комплексу та нібито має «унікальні характеристики, які забезпечують ведення як протиповітряної, так і протиракетної оборони». «[Система] здатна успішно боротися з усіма наявними нині у світі типами ракет середньої дальності», — хизувалися раніше у Міноборони РФ. Під час навчань у РФ щоразу підкреслювалося, як легко «унікальні» С-300В4 відбивають «масовані авіанальоти» уявного ворога.

Пускова установка С-300В4 / Фото: mil.ru

ЗРК C-300B4 використовує гусеничне, а не колісне шасі, тому має кращу прохідність і здатна прикривати мотострілецькі або інші підрозділи навіть у складній місцевості.

Система озброєна двома видами модернізованих ракет:

• важкі ракети 9М82МВ, які нібито здатні знищувати повітряні цілі на відстані до 400 км — як стверджує російська пропаганда, вони розвивають гіперзвукову швидкість (7,5 Маха);
• легші ракети 9М83М, дальність ураження яких, за різними даними, складає від 150 км до 250 км.

Крім того, до заявлених спроможностей C-300B4, якими вихваляється Росія, нібито належать:

• здатність «вести» і вражати одночасно 24 цілі, зокрема малопомітні, наприклад, безпілотники,
• здатність вражати з-поміж цих цілей 16 балістичних ракет середньої чи малої дальності, які летять зі швидкостями до 4500 м/с та на висотах до 30 км;
• здатність вражати оперативно-тактичні та балістичні ракети з дальністю пуску до 2,5 тис. кілометрів;.
• повна «цифровізація» комплексу та його систем управління.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Відповідно, один дивізіон комплексів ЗРК C-300B4 теоретично здатний одночасно обстрілювати понад два десятки повітряних цілей, при цьому наводячи на них до 48 зенітних керованих ракет», — резюмували гіпотетичні можливості систем фахівці українського порталу АрміяInform.

Одна батарея ЗРК C-300B4 — це шість пускових установок та одна станція наведення ракет плюс машини забезпечення.

Кожна батарея у складі дивізіону C-300B4 може вести самостійну бойову роботу, при цьому кожна пускова установка забезпечена власним радаромпідсвічування цілі і наведення ракет — ще одна відмінність, якої не було у попередніх версіях подібних систем. У дивізіон також входить командний пункт та дві РЛС кругового та програмного огляду.

Фото: Vitaly Kuzmin / Twitter

Утім, чимало згаданих характеристик C-300B4 можуть не відповідати дійсності, оскільки росіяни часто перебільшують можливості своїх «вундерваффе» у пропагандистських цілях.

У російській армії комплекси C-300B4 — це один із найбільш рідкісних новітніх зразків озброєння ППО. Фахівці Defence Express навіть називають його «не просто рідкісним, а «червонокнижним». Вони нагадують, що попри плани росіян модернізувати старіші С-300 В і пріоритетно переозброїти комплексами C-300B4 усі військові округи РФ, фактична кількість таких ЗРК у російській армії, швидше за все, є мізерною, а зенітні бригади отримують лише по 1−1,5 дивізіону С-300В4.

«Таким чином знищення кожного ЗРК С-300В4 є для РФ більш ніж значною втратою, яку вони не можуть поповнювати у будь-якій перспективі», — резюмують аналітики, нагадуючи також, що С-300В4 коштують навіть дорожче, аніж комплекси С-400.

Де і як Росія вже застосовувала комплекси С-300В4

Росія використовувала ці системи ППО у війні в Сирії. У 2016 році один дивізіон С-300В4 був дислокований на авіабазу Хмеймім, звідки російські літаки вели бомбардування міст по всій сирійській провінції Ідліб. Комплекси С-300В4 також прикривали 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ в середземноморському порту Тартус (місто в Сирії).

Також комплекси С-300В4 РФ застосовує у війні проти України, причому не лише на лінії фронту. У червні 2022 року Генштаб ЗСУ відзначав розміщення дивізіону таких ЗРК в Брянській області РФ на кордоні із Сумською областю.

С-300В4 «воюють» і в інформаційній війні: так, у жовтні 2022 року російська пропаганда заявляла, що розгорнуті тепер уже в Білгородській області ЗРК нібито знищили два українських літаки на відстані понад 200 км. Підтверджень цих заяв не було.

Натомість попри усі заяви РФ про унікальність комплексу, ЗСУ більш переконливо демонструють результати його уражень. У серпні 2023 року Сили оборони півдня України показали ураження ракетами РСЗВ HIMARS елементів схожого комплексу (ЗРК С-300 В, ймовірно саме С-300В4). Хоча окремі частини ЗРК були розкидані в українських полях, тоді вдалося знищити три пускових установки, пошкодити два радари і цистерну з паливом.

https://twitter.com/bayraktar_1love/status/1691494615164104708

Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут

Редактор: Інна Семенова