Міни-пастки, пелюстки, гранати. Які типи мін варто розрізняти і як визначити забруднені вибухівкою території та об’єкти

Фахівець ДСНС з розмінування у Харківській області (Фото:МВС)

Близько 25% території України забруднені мінами та вибухонебезпечними предметами внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такі актуальні дані 5 квітня навів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

Наразі ДСНС щоденно залучає близько 400 одиниць різної техніки для розмінування територій України, серед яких найбільш щільно заміновані деокуповані регіони, розповів Клименко в інтерв’ю Інтерфакс-Україна. У цьому процесі Україна використовує і понад 30 машин механізованого розмінування: один день роботи кожної з них дорівнює 100 дням роботи саперів вручну. При цьому через постійні обстріли прифронтових районів деякі населені пункти доводиться розміновувати повторно.

Утім, навіть за допомоги найсучаснішої техніки на розмінування України підуть роки, а то й десятиліття. За підрахунками Світового банку, на очищення замінованої території доведеться витратити понад $37 млрд лише впродовж наступних 10 років. В ООН констатують, що через розв’язану Росією війну Україна нині перетворилася на найбільш заміновану країну світу. ДСНС готує до запуску державний реєстр замінованих територій.

Оскільки чверть української території досі забруднена вибухонебезпечними предметами, NV нагадує найважливіше, що необхідно знати про їх типи, аби убезпечити себе.

За даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України.

Де можуть бути міни?

Якщо на території відбуваються або раніше відбувалися бойові дії, або ж вона була місцем обстрілів, до неї вже слід ставитися як до небезпечної — і поводитися відповідно. Головна рекомендація для всіх цивільних — максимально уникати потенційно небезпечних територій.

Місця, де знаходяться вибухонебезпечні предмети, можуть бути непомітними. На деокупованих територіях зумисно розставлені росіянами міни й вибухонебезпечні пастки знаходили у домівках людей, у побутових речах і приладах, у меблях та дитячих іграшках. А після обстрілів багатьох населених пунктів України — від маленьких селищ до таких міст, як Харків — вибухонебезпечні предмети знаходили на їхніх вулицях та у дворах.

Особливою зоною небезпеки є також великі заміновані ділянки територій, зокрема ліси, сільськогосподарські угіддя тощо.

Більшість мін встановлюються приховано, тому їх рідко можна побачити. Зазвичай їх закопують в межах 15 см від поверхні землі або кладуть на землю або над землею (наприклад, на кілках або прикріплюють до дерев).

Якщо міни були належним чином закладені та замасковані, виявити заміновану ділянку буде надзвичайно важко, а то й неможливо. Тому слід дізнаватися актуальну інформацію щодо розмінування і небезпеки вибухових пристроїв у регіоні після його деокупації, перш ніж розпочинати будь-яку діяльність.

Які ознаки замінованої території чи небезпечного об’єкту?

В умовах війни не завжди вдається чітко визначити межі небезпечних територій, тому фахівці нагадують про такі ознаки:

• У цьому районі можна побачити трупи або скелети тварин.
• На землі знайдено вощену упаковку, яка використовується для зберігання мін, або дерев’яні, пластикові чи металеві контейнери військового вигляду.
• Територія позначена з допомогою традиційного знаку «СТОП МІНИ» у вигляді черепа і схрещених кісток, або підручними засобами: це можуть бути палиці, каміння, стрічка тощо.
• Існують наявні ознаки бойових дій: пошкоджені або знищені транспортні засоби, обладнання та споруди, а також шматки металу, які виглядають як результат вибуху.
• Порушений ґрунт і рослинність. Часто встановлення наземних мін спричиняє порушення в природному середовищі, які мають дивний неприродний вигляд. Наприклад, на ґрунті помітні незначні западини, свіжі прогалини в траві тощо.

Загалом міни та вибухові пристрої можуть бути встановлені в різних місцях, але є перелік місць підвищеного ризику, яких варто уникати:

• Військові позиції. Міни часто встановлюють на військових позиціях і лініях протистояння та навколо них. Вони можуть бути в цивільних будівлях, які використовувалися як командні або спостережні пункти, в місцях відпочинку військових та навколо них, в зонах засідок, поблизу місць розміщення блокпостів.
• Об’єкти критичної інфраструктури: аеропорти, мости, заводи, склади тощо.
• Зруйновані будівлі та транспортні засоби, обладнання.
• Транспортні маршрути. Міни можна знайти на стежках, дорогах, коліях, перехрестях, а також в уламках або брухті вздовж маршруту.
• Окремі цивільні об’єкти. Вибухові пристрої також розміщують на переправах через річки, у колодязях, водозаборах, в сільськогосподарських угіддях, у виноградниках, садах, в адміністративних будівлях і офісах, на кладовищах.

Які предмети є вибухонебезпечними?

Це не лише різні типи мін, але й інші вибухові пристрої та боєприпаси, які не розірвалися, зокрема:

• боєприпаси для легкої зброї,
• артилерійські снаряди,
• мінометні снаряди,
• касетні боєприпаси,
• гранати,
• запали
• уламки дронів і ракет

Вибухонебезпечні предмети можуть функціонувати майже як наземні міни, вибухаючи від переміщення або дотику. Деякі боєприпаси також містять чутливі до руху термофіксатори або магнітні датчики, інші ж можуть мати функцію таймеру самознищення.

Не можна використовувати рації в радіусі 15 метрів від нерозірваних боєприпасів — під час передачі рації випромінюють хвилі, які можуть викликати детонацію.

Основні типи мін та вибухових пристроїв

Інфографіка: NV

Протипіхотні фугасні міни

Поширені моделі: ПМН-2, ПФМ-1, ПМД

Під час вибуху уражає ударна хвиля та продукти вибуху (викликають теплові та хімічні опіки).

Ці міни непомітні в землі або траві, вибухають від наступання або від доторку до «розтяжки».

Найвідомішим типом вибухових пристроїв цього виду є протипіхотна міна «метелик» або «лепесток». Такі міни мають форму пелюстки та іноді – яскравий колір корпусу, що робить їх дуже привабливими для дітей. Зазвичай вони лежать у великій кількості на відносно обмеженій площі землі.

Протипіхотні осколкові міни

Поширені моделі: ОЗМ-72, МОН-50, ПОМЗ

Ці типи мін оснащені вибуховою речовиною й металевими елементами ураження

Протитанкові міни

Поширені моделі: ТМ-62, ТМ-57, ТМ-72, ТМ-83

Такі міни спрацьовують від наїзду колеса (>75кг), або від дії магнітного поля танку.

Мінометні міни

Це снаряди краплеподібної форми з пером. Якщо така міна не вибухає, то заривається в землю, а її хвіст може залишатися зверху. Снаряд при цьому є так само небезпечним.

Боєприпаси та гранати

Небезпеку становлять нерозірвані артилерійські або касетні снаряди, авіабомби та замасковані ручні гранати, зокрема:

• артилерійські снаряди малих (до 70 мм), середніх (від 70 до 155 мм) та великих калібрів (понад 155 мм);
• нерозірвані авіабомби — небезпечні через велику кількість вибухової речовини;
• касетні снаряди — розкидують сотні вибухонебезпечних предметів на великій території;
• ручні гранати — призначені для ураження осколками й ударною хвилею або кумулятивним струменем, можуть використовуватися для створення вибухонебезпечних пасток.

Саморобні вибухові пристрої або міни-пастки

Замінованим може виявитися будь-який залишений без нагляду предмет, замаскований під іграшку або сміття.

Міна-пастка — це пристрій або матеріал, призначений для поранення або вбивства, який детонує несподівано, коли людина або транспортний засіб наближається або порушує начебто нешкідливий об’єкт, або виконує начебто безпечну дію.

Майже будь-який предмет можна перетворити на міну-пастку, наприклад, автоматний магазин, пачку сигарет, годинник або іграшку. Міни-пастки можуть бути встановлені в будь-якому місці й мати вигляд звичайного побутового предмета.

Як працюють та детонують міни?

Міни призначені для вбивства та каліцтва людей, виведення з ладу транспортних засобів. Пошкодження спричиняє вибух, осколки або, у випадку деяких протитанкових мін, струмінь розплавленого металу.

Міни можуть здетонувати:

• під прямим тиском,
• за допомогою стяжок, штанг,
• через командний підрив
• певною комбінацією цих методів.

Зазвичай корпуси мін мають коричневі, оливкові, зелені, чорні, сірі або комбіновані кольори. Частина мін з вибуховим ефектом досі виготовляють з металу або дерева, але більшість сучасних мін виготовляються з пластику.

Їх важко виявити за допомогою стандартного обладнання для визначення металу. Такі міни можуть бути водонепроникними, а отже становити небезпеку, навіть якщо вони вкриті водою.

Редактор: Інна Семенова