«На кону стоїть усе». Начальник штабу артилерії бригади Рубіж Денис Нагорний — про мобілізацію і залишки радянського в армії. Інтерв’ю NV
Поділитися:
Оператор БПЛА бригади Рубіж (Фото:Бригада Рубіж / Facebook)
Автор: Олексій Тарасов
Начальник штабу артилерії 4-ї бригади Рубіж, майор Національної гвардії Денис Нагорний в інтерв’ю Radio NV — про мобілізацію, радянське в армії та оборону Бахмута.
https://www.youtube.com/watch?v=BHOSdMh7OVo&t=1114s
— Було багато різних непорозумінь щодо законопроєкту про мобілізацію. Перша версія цього законопроєкту була внесена до Верховної Ради Кабміном на Різдво. Наразі маємо нову редакцію документу. Чи була у вас можливість ознайомитися хоча би з окремими пунктами? Чого військові очікують від цих змін до процесу мобілізації?
— Почнемо розбирати законопроєкт із таких даних, як перші дані для опрацювання. Тобто з того, що в нас уже більше 700 днів іде війна, військові дії на фронті, в надзвичайно тяжких умовах; і з надзвичайно великим противником, із противником, який має необмежений ресурс.
І суть у тому, що люди тут, на фронті, мають певне виснаження. Просидіти в окопах, простояти біля гармати, проїхатись у тому ж танку на бойові дії, в БМП; мати якісь тактичні дії в оборонних діях, у наступальних діях, — це все вимагає ресурсів, сил. Деякі бригади, наприклад, не виводилися [з зони бойових дій] ще з часів ООС. Тобто вони простояли десь рік в ООС і вже на третій рік після широкомасштабного вторгнення люди ще не мали повноцінного відпочинку. Їм відпочинок надавався. Але так, щоби вивести [людей для повноцінного] відпочинку і знову, з новими силами вступити в бій, — такої можливості поки що ми не маємо. Бо противник у нас надзвичайно серйозний і постійно розвивається.
Для військових цей законопроєкт — це ніби друге дихання. Так, війна — це не гра у Counter-Strike чи S.T.A.L.K.E.R. Війна — це виживання українського народу на цей момент.
Наприклад, Швеція вже зрозуміла, що можливі такі бойові дії на її території. Шведи вже самостійно записуються до самооборони, роблять якісь запаси, так само як це роблять у Німеччині, в інших європейських країнах. І нам вкрай важливо, аби наш народ зрозумів, що нам певний період часу доведеться боротися за своє існування. Тому що ніхто не впевнений у тому, що не повториться Маріуполь, Ірпінь із Бучею та Бородянкою; що не повторяться ті страшні події, які стались у Попасній та Бахмуті, а потім у Мар’їнці, коли міста просто стиралися з лиця землі. І нам доведеться в будь-якому випадку воювати, відбиватись у збройній боротьбі за своє існування. Тут варіантів небагато.
Тому мобілізація для нас — це позитивний момент. Люди мають зрозуміти, що на кону стоїть усе, всі пішли ва-банк.
Поділитися:
Загрузка…
