«На третій рік війни це нонсенс». Ворожі розвіддрони долітають до стратегічних об’єктів, а їх не бачать. Чому так — інтерв’ю з Кащуком
Робота вогневої групи 4-ї окремої танкової бригади (Фото:4-та окрема танкова бригада/Facebook)
Автор: Василь Пехньо
Експерт з безпілотної авіації Павло Кащук розповів в інтерв’ю Radio NV, хто і як повинен боротися з російськими розвідувальними дронами, які залітають глибоко в тил й корегують удари, зокрема по аеродромах.
https://www.youtube.com/watch?v=IUck5o2BcKg&t=448s
— Найперше, чи то російська безпілотна авіація така класна штука, що ми нічого вдіяти з нею не можемо? Чи стало як гною, як кажуть, тих розвідувальних дронів, що немає нічого, аби їх збити? Чи це в нас не вистачає засобів, щоб їх збивати? Або в цьому механізмі щось порушено десь на інших ланках?
— Василю, у вас три «так», як кажуть у популярному ТБ-шоу, все абсолютно вірно. По-перше, треба визнати, що ми тимчасово разом із нашими партнерами програли санкційну війну. Маємо надію, тимчасово. Ми дозволили росіянам виробляти набагато більше і зараз це розгрібаємо.
Другий момент — те, що дрони залітають так далеко, як ви говорите, з технічного погляду, це не сюрприз і нічого такого в цьому немає, ми залітаємо набагато далі. Проблема в іншому. Проблема в реакції, в тому, чи відповідні компетентні люди, які мають цим займатися, справляються з протидією.
— А хто має цим займатися? У нас є Сили протиповітряної оборони, Повітряні сили, і зрештою аеродроми, — за це точно відповідають Повітряні сили. Я розумію, що ви натякаєте на них, тому що у своєму пості в Фейсбуці ви доволі різко пройшлися, зокрема і по командуванню Повітряних сил, мовляв, є «незамінні фахівці», як ви пишете, яким скільки б не дай Patriot або F-16, тут будуть проблеми. А що ви маєте на увазі? Деталізуйте.
— Хочу зауважити, що я висловлюватиму свою особисту думку щодо цього. Ні для кого не секрет, що за повітряний простір (і за літаки, і за збиття ворожих засобів) у нас відповідає один рід військ — це Повітряні сили. Це рід військ, у руках якого зосереджені найдорожчі, найвідповідальніші засоби. І, скажімо так, я бачу ще багато чого більше, ніж більшість наших співвітчизників, будучи залученим до оборони країни вже фактично 10 років. Вважаю, що їхня діяльність на сьогодні є найменш компетентною з усіх родів військ. Це моя особиста думка і моє спостереження за тим, як відбувається те, що відбувається вже третій рік.
— Зачекайте, у нас у Повітряних силах, тут же треба розділяти, є і льотчики, які, ми бачимо, виконують просто феноменальні операції…
— У мене немає жодних претензій до льотчиків, які зазвичай на 100% виконують свою роботу, на жаль, дуже часто гинуть, серед них дуже багато героїв. У мене претензія до організації, менеджменту, і до командування всіма цими засобами та системами.
— Про що саме йдеться, що ви вкладаєте в поняття претензій до організації?
— Уявімо організацію, в руках якої є й літаючі засоби (літаки), і засоби ППО, які захищають різні об’єкти. Що ми можемо сказати про таку організацію, яка не здатна своїми ж засобами захистити свої ж об’єкти? На сьогодні про що йдеться? Обговоримо те відео в інтернеті [де удар Іскандером по аеродрому Миргород]. Питання не завдання удару ракетою. Питання в тому, що російський Орлан (це не сьогоднішнього формату дрон, вони його вже багато років виробляють, ми знаємо про нього буквально все) літає над аеродромом у глибокому тилу, там, де повітряний простір не засмічений багатьма засобами, де немає якогось шквалу радіосигналів від інших FPV-дронів чи наших засобів…
Отже, цей Орлан літає, будемо так говорити, не менше однієї години, хоча я так розумію, там було їх декілька, над важливим стратегічним об’єктом. Під час цього процесу на стратегічному об’єкті знаходяться літаки, відбувається рух техніки, ніхто нікуди не летить, і просто чекають, поки прилетить відповідний засіб нашого ворога.
На третій рік війни це просто нонсенс, розумієте? Це не можна пояснити.
У нас сьогодні як мінімум половина, це я так обережно говорю, в піхоті вже розуміють, що таке розвідувальний дрон, що таке популярний засіб Цукорок (не хочу рекламу комусь робити, але цих засобів достатньо) для детекції сигналу розвідувальних дронів. Є радари, є доплер-радари, є безліч можливостей визначити, що над вами є розвідувальний дрон. Кожен піхотинець знає, що в цей момент треба вжити відповідних заходів, якщо ти цей дрон бачиш. Треба як мінімум сховатися.
Чому, коли цей дрон залітає на один із найважливіших об’єктів, навіть якщо ми говоримо про авіацію, його ніхто не бачить, ніхто не звертає уваги? Це ж відбувається не вперше, це не випадковість. Ми це спостерігаємо вже третій рік, це вже просто якась система.
— Як я розумію, Юрій Ігнат, уже зараз не речник Повітряних сил, написав, мовляв, не розводьте з того паніки, не робіть якоїсь серйозної ситуації. Щоденно наші аеродроми вражаються, вони постійно під ударами противника. Раніше збивали Буками, зараз Буків немає, ракет немає; немає чим збивати, партнери не передають достатньо зенітних ракетних засобів. Що тоді робити в цій ситуації?
— Перше — детектувати дрони.
— Ви думаєте, про його існування навіть не знали?
— Звичайно, ні. Притомні люди не залишилися би чекати удару Іскандера, тим більше, що це відбувається досить регулярно. Знаючи, що над ними кружляє Орлан на такій глибині… Це не поява літака в один момент, він там знаходився досить довго. Це 200% гарантія, що зараз буде удар ракетою.
Щодо посту та заяви пана Ігната, тут також дуже цікаво. Він стверджує, що в той же час так само і ми постійно завдаємо удари по російських аеродромах і це сприймається як нормальне. Не можна порівнювати ці ситуації. Коли ми говоримо про успішні удари по ворожих аеродромах, то до цього долучаються, я би сказав, найкращі фахівці, які вимушені настільки вже фантазувати та вигадувати такі нереальні, фантастичні прийоми, як цього досягти… Це не можна порівняти з тим примітивізмом, який зараз застосовує ворог. Він просто прилітає літаком, кружляє кілка годин, чекає ціль і завдає удар ракетою. Це просто смішно, порівнювати такі речі.
— Ви говорите, що якось погано організована робота в тилах, зокрема в Повітряних силах, які володіють найпотужнішим, найдорожчим арсеналом озброєнь, і не прикривають достатньо навіть аеродроми. Це я резюмую.
— Давайте так: можна зібрати вже колекцію російських відео, опублікованих онлайн, на широкий загал, де розвідувальні дрони досить суттєвий час зависають над найважливішими цілями, які знаходяться не на передовій, де досить важко можна відрізнити сигнал розвідувальних дронів від наших дронів чи ще від чогось. А, можна сказати, у глибокому тилу — це 30 кілометрів і аж до 100 кілометрів.
Ці дрони довго спостерігають за цілями, чекають, завдають удар. Дрони фіксують удар, усі ці відео потрапляють в інтернет. Все це в більшості випадків стосується Повітряних сил, задачею яких і є детектувати ці дрони, знищувати їх і як мінімум розуміти, що становить насправді загрозу.
Можу передбачити, що люди досі не розуміють, як детектити ці дрони. Хай проконсультуються в піхотинців, є достатня кількість засобів, якими можна користуватись і з певною долею ймовірності, особливо якщо це Орлан, побачити роботу цього дрона.
Також ми говоримо про прикриття таких об’єктів РЕБом. Аналізуючи це відео, опубліковане росіянами, ми бачимо, що там немає жодних проблем зі зв’язком, із передачею відео тощо. Про що це говорить? Немає захисту ні РЕБом, ні детекції, ні відповідними засобами ППО.
— Ви припускаєте, що це суто якась незацікавленість, непрофесійність, що це таке?
— Так.
— Ви займаєтеся безпілотною авіацією не перший рік, вочевидь, і з Силами оборони не перший рік, не лише в ході повномасштабної війни. Ви говорите, це певні системні проблеми, що мається на увазі?
— Я вважаю, що є системна проблема невідповідності, нерозуміння сучасних технологій, мені так це виглядає. Нерозуміння, яка є загроза, як їй сучасним чином протидіяти, які можуть бути засоби, як їх правильно використовувати, аби побудувати якусь більш-менш ефективну систему оборони принаймні своїх об’єктів. Не говорю про всю країну, а хоча би про найбільш важливі свої об’єкти.
— Зведення Повітряних сил.
— Все збили, всіх перемогли.
— Зрозумів, добре, не вдаватимемося зараз у деталі. Поговорімо про російські розвідувальні дрони, бо це велика системна проблема, як із ними боротись. Останнім часом їх просто дуже багато в повітряному просторі, особливо, якщо говорити про осучаснені розвіддрони. Не лише прості, як ви говорите, Орлани. Я так розумію, з Орланами боротись можуть і мобільні вогневі групи, їх неважко виявляти, неважко збивати.
— Василю, пробачте, виправлю: на жаль, Орлан не підлягає знищенню мобільними групами, бо в більшості випадків він дуже малопомітний у небі і вогнепальною зброєю уразити його дуже важко.
— А як його можна уразити?
— Це мають бути мобільні групи, але оснащені ПЗРК.
— Я веду до того, чув, що основна проблема зараз, особливо з появою більш сучасних російських розвідувальних дронів, як Зала, Суперкам, які мають не двигуни внутрішнього згоряння, а оснащені електричними двигунами, їх ще складніше виявляти і проти них ще важче боротися, ніж проти Орланів.
— Так.
— Чи існує ця різниця і що тоді робити, які у принципі є виходи з ситуації?
— Дійсно, ситуація ускладнюється, але нас має заспокоювати те, що це відбувається не миттєво. Щоби росіяни прийшли до тієї кількості, як ви говорите, електричних розвідувальних дронів, знадобилося два роки. У нас був час готуватися до цього, вчитись і реагувати. Це вже інше питання, чи ми цей час використали корисним чином.
Щодо порівняння Орлана та Зали. Орлан простіше виявити та збити, але також можна посперечатися через висоту застосування. Та судячи з того, як наш ворог працює по наших аналогічних засобах, це також не має бути великою проблемою. Є певна номенклатура засобів ППО, які можуть працювати і по Залі, і по Елерону. Звичайно, в нас питання наявності таких засобів, аби перекрити всю лінію бойового зіткнення, ще й тилові об’єкти. Тут питання вже до розподілу цих засобів і систем.
— Говорячи про той проєкт, який свого часу публічно запускало або принаймні оголошувало Мінцифри щодо так званих дронів, які ловитимуть дрони. Я знаю точно, що рухи в цьому напрямку є, але наскільки це реально? Ми бачили, зараз навіть FPV збивають російські розвідувальні безпілотники. Наскільки це масовий процес?
— Ще вчора я би сказав, що це майже неможливо. Але з відкритих джерел ми бачимо вже більш-менш системне застосування дронів FPV різного типу проти повітряних цілей, проти розвідувальних літаків. Бачимо, що це працює більш-менш ефективно, принаймні з огляду на ці відео.
Я маю надію, що це розвиватиметься. Питання в іншому, що займаються цим, знову ж, не ті, чиєю задачею це є. А, як завжди, цивільні люди, об’єднання цивільних і військових тощо.
Насправді зараз питання цивільний чи не цивільний, взагалі не актуальне. Не йдеться про те, що є ЗСУ, ми любимо ЗСУ, підтримуємо. Або ми зрозуміємо, що ми з вами всі ЗСУ в різній мірі, або навряд у нас щось вийде.
