Наближення до межі мінних полів. Просування ЗСУ на південь досягає тактичних успіхів, в РФ звучать ідеї про «замороження» війни — ISW

Українські військові на лінії фронту в Донецькій області (Фото:REUTERS/Sofiia Gatilova)

Останні успіхи Збройних сил України в районі Роботиного і Урожайного (Мелітопольский та Бердянський напрямки контрнаступу) засвідчили, наскільки українські сили виснажили окупантів та їхню оборону. Крім того, в районі Роботиного ЗСУ, ймовірно, близькі до менш щільно замінованих територій, що може прискорити просування України.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

ЗСУ 17 серпня продовжували контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту і просунулися в районі Бахмута та на заході Запорізької області. У Генштабі України повідомили, що українські війська продовжували наступальні дії на Бахмутському, Бердянському (межа Донецької і Запорізької областей) та Мелітопольському напрямках (захід Запорізької області). Геолоковані кадри, опубліковані 16 серпня, свідчать, що ЗСУ досягли незначних успіхів у південній частині Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута). Інші кадри із встановленою геолокацією, опубліковані 14 серпня, вказують на те, що українські сили просувалися на південний захід від Новопокровки (16 км на південний схід від Оріхова).

ISW також звертає увагу на повідомлення Генштабу України, що 17 серпня ЗСУ збили два російські ударні вертольоти Ка-52 (один поблизу Роботиного на заході Запорізької області, інший на Бахмутському напрямку). «Знищення двох російських гелікоптерів Ка-52 в один і той же день може свідчити про те, що затяжні операції російської авіації без відпочинку можуть призвести до виснаження обмеженого складу російських пілотів, хоча було б передчасно робити однозначні висновки з двох випадків», — констатують в ISW.

Інфографіка: ISW

Нещодавні просування ЗСУ поблизу невеликих населених пунктів у районі кордону Донецької і Запорізької областей та на заході Запорізької області, ймовірно, мають тактичне значення через структуру російських оборонних ліній, підкреслюють в Інституті вивчення війни. Український полковник Петро Черник 15 серпня заявив, що трискладова ешелонована лінія російської оборони на півдні України складається з першої лінії мінних полів глибиною кілька кілометрів; другої лінії, з районами концентрації артилерії, техніки та особового складу; і третьої лінії тилових позицій, призначеної для зберігання ресурсів. Нещодавні просування ЗСУ на північ і північний схід від Роботиного (10 км на південь від Оріхова) на Мелітопольскому напрямку можуть дозволити українським силам почати діяти в районах поза найщільнішими мінними полями. Якщо райони навколо другої російської лінії оборони дійсно заміновані менше, то це, ймовірно, сприятиме швидшому просуванню України. Однак ISW не має можливості оцінити щільність чи глибину російських мінних полів.

Крім того, окупаційні війська РФ доклали значних зусиль, ресурсів і кількості особового складу для утримання селищ Урожайне (Бердянський напрямок) і Роботине (Мелітопольский напрямок). Тому нещодавні успіхи України в цих районах, ймовірно, відображають ширшу деградацію оборони російських сил. Експерти ISW продовжують вважати, що російським силам не вистачає значних оперативних резервів, а інтенсивні зусилля Росії задля утримання цих населені пункти замість відведення сил, означають, що ЗСУ, ймовірно, довелося повністю виснажити російські підрозділи перш ніж досягти просування. ISW нещодавно спостерігав ознаки того, як російські війська здійснюють передислокацію підрозділів 7-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії (ВДВ) з Херсонської області та, можливо, з ділянки фронту між Донецькою і Запорізькою областями в район Роботиного (захід Запорізької області). На думку аналітиків, це додатково свідчить про те, що останні українські наступи значною мірою виснажили російські сили, які від початку контрнаступу без ротації тримали оборону в західній частині Запорізької області. Відсутність російських оперативних резервів означає, що військам РФ доведеться зміцнювати одні ділянки фронту за рахунок інших. Тож імовірне сукупне послаблення російських оборонних ліній надає українським силам можливості скористатися цим. Нещодавні скарги російських військових блогерів на те, що російське командування не спромоглося надіслати підкріплення для захисту виснажених російських сил в районі Урожайного може свідчити про те, російське командування РФ вже робить важкий вибір щодо того, яким секторам віддати пріоритет під час просування українських військ. Дедалі більше схоже, що в разі українського прориву російським військам доведеться відійти на другу лінію підготовлених оборонних позицій без значної підтримки, а подальша деградація російських сил створює можливості для того, щоб будь-який український прорив був потенційно значущим з оперативної точки зору.

Інфографіка: ISW Інфографіка: ISW

Аналітики ISW звернули увагу на пост Олександра Ходаковського, командира батальйону бойовиків «ДНР» Восток, який запропонував Росії заморозити війну в Україні вздовж нинішньої лінії фронту. Фактично він відновив наратив, який здебільшого згас після збройного заколоту Євгена Пригожина і ПВК Вагнера. Ходаковський заявив, що Росія не зможе перемогти Україну військовим шляхом у найближчій перспективі, а російські війська навряд чи зможуть легко зайняти додаткові українські міста — що повторює думки Пригожина, озвучені у квітні 2023 року. Ходаковський дійшов висновку, що Росії, швидше за все, доведеться піти на «перемир’я» і що РФ може вступити з Україною у фазу «ні миру, ні війни». Ходаковський припустив, що Україна буде досить ослабленою в цьому стані замороженого конфлікту, а тому Москва нібито матиме більше впливу на Київ у такій ситуації, аніж вона має нині під час «спеціальної військової операції». У середині квітня Пригожин теж пропонував, щоб Росія «заморозила» війну в Україні, аби створити умови для майбутньої перемоги без переговорів. Російські джерела періодично стверджували, що у Кремлі теж є зацікавлені ​​в замороженні війни вздовж нинішньої лінії фронту з подібних причин, а також через занепокоєння внутрішньополітичною стабільністю та економічними наслідками війни. Обговорення цього наративу стихло через відносне мовчання Пригожина після бунту ПВК Вагнера та арешту палкого російського ультранаціоналіста Ігоря Гіркіна, який постійно закликав Кремль чинити опір фракції, що прагне заморозити війну. В ISW припускають, що Ходаковський, можливо повторно вводить цей наратив у російський інформаційний простір від імені фракції, яка буцімто зацікавлена в замороженні війни — хоча Ходаковський, ймовірно, має обмежений вплив безпосередньо на російське керівництво, констатують аналітики. ISW продовжує вважати, що тимчасове припинення вогню в Україні та затягування війни лише підуть на користь Росії, оскільки дозволять військам РФ відновитися, а Москві – домогтися зменшення підтримки України з боку Заходу.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ходаковський командує силами, які нині ведуть бої на боці РФ в районі кордону Донецької і Запорізької областей. Його коментарі щодо заморожування війни з’явилися після звільнення українцями села Урожайне 16 серпня. Це дає змогу припустити, що останні українські просування можуть значно послабити упевненість у міцності російської оборони вздовж широкого фронту на півдні України. Раніше Ходаковський висловлював занепокоєння з приводу російської оборони на Бердянському напрямку, де воює батальйон Восток — зокрема через слабкі контрбатарейні можливостей Росії, її великі втрати, виснаження російських сил і відсутність резервів. Декількома днями раніше, 13 серпня, Ходаковський закликав до оперативної паузи, щоб російські сили могли накопичити ресурси для нової операції. Розвиток закликів Ходаковського від ідеї про оперативну паузу до пропозиції, аби Росія взагалі заморозила конфлікт, ймовірно, пов’язана з його власним досвідом нещодавніх тактично важливих ЗСУ досягнень і погіршенням стану оборони окупантів в районі Урожайного.

Інші висновки ISW за минулу добу:

• Дані WP про внутрішнє виробництво іранських безпілотників Shahed-136/-131 у Росії та її намагання наростити це виробництво вказують на те, що РФ прагне розвинути довгострокову здатність проводити великі серії ударів по Україні.
• Російські повідомлення про стан Чонгарського мосту в окупованій Херсонській області свідчать про те, що українські удари призвели до порушення основної російської логістичної лінії зв’язку з Кримом на 11 днів.
• Російські війська 17 серпня вели наступальні дії на рубежі Куп’янськ — Сватове — Кремінна, поблизу Бахмута, на напрямку Авдіївка — Донецьк, на кордоні Донецької та Запорізької областей і на окремих ділянках просунулися вперед.

Редактор: Інна Семенова