«Нам мало, дайте ще». Чого потребують Сили оборони і чому не варто недооцінювати московитів — артилерист Кошулинський
Поділитися:
Руслан Кошулинський (Фото:Руслан Кошулинський / Facebook)
Автор: Дмитро Тузов
Руслан Кошулинський — голова Секретаріату ВО Свобода, заступник голови Верховної Ради України у 2012−2014 роках, а нині ще й головний сержант Збройних Сил України — розповів в ефірі Radio NV, які потреби існують зараз на фронті і чому не варто недооцінювати московитів.
— Ви артилерист. Що ви бачите? Яка картина зараз складається на фронті?
— Артилеристи завжди кажуть: «То не ми». І завжди кажуть: «Нам мало, дайте ще». Це завдання, яке в нас є – дайте ще, не шкодуйте механізму для того, щоб військовослужбовці мали очі в небі. Без цього в нас нічого сьогодні не буде.
Сучасні методи ведення війни і механізм для того, щоб в нас не було снарядного голоду: щоб в нас були міни для мінометів, снаряди для гармати. Ось це основне. Бо піт артилериста зберігає життя піхотинця. Без цього нічого не буде.
Хоча якість наша як артилеристів набагато вища від них. І ми, як правило, перемагаємо. В артилерійських дуелях ми завжди кращі, враховуючи вже досвід і сучасну техніку, яка надходить від наших партнерів. Вона є і точніша, і більш якісна на дальність. Тому ми вже, маючи велику, гарну школу підготовки артилеристів, можемо собі це дозволити і ефективно знищувати їх.
Але оцей механізм «дайте ще» завжди присутній.
— У Києві були міністр оборони Сполучених Штатів, Федеративної Республіки Німеччина. Ось це «дайте ще» буде підтримано нашими партнерами? Що б ви як політик їм пояснили для того, щоб вони чіткіше розуміли масштаби?
— Ви хочете забрати хліб у Міністерства закордонних справ і верховного головнокомандувача? Не забираємо в них хліб.
— Так не лише я забираю хліб у Міністерства закордонних справ.
— Сьогодні дипломатія, яка зараз є чинна і працює з нашими партнерами — це зовсім інша гра. Ми ж розуміємо, що на це впливатимуть і вибори в Сполучених Штатах Америки і часткова економічна втома наших європейських партнерів. Ми все прекрасно розуміємо.
Але Україна — це частина європейської спільноти. І вони це вже зрозуміли. І так чи інакше, але без того, що ми втримаємо і переможемо ворога, не може бути безпеки в європейській унії. Якщо ми переможемо, вони надалі будуть жити спокійно у всій європейській унії. І це буде дешевше для них.
— Значно.
— Тому краще вкладайте в нас зараз, ніж потім ви будете вкладати у збройні сили своїх країн, коли будуть воювати представники ваших країн.
— Що відбувається у московитів? Ви ж їх бачите очима, які називаються дрони.
— Я би не применшував їхні можливості. Ясно, що треба бавитися в цинізм в армії – це додає трохи наснаги, але не применшуйте їхні військові можливості.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Великі держави не виграють війни з
національно-визвольними рухами
Сергій Плохій, історик, професор Гарварду
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Ми, українці, така, трохи розхристана
громада вільних людей. Ми не дуже багато жили,
і ми далеко не зразок для наслідування,
але у нас шанується людська гідність
Антон Дробович, директор Українського інституту
національної пам’яті, а нині солдат ЗСУ
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут