«Наслідки у вигляді втрачених територій». Ступак — про пріоритетність курського напрямку, порівняно з боями на сході, і знищені там мости

Поділитися:

Українські військовослужбовці під час навчань у Сумській області (Фото:REUTERS/Thomas Peter)

Автор: Олег Білецький

Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак в інтерв’ю Radio NV — про ймовірне знищення третього і останнього мосту через річку Сейм в Курській області, просування там ЗСУ, а також про взаємозв’язок цих подій з боями на сході, зокрема на покровському напрямку.

https://www.youtube.com/watch?v=zqEdVQBqtcg&t=418s

 — Пропоную почати з інформації щодо ймовірно знищеного третього мосту на річці Сейм у Курській області РФ. Є певні повідомлення від російських так званих воєнкорів. Що це означає і для нас, і для росіян?

— З Курщини в нас гарні новини, добрі новини, порівняно з тим, що на сході. До сходу ми ще повернемося, про нього обов’язково треба згадувати.

— Так.

— Повідомляється про третій міст. Бачите, нам уже довелося вчити географію Курської області, хоча здавалось би, навіщо вона нам потрібна. А тут уже річка Сейм, скільки в них мостів, Курська область.

Згадаймо класичний приклад — місто Херсон. Вони змогли перед нашим звільненням цього міста 11 листопада 2022 року витягнути з міста орієнтовно п’ять тисяч одиниць різної техніки. Вони змогли це зробити при тому, що Антонівський міст був дуже-дуже сильно пошматований. Тому залишається можливість, що вони все-таки зможуть витягнути на понтонах якусь техніку, забрати. Звісно, якщо не буде зв’язку з центральним командуванням, з вищим командуванням, якщо не пройде команда — «все на підрив, все замінувати, все в повітря», тоді дійсно є можливість захопити великі ресурси.

— Але в разі, якщо вони використовуватимуть понтони, це теж додатковий інтерес для українського війська, артилерії і не тільки.

— І HIMARS .Але в чому нюанс? Росіяни змогли знайти методику, як протидіяти нашим установкам HIMARS, які працюють на нашій території проти об’єктів у Курській області. На жаль, це знову російські безпілотники — Орлани, Суперками, які знаходяться в повітрі. Вони дивляться, спостерігають, бачать пуски наших систем і потім [б’ють] по цих локаціях.

Росіяни намагаються локалізувати знаходження наших військових. Вони риють окопи навколо Курчатова, повідомлялося про місто Льгов.

— Якщо подивитися на старі українські мапи початку ХХ століття, то місто Льгов було у складі УНР. Тому тут не вчити, а згадувати деякі населені пункти потрібно.

— Росіяни там риють окопи, роблять фортифікаційні споруди для того, аби локалізувати [наш наступ] і ми не могли далі так швидко просуватися. Так, у нас є перспектива захоплення окремих населених пунктів, але глибоко-глибоко просуватися — вони намагаються це купірувати. Найімовірніше, там буде якась поява мінних полів, як зазвичай, колючий дріт.

Є дані про те, що росіяни підтягують орієнтовно 10 тисяч особового складу своїх військових, щоби зупинити просування українців. Але західні аналітики говорять, що для того, аби вибити ЗСУ з Курської області, знадобиться щонайменше 20 тисяч особового складу. І повідомлялося про строковиків — з Калінінграда, Мурманська.

Було повідомлення про космічні війська РФ. Що це таке? Військово-космічні сили РФ — це і борт-інженери, і механіки, навіть пілоти, які з різних локацій, повідомлялось, навіть із Оленьї забирали, відправляли в якості штурмової піхоти.

Неймовірне, на жаль, є просування. Немає жодних претензій до Збройних, як так. Наші військові говорять: «Так, частково ми всі радіємо Курську, що росіяни на собі це відчули. Але ми не повинні забувати, що в нас обмежені ресурси постачання і є питання пріоритетів». Пріоритет зараз — це Курськ, і в людях (найбільш підготовлені, боєздатні), і в техніці, і в боєприпасах. Наші військові на сході говорять, на жаль, «ми відчуваємо на собі пріоритетність інших напрямків, це дається взнаки». І ми бачимо це у вигляді втрачених територій.