«Навіть проводили операції». Військовий медик з Азовсталі розповів про боротьбу за життя поранених в оточеному Маріуполі

Один з поранених бійців Азову на Азовсталі (Фото:Азов)

Бойовий медик бригади Азов Євген Чуднєцов в інтерв’ю Radio NV розповів про боротьбу за життя поранених в оточеному Маріуполі.

«Спочатку була можливість евакуйовувати поранених, поки були під нашим контролем ті території, на яких розміщувалися медичні заклади: Друга лікарня швидкої медичної допомоги, 555-й шпиталь. А потім кільце почало звужуватись, оточення було все більшим і довелося 555-му шпиталю переїжджати на Азовсталь. Потім втратили Другу лікарню, вона припинила працювати. І настав такий момент, коли просто не було куди евакуйовувати і не було можливості евакуйовувати поранених. Я перебував на правому березі, міст, який вів на лівий берег, був зруйнований, великий міст; а другий, залізний, потім просто прострілювався і проїхати ним було дуже важко. Тому евакуація поранених була можлива лише морським шляхом, човном. Човни також обстрілювали, перевезти поранених можна було тільки вночі, навіть не вночі, а ближче до ранку, коли піднімається туман на морі. Тільки так можливо було це робити. Так, суто з технічного погляду було важко», — розповів Чуднєцов в ефірі Radio NV.

За словами медика Азову, в умовах, коли можливості евакуювати поранених не було, доводилось надавати їм ту допомогу, яку було можливо надати.

Він пояснив, що навіть пролонговані протоколи, за якими працюють бойові медики, розраховані максимум на добу чи дві.

«Навіть комітет TCCC (Tactical Combat Casualty Care — надання допомоги в бойових умовах — ред.), вони від нас дуже чекають зворотного зв’язку. Вони просто збирають всю інформацію, а потім обробляють і переробляють протокол під нові умови», — зазначив Чуднєцов.

Бойовий медик Азову розповів, що в деяких випадках було відразу зрозуміло, що поранений не виживе, хоча він ще був живий, — зазвичай такими були поранення черевної порожнини.

«Були такі поранення, які зовнішньо виглядають дуже жахливо. Подивишся, а у хлопця просто осколком розрізало від плеча до самого ліктя біцепс, воно все назовні. Так, воно неестетично, некрасиво і дуже кровить. Але зупинили кровотечу йому і руку, в принципі, врятували. Але були такі поранення, коли маленька дірочка і з неї навіть кров не тече, просто капелька крові. А людина помирає, тому що в нього внутрішні органи пошкоджені і внутрішня кровотеча», — сказав він також.

Чуднєцов повідомив, що гелікоптери, які прилітали на Азовсталь, коли шляхи евакуації вже були перерізані, забирали найважчих поранених, однак не всім гелікоптерам вдалося повернутися.

Бойовий медик розповів, що складних поранених намагалися евакуювати на Азовсталь, де були хірурги, анестезіологи та інші лікарі, які могли проводити деякі операції.

«У них також були деякі поранення, коли в тих умовах майже неможливо було врятувати людину. Це поранення голови, коли відкрита черепно-мозкова травма, коли навіть видно мозкову речовину. Це також поранення черевної порожнини — там 50 на 50 статистика. Поранення грудини — там кращі прогнози вже були, там не так складно. І взагалі в мене, ще я коли був на правому березі, обладнання було не гірше, ніж у госпіталі. Єдине, що в мене не було — це в мене не було лікаря анестезіолога та лікаря хірурга, які повинні були проводити операції. Так, деякі операції ми самі робили. Витягували осколки, витягували навіть кулі. Але намагалися не лізти в черевну порожнину та в грудну порожнину. Коли я робив торакальний дренаж, то в мене був увімкнений YouTube, як це роблять, і просто повторював. Просто телефон стояв і дивився, і робив. І нормально зробили», — сказав Чуднєцов.

У травні 2022 року повідомлялося, що на Азовсталі залишалися близько тисячі українських захисників, з яких 600 поранені, 40 — у вкрай тяжкому стані.

16 травня з Азовсталі вивезли 264 українських бійців:

• 53 важкопоранених захисників Маріуполя доправили в медзаклад окупованого Новоазовська Донецької області,
• ще 211 евакуйованих вивезено в окуповану Оленівку Донецької області.

Редактор: Анастасія Одінцова